БУДУЛАТІЙ ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА | ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ “СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ” У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

Директор
Грузьківського навчально-виховного комплексу
«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Кіровоградської районної державної адміністрації
Кіровоградської області

ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ “СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ” У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

У цій статті йдеться про педагогічну технологію «Створення ситуації успіху» – тонкий психолого-педагогічний  інструмент, яким повинен володіти кожен педагог.  Для цього потрібно добре знати індивідуальні та психологічні особливості учнів, уміти доречно використовувати різноманітні педагогічні прийоми, добре бути обізнаним із педагогічною спадщиною видатних  педагогів – гуманістів, у тому числі із спадщиною В.О.Сухомлинського.

Принципи демократизації та гуманізації  освітнього процесу дають змогу вчителеві  шукати власних шляхів розв’язання  навчально – виховних завдань. Ситуація  успіху направлена на те, щоб учень із пасивного об’єкта став суб’єктом,  творцем навчальної діяльності. Одниміз найважливіших  і найнеобхідніших сучасних педагогічних інструментів  є  технологія “Створення ситуації успіху”,  яка націлена на те , щоб викликати у дітей почуття радощів, задоволення від власної праці, забезпечити  успіх у навчанні .

В.О. Сухомлинський  говорив :”Дати дітям радість праці , радість успіху у навчанні , збудити  в їхніх серцях почуття гордості,  власної гідності – це перша заповідь виховання . У наших школах не повинно бути нещасливих дітей , душу яких гнітить думка про те, що вони ні на що не здібні . Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини , які породжують енергію для переборення труднощів , бажання вчитися “

Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Навіть інколи переживаючи ситуацію успіху, дитина може зазнати сильних емоційних вражень.

 Мета  діяльності вчителя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини , дати можливість їй відчути радість усвідомлення  своїх  здібностей ,  віри у власні сили.

Технологія “Створення ситуації успіху” виробляє  найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами . Ця технологія розв’язує багато проблем щодо агресивності дитини, неслухняності як постійної риси характеру , ізольованості в групі , лінощів.

Завдання педагога – дати можливість дитині відчути радість від здолання труднощів , дати зрозуміти , що задарма в житті нічого не дається .

Успіх, що його переживає дитина неодноразово, відкриває  період визволення прихованих можливостей особистості , перетворення та реалізації  її духовних сил.

Побачити в дитині людину , що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно – завдання педагога .

Якщо  педагог не бажає “зламати” дитину  в період формування особистості,він має допомогти в розвитку , оберігаючи природну індивідуальність.  Ні в якому разі не можна позбавляти дитину чекання завтрашньої радості , віри у свої можливості , сподівань на позитивні перспективи у майбутньому.

Важливо, щоб сама дитина розуміла, що її радість-це радість підтримки, отримання статусу «свій серед своїх». Крім цього,  у тому, як реагує дитячий колектив на успіхи або невдачі своїх  товаришів, особливо помітно виявляється його моральна сутність.

Саме позитивні емоції можуть стати для дитини одним з найважливіших  стимулів у навчанні. В педагогіці не існує єдиного рецепта , як саме створювати ситуацію успіху. Робити це слід на основі індивідуального підходу, з урахуванням багатьох факторів.

Прийом «Даю шанс» дає можливість учневі розкрити зненацька для самого себе свої можливості. Наприклад, диференціюючи домашнє завдання для учнів , даємо і випереджаючі. Пояснюючи  зміст випереджаючого домашнього завдання,  повідомляємо про те, що з ним можна впоратися кожному, якщо опрацювати ще й додаткову літературу. Успішно виконане домашнє випереджаюче завдання оцінюється високим балом, і шанс його отримати має кожен. До таких домашніх завдань, наприклад, належать: «Підготувати розповідь про життя письменника», «Дати розгорнуту характеристику героєві», «Написати твір-мініатюру на  певну тему» та ін.

Не секрет, що не  всі учні  завжди виконують домашні завдання. Краще не практикувати виставлення негативних балів за невиконання домашнього завдання, адже потім до кінця уроку учень  не  матиме  мотивації до навчальної діяльності, бо  бал уже зароблений. Учитель  звертається до дітей із проханням  бути уважними на уроці, виконувати всі завдання, бо в кінці уроку  їхня діяльність буде оціненою.  Бал отримають і ті, що не виконали домашнє завдання, але він буде нижчим.  Діти  сприймають це позитивно, адже розуміють справедливе рішення вчителя. Прийом «Даю шанс» впливає на створення сприятливої атмосфери в класі, адже кожен учень може розкрити свої можливості і має шанс на позитивний результат  своєї  роботи на уроці.

Цікавим є прийом «Навмисна помилка».Використовується він  на  матеріалі раніше вивченого. Наприклад, повторюємо питання теорії літератури. На дошці схема  «Роди літератури» . В ній помилка – неправильно розташовані жанри літератури.  Мета  вчителя –  з’ясувати,  чи помітить  хтось із учнів цю помилку?  Зазвичай, сильні учні це помічають. Завдання вчителя при цьому – дати словесну позитивну оцінку учневі, який  добре знає матеріал та ще й , крім цього, уважний на уроці. Цей прийом  може використовуватись нечасто, але він сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів та формуванню їхньої уваги на уроці.

