ЄФРЕМОВА ГАЛИНА В’ЯЧЕСЛАВІВНА | МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Андріяшевська Наталія ІванівнаУчитель біології
Знам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6
Знам’янської міської ради
Кіровоградської області

МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Стаття щодо оптимальної організації мотивації на уроках біології шляхом  використання технології розвивального навчання. Вчитель наводить приклади завдань і вправ, які дають можливість зацікавити учнів вивченням предмету та сприяють створенню позитивного ставлення дітей до уроків біології.

  Навчання – взаємообумовлений процес діяльності вчителя і учнів, тому можна з впевненістю сказати, що розумна організація діяльності школярів у навчальному процесі, її чітка структурна основа і ясність викладення відіграє головну роль у формуванні пізнавального інтересу. Біологія сама по собі цікава наука. Однак, для того, щоб учні цікавилися нею, важливо сформувати в них інтерес до вивчення цієї науки. Ефективність навчання і виховання багато в чому залежить від ставлення до навчання самих учнів. Сьогодні у більшості дітей мотивація до навчання практично відсутня, що є для вчителів серйозною проблемою. Підвищити інтерес  у дітей до навчання дозволяють методи та прийоми розвивального навчання (автор Л. С. Виготський).

Мотивація навчальної діяльності- це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами залежно від дидактичної мети і типу уроку. Основними способами формування мотивації під час навчання є повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу; практичне спрямування знань та можливість їх застосування у повсякденному житті; створення проблемних ситуацій; створення ситуацій успіху; постановка близьких і далеких перспектив у навчанні [1].

На своїх уроках  я обовязково використовую такий етап як мотивація навчальної діяльності. Пошук того, що може зацікавити, примусити учнів замислитися чи просто налаштувати їх до сприйняття нової теми, відіграє значну роль у підготовці до уроку біології. Зупинюсь на деяких прийомах та методах створення мотивації навчання, які я практикую:

  1. Апеляція до життєвого досвіду дітей – учитель обговорює з учнями добре знайомі ситуації, розуміння суті яких можливо лише при вивченні пропонованого матеріалу (наприклад використання колекції насіння «Впізнай рослину»).
  2. Розв’язок парадоксальних явищ: спосіб аналогій; індуктивний, аналітико-синтетичний спосіб; пошук причин, що обумовлюють вивчаєме явище, на основі проблемних дослідів, аналізу вивченого матеріалу; висування проблемного запитання; повідомлення парадоксального факту, висування гіпотез, припущень.
  3. Еврістична бесіда.

(урок «Біологія – наука про живу природу. Значення біології».

Проаналізуйте слова Ф. Тютчева:

«Не те, що ви гадаєте, природа.

Не зліпок, не безликеє лице –

В ній є душа, в ній є свобода,

В ній є любов, в ній мозок є!»

Прийом використовується на початку уроку під час бесіди про цікавий і фантастичний світ живих організмів, а також під кінець уроку – висновок про можливість та необхідність знань з біології для сучасної людини).

  1. «Здивуй».

(урок «Робота серця. Серцевий цикл». Не дивлячись на невелику вагу, приблизно 300 грамів, що складає 0,5% ваги тіла, серце переганяє за добу біля 7 000 літрів крові. Це равнозначно підняттю залізничного вагона на висоту 1 метр. Чим же пояснити велику працездатність серця?).

  1. Історичні факти.

(урок «Будова скелету людини». До людських кісток у всі часи ставились з пошаною. Наприклад, якщо давний грек знаходив кістки, то вважалось священним обовязком прикрити рештки хоча б декількома пригорщами землі. Багато народів шанували череп. Кельти вивішували людські черепи перед входом в будинок  Іноді щоб захисти будинок від злочинців їх нанизували на огорожу  у Китаї  і Тайланді).

  1. Створення проблемної ситуації.

(урок «Клітинна будова кореня». Проблкемне питання «Що відбувається з водою і розчиненими мінеральними речовинами, що поглинаються корнем із грунту?).

  1. Народна мудрість.

Поясніть прислівя «Без сокири не тесляр, без голки не кравець.» А у біологів, що вивчають будову живих організмів які є знаряддя праці?

