БУЗУЛЯК ЗОЯ БОРИСІВА | СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

Учитель початкових класів
Високобайрацького навчально-виховного комплексу
«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Кіровоградської районної державної адміністрації
Кіровоградської області

СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ  ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

Анотація: у тезах  розкриваються сучасні інструментарії вчителя української мови для  розвитку творчого потенціалу особистості та  формування ключових компетентностей. Висвітлюються методи, прийоми та форми організації  спільної діяльності вчителя і учнів  для розвитку творчих здібностей дитини, формування  креативності як важливої складової цілісної творчої особистості шляхом удосконалення методики навчання та виховання.

 Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей.

Від якості , глибини і обсягу знань , якими оволодіває підростаюче покоління ,значною мірою залежить подальший процес нашого суспільства. Тому сьогодні актуальною стає проблема навчити учнів мислити, виробити ще в молодших класах стійкий інтерес до знань і прагнення самостійно опановувати, свідомо застосовувати їх для розв′язання практичних завдань.

Початкова освіта – це перший освітній рівень, який закладає фундамент загальноосвітньої підготовки школярів. Тому пріоритетними завданнями  навчання в початковій школі на етапі становлення креативної освіти має бути розвиток інноваційно творчої  особистості дитини. Розумовий розвиток можливий за умови, коли дитина глибоко осмислює навчальний матеріал.

«Щоб успішно керувати розумовим розвитком дитини в процесі навчання, необхідно знати здібності кожної дитини».[1, с. 520]. Завдання вчителя – створити умови для розкриття та розвитку  активної творчої особистості. Орієнтація на розвиток активної творчої особистості учня вимагає від педагога вибору інтерактивних технологій навчання. Вибору методів, які формують творчу, мислячу особистість дитини,її самобутність і потенціал, розвивати стійкий інтерес до знань, потребу їх самостійного пошуку. В основі такого підходу – визнання індивідуальності учня, розвиток власного суб’єктивного досвіду, творчих задатків, розкриття багатства індивідуального світу дитини.

В.О.Сухомлинський писав: «Урок іде цікаво – це значить, що навчання, мислення супроводжуються почуттям піднесення, схвильованості учнів, подиву, інколи навіть зачудування перед істиною, яка відкривається, усвідомленням й відчуванням своїх розумових сил, радістю творчості, гордістю за велич розуму й волі людини.

Пізнання саме по собі дивний, незвичний, чудовий, незвичайний процес, який пробуджує живий і незгасний інтерес. У природі речей, в їх відношеннях і взаємозв’язках, у рухові й зміні, в людських думках, у всьому, що створила людина, – невичерпне джерело інтересу. Але в одних випадках це джерело, як струмок, дзюрчить на наших очах – підходь, дивись, і перед тобою відкривається дивовижна картина таємниць природи; в інших – джерело інтересу приховане в глибині, до нього треба добратися, докопатися, і часто трапляється так, що сам процес «підходів», «підкопів» до сутності природи речей і їх причинно-наслідкових зв’язків є головним джерелом інтересу».[2, с.80]

Сучасні умови навчання молодших школярів характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особистості дитини, спрямованістю на розвиток її кращих якостей і формуванням різносторонньої і повноцінної особистості. Реалізація цього завдання потребує нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання має бути спрямованим на формування пізнавальних інтересів і здібностей учнів. Головне завдання освітнього процесу сучасної школи те, що учень має вчитися сам, а вчитель – управляти його навчальною діяльністю.

Традиційний пояснювально – ілюстративний процес необхідно замінити новими педагогічними технологіями.

  • «Веселий олівець», коли під час поетичної хвилинки на уроках читання ми заучуємо вірш, зображуючи його схематично, за допомогою позначок в зошиті.
  • «Мікрофон», коли ставлю запитання, а учні відповідають в іграшковий мікрофон, намагаючись говорити чітко, лаконічно.
  • Метод «Прес», коли працюють 4 пари учнів одночасно і перед кожною парою завдання – відповісти на запитання за поданим кліше:

1-ша пара – «Я вважаю, що…»;

2-га пара  – «…тому, що…»;

3-тя пара – «…наприклад…»;

4-та пара – « Таким чином…».

  • «Акваріум», коли існує декілька шляхів розв′язання проблеми.
  • Метод проектів , який допомагає розвитку творчих здібностей дитини;
  • Рольові ігри.
  • Використання ІКТ;
  • Створення творчих презентацій.

Ще одна із передових технологій – групові технології. Адже саме робота в групі дає можливість працювати кожній дитині , відчути свою значимість у вирішенні поставленої задачі.« Як показують досліди, доступні дітям елементи соціального досвіду стають їх індивідуальним надбанням саме в діяльності.  Те, що здобуває дитина під час спілкування з іншими, призводить в кінцевому результаті до перебудови її власної діяльності.»[3, с. 517]

Робота в групі допомагає учням доповнювати знання один одного. Допомога вчителя – це не пряма підказка, як виконувати те чи інше завдання, а організація спільного пошуку, за якого дитина напружує свій розум у спільній діяльності з дорослими. Навіть за мінімальної участі у спільній діяльності учень почувається співавтором, співучасником у виконанні завдання, щоразу накопичуючи вміння і розвиваючи здатність до самостійної діяльності. Саме така організація навчального процесу допомагає розкрити  потенційні можливості дитини, виховає в неї віру в свої сили.     Групова робота на уроці може застосовуватись для вирішення майже всіх основних дидактичних завдань.

« Навчання по – різному впливає на розумовий розвиток залежно від того, наскільки успішно воно виховує в учнів повноцінні мотиви учіння. Дослідні дані свідчать, що структура навчальної діяльності, яка адекватна цілям навчання, є фактором формування в учнів не лише системи операцій знань, а й навчальних, пізнавальних інтересів, бажання вчитися, допитливості, любові до книги, прагнення до самоосвіти».[4.с.124]Нині як ніколи загострилося питання поліпшення якості освіти, тож актуальною є проблема підвищення пізнавальної активності дітей, створення ситуації успіху.  Але як зацікавити дитину, викликати бажання вчитися, пізнавати, замислюватися, робити висновки?

Роботу  на уроках доцільно будувати у такій послідовності: цікаво – знаю – вмію. Треба прагнути зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. «Важких наук немає. Є тільки важкий виклад…Завдання педагогіки – зробити науку настільки зрозумілою, щоб її можна було засвоїти, тобто примусити її говорити простою звичайною мовою». (О.І.Герцен.)

« Пробудити закладене в кожній дитині творче начало, навчити працювати,допомогти зрозуміти й знайти себе, зробити перші кроки  в творчості для радісного , щасливого і наповненого життя – до цього й прагнем ми в міру власних сил і здібностей, організовуючи наші уроки.»[ 5,с. 126]

Список використаних джерел:

  1. Антологія педагогічної думки Української РСР/А72 Упорядник. Н.П.Калініченко.- М.: педагогіка,1988.-640с.:іл.., с. 520 Г.С. Костюк)
  2. 2 .Сухомлинський В.О.  «Сто порад учителю».-К.:Рад.шк.,1988.-304с.-на укр.. мові.
  3. Лисенкова С.М. «Коли вчитися легко».-К.: Рад. Шк..,1988.-496с.-на укр. Мові
  4. 4.Костюк Г.С. Навчально – виховний процес і психічний розвиток особистості.-К.:1989.-с.419.
  5. 5.Сухомлинський В.О. Вибрані твори:у5т.Т.2.-К.:Рад.шк.,1976.-с.417-657.
  6. Статті журналу «Початкова школа».

Comments