ДОБРОВОЛЬСЬКА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА | ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ ШЛЯХОМ СИНТЕЗУ ЛІТЕРАТУРИ З ІНШИМИ ВИДАМИ МИСТЕЦТВА

вчитель зарубіжної літератури
Панчівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Новомиргородської районної ради
Кіровоградської області

ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ ШЛЯХОМ СИНТЕЗУ ЛІТЕРАТУРИ З ІНШИМИ ВИДАМИ МИСТЕЦТВА

В статті  розглянуто  шляхи формування читацьких компетенцій учнів в процесі синтезу літератури з іншими видами мистецтва та наведено приклади з досвіду вивчення  зарубіжної  літератури  як невід’ємної частини світової художньої культури .

Важливим  для формування світогляду й загальної культури учнів є сприйняття літературних творів не тільки як самоцінних текстів, але й у контексті вітчизняної і світової культури, історії, мистецтва, філософської думки, у взаємозв’язках з різноманітними мистецькими явищами. Саме культурологічний  принцип забезпечує розширення світогляду учнів, визначає місце  літератури серед інших видів мистецтва та в духовній культурі народу й людства.

Для отримання певного емоційного  настрою при вивченні  творів зарубіжноїлітератури  найчастіше в  навчальному процесі користуюся одним із різновидів інтерактивного здобуття знань – методом “дослідження” та «навчання у дискусії», які стимулюють самостійний пошук і  мислення, заохочують до полеміки, допомагають обґрунтувати  власну позицію. У процесі дискусії розвивається усне монологічне мовлення учнів. Посилюється зацікавленість літературою як мистецтвом слова, її місцем серед інших мистецтв, розвивається почуття толерантності до чужої думки, підвищується самооцінка учнів від розуміння  важливості висловленої ним думки.

Використаннярізнихвидівмистецтва на уроках зарубіжноїї літературистає ефективнимтільки за умовидотриманняпринципівдіалогу культур.Для цього рекомендую учнямпам’ятки для роботи з творамимистецтва.http://dobrovolska.ucoz.ua/load/metodichnij_komentar_do_roboti_z_iljustrativnimi_materialami/1-1-0-41

Виразно проявившись спершу у французькомуживописі, імпресіонізму своючергувплинув і на іншівидимистецтв, зокрема на розвитоклітературимодернізму. Тому, спрямовуючивнутрішню роботу учнів на розкриттязв’язківміжмистецтвом слова і живописом, використовую при вивченнімодерністських поезійП.Верлена, Ш.Бодлера, А.Ремборепродукцію картинифранцузького художника-імпресіоніста Клода Моне “Імпресія. Східсонця”. А  каліграмиГійомаАполлінера  просто необхіднорозглядати,посилаючись на художню манеру творів  Пабло Пікассо.

При  вивченні  поезій  А. Марґул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд», Б. Ш. Окуджави «До побачення, хлопчики…», С. Гудзенка «Нас не надожалеть…»,   І. Вайсгласа  «Круки»  для  показу точок зору на Другу світову війну   з різних позицій, а також для підтвердження схожості провідних мотивів зображення війни в різних видах мистецтва, використовую    репродукції картин російського і білоруського  художників Михайла Савицького, Бориса Щербакова, митця німецького Рейху ХансаЛіске,художника-сюрреаліста С. Далі, відео фрагменти  кінофільмів даної тематики, музичні твори тощо. Це дає учням  можливість осягнути глобальність і актуальність зображуваної теми.http://oin.in.ua/druha-svitova-vijna-u-evropejskij-poeziji-zobrazhennya-trahediji-druhoji-svitovoji-vijny-z-riznyh-bokiv-evropy/

Ознайомлення з репродукціями картин, ілюстраціями, порівняння їх з художніми творами, що вивчаються, підвищує інтерес дітей одночасно до образотворчого мистецтва і до літератури, знайомить із специфікою кожного виду мистецтва.