Прийом «Еврика» можна використовувати на етапі  формування знань, умінь, навичок. Створюються умови, за яких дитина відкриває в собі невідомі здібності. Наприклад,  учень 8 –го класу вдало написав твір  на тему «Осінь у нашому селі». Раніше в нього не було  успіхів у написанні творчих робіт. Завдання вчителя – помітити  це глибоко особисте відкриття, підтримати дитину,  поставити нову  мету і надихнути на її досягнення: «Молодець! Виявляється, у тебе є досить непогані творчі здібності. Старайся й надалі, я думаю, що в тебе буде ще багато хороших результатів».

Прийом  «Емоційний сплеск» може використовуватися на різних етапах уроку. Як відомо, учні здатні емоційно реагувати  як на похвалу, так і на критику. Завдання вчителя –  енергію учня перетворити  на ланцюжкову реакцію, підтриману вчительським теплим словом.   Наприклад, аналізуючи виконану учнями контрольну роботу, учитель говорить:   «Молодці! Ви сьогодні добре справилися із завданням. Виконали контрольну роботу краще, ніж я очікувала. Я дуже задоволена». Позитивні емоції дітей сприяють їхньому  налаштуванню на успішну роботу на даному уроці .

Опрацьовуючи нову тему, варто щоб учні на уроці відпрацювали практичні уміння та навички застосування правил.  При цьому вчитель попереджає учнів, що на  підсумковому етапі уроку дасть завдання, яке зможе виконати лише той, хто добре засвоїв нові правила. Правильне  виконання завдання буде оцінено високим балом. Це стимулює учнів, сприяє активізації їхньої діяльності на уроці.

Слід використовувати прийом «Навіювання», який полягає в  переконуванні учнів у реальності їхнього успіху, використанні висловів типу: «Ти це зможеш», «Я переконана, що в тебе все вдасться» та ін. Англійський учений Стоуенс  довів, що учні, яких заохочували, досягли значно більших  успіхів, ніж ті, кого ніяк не заохочували.

Прийомів створення ситуації успіху багато, їм можна дати назву, а можна й не називати,  адже більшість із ситуацій на уроці не можна спрогнозувати  – вони виникають у процесі роботи і ефективність їх використання залежить від  майстерності вчителя. Головне – робити все можливе, щоб навчання для учня  було радістю, а не примусом; щоб кожен учень усвідомив, що він є активним учасником навчально – виховного процесу, суб’єктом навчальної діяльності, упевненим у власних силах.

Список використаних джерел: 

  1. Ісаєва Г. М.  Педагогічні технології у світовій педагогічній практиці // Завуч, №2, 2008 с. 4-7.
  2. Освітні технології / За заг. ред. О. М. Пехоти. – К., 2001. – С. 91–108.
  3. Сазоненко Г. Типологія освітніх технологій //Відкритий урок: розробки, технології, досвід, №19,2005,с.26-29.
  4. Селевко Г. К. Енциклопедія освітніх технологій: У 2 т. Т. 2. М.: НДІ шкільних технологій, 2006. 816 с. (Серія «Енциклопедія освітніх технологій».)
  5. Ткачук Л. Педагогічні технології створення успіху у навчанні молодших школярів // Школа. Інформаційно-методичний журнал №6, 2006, с. 34-39

Comments

  1. Шановна Людмила Миколаївна, Ваша стаття заслуговує на увагу. Цінним є матеріал, де Ви описуєте про різні форми роботи з дітьми. Справді, такі форми “оживлюють” урок, роблять його набагато цікавішим. Натхнення в роботі та успіхів Вам!

  2. Одним із показників, якості роботи педагога є успішний учень. Автор статті ділиться прийомами, які спонукають до активності та успішності. Вважаю, що такий прийом “Навмисна помилка” є ефективним і сприяє формуванню філологічної грамотності. Дякую.

  3. Технологія “Ситуація успіху” є справді тим інструментарієм, котрий спонукає дитину творчо мислити, не боятися відповідати, помилитись, формує грунт для подолання життєвих труднощів. Щоб дитина була щасливою – мета справжнього педагога. Людмило Миколаївно! Використання таких цікавих форм роботи стимулює дитину мислити та діяти. Дякую за повчальну статтю!

  4. Людмило Миколаївно, Ви молодець! Запропоновані Вами прийоми створення на уроці ситуації успіху буду використовувати сама та запропоную своїм колегам!

    1. Шановні колеги! Дякую за коментарі. Справді, сучасних технологій викладання є багато,але без особистісно орієнтованого навчання не обійтись, адже кожна дитина потребує індивідуального підходу. Тому вчитель має володіти тонким психологічним інструментом-педагогічною технологією “Створення ситуації успіху”.