ЧЕРЕВКО СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА | ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ ЯК СПОСОБУ СТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОГО ПОРТРЕТУ ОСОБИСТОСТІ

учитель історії та географії
Компаніївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
Компаніївської районної ради
Кіровоградської області

ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ ЯК СПОСОБУ СТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОГО ПОРТРЕТУ ОСОБИСТОСТІ 

Анотація. В статті висвітлюється прийом застосування технології ментальні карти як педагогічної технології ресурсно-орієнтованого навчання на уроках історії. Це одна з технологійроботи з інформацією, спосібзображенняпроцесузагальногосистемногомислення за допомогою схем. Вона дозволяєпідвищитиефективністьсприйняттянавчальногоматеріалу, розв’язаннязавдань та прийняттярішень. Головна перевагаментальних карт – можливістьохопити картину в цілому. 

Карта знань (англійською Mindmap, карта розуму, думок) — сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези, пов’язані одна з одною.
Така карта дозволяєзобразитипевнийпроцесабоідеюповністю, а такожутримуватиодночасно у свідомостізначнукількістьданих, демонструватизв’язкиміжокремимичастинами, запам’ятовувати (записувати) матеріали та відтворюватиїхнавіть через тривалийтермін у системі знань про певнийоб’єктичи у певнійгалузі.
Картизнань — цезручна і ефективнатехнікаунаочненнямислення та альтернатива звичайному (лінійному) запису. Їхзастосовують для формулюванняновихідей, фіксування та структуруванняданих, аналізу та впорядкуванняданих, прийняттярішеньтощо. Цейспосібмаєбагатопереваг перед звичайнимизагальноприйнятими способами запису. Картизнань не лишезберігаютьфакти, але і демонструютьвзаємозв’язкиміж ними, тим самим забезпечуючишвидше і глибшерозумінняматеріалу.
Карти знань — досить привабливий інструмент проведення презентацій, мозкових штурмів, планування свого часу, запам’ятовування великих обсягів даних, самоаналізу, розробки складних проектів, власного навчання й розвитку.
Використовуючи карти знань, ми отримуємо такі можливості:

  • поліпшитипам’ять, нагадатифакти, слова й образи;
  • генеруватиідеї;
  • надихнути на пошукрішення;
  • продемонструватиконцепції і діаграми;
  • аналізуватирезультатиабоподії;
  • структурувати роботу (реферат, доповідь).

Карта пам’яті реалізована у вигляді гілок, діаграм на яких зображено слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв’язані з іншими гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. В основіцієїтехнікилежить принцип «радіантногомислення», щовідноситься до асоціативнихрозумовихпроцесів, відправною точкою яких є центральнийоб’єкт.

Ми бачимо, що поняття «ментальної карти» є достатньо широким. Так, в сфері історичної науки поняття «ментальна карта», в окремих випадках, тлумачиться як елемент психічної структури свідомості людини, спосіб сприйняття людиною простору в окремий історичний період [9]. У сфері когнітивної психології, а пізніше зі значною долею ефективності в теорії навчання, це поняття розпочали використовувати для позначення інструменту графічного, візуального відображення процесів мислення.

Процес створення когнітивних/ментальних мап («mind-mapping») у навчанні постає як техніка візуалізації мислення та метод альтернативного (нелінійного, нетекстового) запису. Ментальні мапи мають вигляд графічної схеми представлення інформації, діаграми зв’язків, інфосхеми. Зазвичай це деревоподібна схема, у центрі якої – ключове слово/поняття, від якого гілками розходяться похідні слова, поняття, означення дій та розумових операцій [1, с.165].

Отже, будь-яка інформація, в тому числі й інформація, що стосується біографії історичної особи, може бути подана у вигляді ментальної мапи,  яка в графічному вигляді узагальнює і систематизує основні знання учнів про діяльність історичної особи.

Застосовуючи ментальні карти як методичний прийом навчання, вчитель може керувати розумовою діяльністю учнів через зовнішню сторону – організовуючи навчальну роботу за допомогою відповідних засобів. В нашому випадку це може бути навчальна пам’ятка наступного змісту:

Схема характеристики та оцінки діяльності історичної особи

  1. Зякими місцями повязана діяльність історичної особи?

а) В якому місці він народився? Де він провів дитинство, юнацькі роки, роки навчання?

б)  З якими місцями пов’язана його історична діяльність?

в)  В яких місцях йому найлегше думалося й працювалося?

г) В яких місцях він планував (мріяв) побувати?

  1. Яксоціальне оточення вплинулона становлення й формування особистості історичного діяча?

а) Якою булла сім’я історичної особи? Хто входив до його найближчого родинного оточення?

б) Хто надихав, спрямовував дії та поведінку історичного діяча? Які реальні, історичні та літературні персонажі?