Актуальним  та доцільним є  також використання ілюстрацій різних авторів на уроках зарубіжної літератури. Важливого значення надаю аналізу ілюстрацій до творів  та створенню їх учнями  самостійно. При цьому наголошую, що ілюстрація  – –  це наочне  точне відображення змісту літературного твору. Художник, створюючи ілюстрацію до тексту, повинен бути  добре обізнаним з твором, тому що фантазія тут недоречна, інакше це буде просто малюнок, а не ілюстрація до книги. Вивчаючи художній твір, знайомлю учнів і з  відомими ілюстраторами, такими як:П.Дж..Лінч ( «Дари волхвів» О.Генрі,«Різдвяна пісня в прозі» Ч.Діккенса),Р.Інгпен ( «Аліса в Задзеркаллі» Л.Керрола, «Острів скарбів» Р.Стівенсона, «Пригоди Тома Сойєра» М.Твена, «Різдвяна пісня в прозі» Ч.Діккенса),Є.Гапчинська(«Аліса в Країні чудес» Л.Керрола, «Чарлі і шоколадна фабрика» Р.Дала), Вл.Єрко(«Мандри Гуллівера» Дж.Свіфта, «Маленький принц»  Антуана де Сент-Екзюпері, «Снігова королева» Г.Х.Андерсена «Чайка Джонатан Ливингстон» Ричарда Баха http://dobrovolska.ucoz.ua/load/materiali_do_uroku_za_pritcheju_r_bakha_chajka_dzhonatan_livingston_8_klas/1-1-0-39),

Особливий ефект синтезу мистецтв на уроках літератури має перегляд різних версій екранізацій до програмових творів та їх порівняльний аналіз.

Аналіз екранізацій  допомагають зробити запитання:

  • Чому, на вашу думку, екранізації відрізняються одна від одної та від авторського оригіналу тексту? Що варто зробити перше  –  дивитись екранізацію чи прочитати текст?
  • Чи є, на вашу думку, екранізація самостійним твором мистецтва, незалежним  від авторського тексту?
  • Що вам особисто сподобалось більше?
  • В чому цінність екранізацій ?
  • Назвіть слабкі і сильні сторони переглянутого фільму-екранізації.

Режисер і автор – часто люди з різним баченням жанрової і композиційної особливостей, стильової приналежності змісту тексту і його втіленням на екрані. Порівняльний аналіз тексту і екранізації формує в школярів розуміння самоцінності і неповторності художнього тексту, яке не під силу затьмарити жодному спецефекту сучасного кінематографу. Дискусія навчає  учнів сприймати і екранізацію як окремий вид мистецтва, і текст –   як самодостатнє мистецтво слова.

Перегляд екранізації “Поліанна” (Великобританія,2003 р.) до  одноіменного твору Е.Портер (5 кл.) та анімеХаяоМіядзакі за твором  Діани ВіннДжонс«Мандрівний замок Хаула»(7кл) спонукає учнів детальніше досліджувати текст з метою пояснити розбіжності в трактуванні сюжету, вияснити, чому  режисер вносить певні зміни і відходить від сюжету  авторського тексту .

Шляхом співставлення тексту та фільму підводимо  учнів до висновку, що екранізація – це, з одного боку,   чудова ілюстрація до певних  розділів твору, з іншого ж – плід фантазії режисера за мотивами твору певного автора. Таким чином, виникає  гарна нагода провести дискусію щодо варіативності сценарію і тексту, розбіжностей у  трактуванні сюжету і образів автором та   режисером.

Полікультурне виховання  формує  ерудованого читача, розширює його світогляд,  кругозір, збагачує духовно, вчить сприймати художній твір як самодостатнє  мистецтво слова.

Отже,  використання  на уроках   літератури наочних засобів, пов’язаних з різними видами мистецтва, урізноманітнюють навчальний матеріал, роблять його більш цікавим, націлюють учнів на самоосвітню діяльность, спонукають детальніше вивчати текст, щоб компетентно порівнювати, співставляти чи протиставляти його з екранізаціями, репродукціями та ілюстраціями.  Чітко продумана і організована робота з ілюстраціями, репродукціями, музичними творами, екранізаціями та плейкастами  до художніх  творів на уроках зарубіжної літератури дає можливість збагатити читацьке сприйняття, поглибити аналітико-інтерпретаційну діяльність учнів.

Літературні джерела

1.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури» (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. – № 4-5. – С. 3-56; http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.

2.Жила  С.О.Кіномистецтво на уроках літератури: проблеми взаємозв’язків: Методичні рекомендації./ С.О.Жила – Чернігів, 2001. – 46 с.

3.Ісаєва О. О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя / О. О. Ісаєва. – К. : Ленвіт, 2000. – 184 с.

4.Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К. : Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.

Comments

  1. Дякую, цикаво та сучасно! Особливо хочу звернути увагу на “Методичний коментар до роботи з ілюстративними матеріалами” (за посиланням).

  2. Дякую, Ольго Вікторівно, за цікавий матеріал. Дійсно, на уроці літератури особливо важливим є уміння висловити й обгрунтувати власну позицію. А описані Вами інтерактивні методи ( “дослідження”, ” навчання у дискусії” ) у поєднанні з різними видами мистецтва стимулюють учнів до активної мислительної діяльності.