  1. Асоціативний кущ.

Учні висловлюють міркування щодо теми уроку, а учитель занотовує у вигляді грона.

  1. «Розгадай кросворд».
  2. «Зацікав».

(урок «Внутрішня будова та функції листка». Сьогодні на уроці ми спробуємо потрапити до казкової фортеці, яка має міцні захисні стіни з прохідними воротами, через які без перешкод надходять потоки сонячної енергії. У певних ділянках фортеці відбуваються дивовижні події – зі звичайнісінької води та вуглеислого газу будуються цеглинки, з яких складається організм.

  1. Дидактичні ігри.
  • «Відгадай за описом»
  • «Посади біля хати» (діти називають рослини, які б вони посадили біля свого дому та на городі, називаючи родини, до яких вони належать, ознаки цих родин).
  1. «Відгадай загадку» ( урок «Розмноження та розвиток рослин»- Без нього не можливе продовдження життя. У ньому є множення і додавання. Але зовсім не має ділення і віднімання. Воно починається від великих і продовжується маленькими. Воно має частинку від розвитку).
  2. Розвязок нестандартних ситуацій. Включає такі етапи: Вищий рівень оцінка (з чим згодні або не згодні) синтез (а що якщо…) аналіз (порівняйте, зробіть висновок). Середній рівень застосування (навіщо? З якою метою?). Початковий рівень розуміння (чому? Навіщо?).
  3. Використання біологічних задач при розвитку пізнавального інтересу до біології. У процесі навчання біології використовують типи задач:
  • Задачі на вітворення наявних знань (Чому слимаки в пекучі дні ховаються під камінням, а в негоду їз можна побачити повзучими по землі чи на рослинах?).
  • Задачі, що сприяють розвитку логічного мислення (навесні посіяли насіння спаржі, виросла тільки одна рослина. На наступний рік спаржа розрослася, але плодів не було. Які припущення ви можете зробити по описаному явищу?).
  • Задачі на розпізнавання натуральних обєктів (земноводні можуть розрізняти кольори предметів, квітів. Особливо чутливі до фіолетової частини спектра. Якими дослідами можна підтвердити цю реакцію амфібій?).
  • Задачі, що допомагають встановити звязок теоретичних знань із практичними (коли беруть кров з вен передпліччя, лікар накладає джгут на плече. Пацієнт стискає і розтискає кисть руки, при цьому вени набухають і стають чітко позначеними. Як це можна пояснити?) [3,4].

Варто пам’ятати, що мотивація навчання жадає від викладача різкого збільшення витрат часу на попередню підготовку матеріалів і незмірно підсилює навантаження в процесі самого уроку. Це відповідає природі мислення як процесу, спрямованого на відкриття нових для дитини закономірностей, шляхів рішення пізнавальних і практичних проблем. Тут доречним можуть бути слова А. Петровського: «Навчання – це спілкування людини з людством» [2].

Мотивація навчальної діяльності – перший крок до вивчення нової теми. Зацікавивши учнів та налаштувавши на роботу вчитель обовязково досягне поставленої мети. Тільки, стимулюючи пізнавальну діяльність учнів і, підвищуючи їхні власні зусилля в оволодінні знаннями, можна досягти розвитку пізнавального інтересу. Педагогічна теорія набуває діючої сили тільки тоді, коли вона втілюється в методичну майстерність вчителя і стимулює цю майстерність. Тому система мотиваційних засобів і прийомів має потребу в практичному освоєнні кожним вчителем.

Бібліографія

  1. Аксенова М. Энциклопедия для детей. Биология. – М.: Аванта, 2001.
  2. Інтерактивні уроки з біології рослин: 7 клас/ С. Мілюкова, О. Кулініч. – К.:Шк.світ, 2008.
  3. Трещова Н. розвиток компетентностей учнів на основі інноваційних технологій// Біологія в школі. – 2008. – Грудень (№34/35).
  4. Хільковець В. Формування пізнавальних інтересів школярів на уроках біології// Біологія і хімія в школі. – 2008. – №2.