в) Кого серед найближчого оточення можна назвати справжніми друзями цього історичного діяча?

г) Кого сьогодні можна вважати послідовником його ідей, шанувальником таланту, однодумцем, парнером,колегою тощо?

  1. Які артефакти пов’язанні з життям і діяльністю історичної особи?

а) Які твори мистецтва вплинули на формування цієї історичної особистості (живопис, література, музика,кіно)?

б) Які предмети, книги, твори залишила по собі ця людина?

в) Які ідеї пов’язанні з діяльністю цієї історичної особи?

г) Який одяг носила ця людина в певні періоди життя?

д) Які інші пам’ятні предмети пов’язані з життям та діяльністю цієї історичної особи?

  1. Які основні події відбулисяу фізичному, внутрішньому, духовному житті цієї людини? В яких місцях це відбулося?

Результатом навчальної діяльності учнів з пам’яткою може бути створена деревоподібна графічна схема. Інший варіант, який може запропонувати вчитель своїм учням – це прив’язати інформацію про діяльність історичної особи до карти.

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють використовувати в навчанні історії різноманітні мережеві геосервіси, в основі яких лежить використання реального й умовного зображення земної поверхні.  Для використання методичного прийому ментального картографування й  створення ментальних мап історичної особистості найкраще підходить Google-maps. Google-maps – один із мережевих геосервісів корпорації Google, який дозволяє знаходити, відзначати, коментувати та оцінювати різні об’єкти на зображенні земної кулі.  Кожен користувач цього сервісу може створювати свої власні карти та робити відповідні на ній позначки.

Таким чином, в процесі навчання історії учнями можуть створюватися ментальні карти як результат вивчення діяльності історичної особи. На подібній ментальній карті учні позначають місця, з якими пов’язана діяльність історичної особи; фото його друзів, родичів, батьків й інших людей, які вплинули на становлення його особистості; зображення й інтерактивні посилання на артефакти, пов’язані з життєдіяльністю історичної особи; позначення місць, де відбулися найважливіші події тощо. 

Література

  1. Використання ментального картографування як методичного прийому вивчення життєдіяльності історичної особи на уроках історії. http://historymoippo.blogspot.com/2013/12/blog-post_26.html
  2. Вєнцева Н. О. Вивчення історичних постатей на уроках історії України в 7 класі / Н. О. Вєнцева. – Х.: Вид. Група «Основа», 2010. – 127с.
  3. Вєнцева Н. О. Вивчення історичних постатей на уроках історії України в 8класі / Н. О. Вєнцева. – Х.: Вид. Група «Основа», 2010. – 142с.
  4. Желіба О. Складаємо історичний портрет / О. Желіба //Історія України. – 2006. – № 42. – С.16–17.
  5. Колесник І. І. Ментальне картографування тапрофесія історика: між раціональним й уявленим / І. І. Колесник // Український історичний журнал. – 2012. – № 5. – С. 135–156.
  6. Методиканавчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман . – К.: Ґенеза, 2005. – 328с.
  7. Мороз П.Методичні вимоги до характеристики історичної особи / П. Мороз // Історія в школах України. – 1997. – №3. – С.26–28.
  8. Лихачова Л. Створення історичного портрета як засіб поглибленого вивчення історії України / Л. Лихачова // Історія України. – 2002. – № 14.
  9. Серавин А. И. Ментальные карты средневековья. Материалы IXмеждународной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». Секция психология. Тезисы к докладу. М.: МГУ, 2002 – 211 с. (стр. 176–178).

Comments

  1. Погоджуюсь з Вами, Світлано Миколаївно, що карти знань – це зручно та ефективно. Необхідно зазначити підвищений рівень інтересу школярів щодо даного виду роботи. Окрім того, методика дозволяє залучити до роботи учнів з різним рівнем знань. Позитивним моментом методики є те, що вона дозволяє самореалізуватися кожному учню, розкрити свої здібності. Головною особливістю є те, що карта інтерактивна. Вчитель під час пояснення не відкриває всю карту, а в потрібний момент відкриває і закриває гілки, що є дуже зручним способом. Малюнки і символи запам’ятовуються набагато легше. Роль учителя полягає у розвитку в учнів інтересу до їх власних висловлювань і міркувань. Це стимулює реальне спілкування і підвищує мотивацію до вивчення історії. Дякую Вам за пізнавальну статтю та бажаю допитливих учнів.

  2. Корисна стаття про цінний ресурс. Дякую! Використовую інтелект-карти для створення образу літературних персонажів: зручно та інформативно!

  3. Цікава й корисна стаття. Використовую “ментальні карти” на уроках української літератури. Це дуже зручно і для учнів, і для учителя.

  4. Ментальні карти – невичерпне джерело для творчого учителя. Бажаю успіхів в освоєнні цікавих і корисних інтернет-сервісів.