БАРАНОВА СВІТЛАНА ЛЕОНІДІВНА | ПРИНЦИПИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ МЕТОДОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ

Учитель математики
Помічнянської загальноосвітньої школиІ-ІІІ ст. №3
Добровеличківської райдержадміністрації
Кіровоградської області

ПРИНЦИПИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ МЕТОДОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ

Анотація. У статті надано оцінку методологічним принципам, які використовуються під час викладання  математики. Визначено, що принципи є підґрунтям змісту теорії розвивального навчання. Вироблено методологічні правила застосування принципів у навчальному процесі.

Ключові слова: методологічні принципи, принцип гуманізму, науковість навчання, системність, принцип наочності, доступність навчання.

 Актуальність теми обумовлена обставинами практичного і теоретичного характеру. Процес викладання математики має будуватися на використанні системи методологічних принципів, завдяки яким досягається ефективність навчання предмету. Недаремно принципи посідають провідне місце в структурі методології, адже саме вони слугують «фундаментом» пізнання та покликані забезпечити якісну сторону навчання.

Принцип – це основоположнi теоретичнi iдеї, керiвні положення, якi лежать в основi навчання.

Принцип гуманізму ґрунтується на гуманізації навчально-виховного процесу, центром якого є дитина. В.О. Сухомлинський зазначав, що потрібно ставити до дітей чіткі, ясні і тверді вимоги у навчанні і поведінці. Вимоги повинні бути саме чіткими, а не грубими. [1, с. 152-165]. Конституційне закріплення статусу людини як найвищої соціальної цінності ставить перед школою завдання виховання гідних громадян своєї держави, враховуючи інтереси кожного учня.

Під час викладання математики реалізується принцип науковості навчання. У зв’язку з цим, на уроках учням демонструється зв’язок теорії і практики, коригуються їхні знання, здобуті самостійно, об’єктивно висвітлюються наукові факти, аналізуються попередні наукові надбання та нові досягнення.

Завдяки принципу систематичності навчання забезпечується логічний зв’язок під час засвоєння нових знань, відбувається перехід від простішого до складнішого програмового матеріалу. Реалізація цього принципу полягає у різноманітних формах планування. Вивчення кожної теми розпочинається з виконання діагностичної контрольної роботи, що дозволяє визначити рівень отриманих учнями знань. Під час вивчення кожної теми діти отримують індивідуальні завдання, завдяки яким учні поглиблюють свої знання та мають можливість проявити свої творчі здібності.

Важливим принципом є спрямованість навчання на вирішення завдань освіти. В сьогоднішніх реаліях здійснюється перехід від пріоритетного раніше – формування знань, умінь та навичок з предмета – до формування компетентної особистості. Іншими словами, відбувається переорієнтація освіти із знаннєвої парадигми на діяльнісну.

Обґрунтував  принцип наочності і науково розробив способи його здійснення К.Д. Ушинський. Він сформулював ряд цінних порад і вказівок та вимагав конкретизувати математичні поняття. Про наочне навчання К.Д. Ушинський писав, що «…це таке навчання, яке будується не на абстрактних уявленнях та словах, а на конкретних образах, безпосередньо сприйнятих людиною… Цей хід навчання, від конкретного до абстрактного, від уявлення до думки, такий природний і ґрунтується на таких ясних психічних законах, що заперечувати його потребу може тільки той, хто взагалі заперечує потребу зважати в навчанні на вимогу людської природи взагалі і дитячої зокрема» [2, с. 32].

Основоположник наочного навчання Ян Амос Коменський закликав здійснювати пізнання просторових форм і кількісних відношень шляхом використання органів чуття, через предметне спостереження.  В праці «Велика дидактика» він писав: «…Хай буде для учнів золотим правилом: все, що лише можна, представляти для сприйняття відчуттями, а саме: бачене – для відчуття зором, чуте – слухом, запахи – нюхом, що можна вкусити – смаком, доступне дотику – дотиком» [3, с. 84].

Наочність буде корисною при вивченні стереометрії, коли проходить ознайомлення з просторовими формами і кількісними відношеннями тривимірного простору. Вивчення змін тригонометричних функцій із зміною аргумента від 0° до 360° також корисно супроводити наочністю: моделями, малюнками.

Наочність може сприяти усвідомленню суті теореми, методів доведення; може допомогти створити корисну чуттєву основу для правильного мислення. Перші зустрічі з такими методами геометричних доведень як обертання фігури в площині навколо точки, перегинання по осі (осьова симетрія), накладання однієї фігури на іншу, прикладання однієї фігури до іншої, – слід супроводжувати демонструваннями моделей, виконанням за допомогою моделей відповідних рухів. Слід зазначити, що високою ефективністю володіють не самі наочні прилади, а їх поєднання з практичною діяльністю.

Важливим принципом навчання математики є забезпечення глибокого і міцного засвоєння учнями теоретичних знань. У зв’язку з цим слід розвивати у дітей такі якості, як уміння самостійно та критично мислити; здатність бачити та формувати проблему та знаходити шляхи раціонального її вирішення; усвідомлювати практичне застосування здобутих теоретичних знань; уміння творчо мислити, робити аргументовані висновки, бути комунікабельним; творчо розвиватися.

Принцип усвідомленості і активності у навчанні передбачає усвідомлення учнями завдань навчання; позитивне ставлення до предмету; планування власної навчальної роботи; відповідального ставлення учнів до навчання.

І. Песталоцці вважав, що природа виявляє усі сили людини шляхом вправ, а їх розвиток залежить від кількості їх застосування [4, с.198]. Практичні вправи будуть педагогічно ефективні тільки в тому випадку, коли відповідатимуть психологічним вимогам. Зміст і методи навчання повинні відповідати силам і можливостям дитини.

Принцип доступності навчання математики та урахування вікових особливостей учнів передбачає підбірку засобів навчання відповідно до розумового рівня дитини, щоб уникнути інтелектуального перевантаження. При цьому, слід враховувати, що зміст навчального матеріалу не має скорочуватися чи спрощуватися. Учні повинні отримувати диференційовану допомогу у навчанні. Завдання, які ними виконуються мають бути складені з урахуванням реальних здібностей та можливостей учнів. Німецький педагог А.В. Дістервег звертав увагу на  природний розвиток людини, урахування вікових та індивідуальних особливостей. Він стверджував, що від природи людині властиві індивідуальні задатки, які потребують збудження і спонукання до саморозвитку [5, с. 148].

Принцип прикладної спрямованості реалізується, зокрема, шляхом створення математичних моделей, які описують реальні явища та процеси, мають загальнокультурну значущість; формування в учнів знань та умінь, потрібних для дослідження даних математичних моделей; навчання учнів побудові і дослідженню найпростіших математичних моделей реальних явищ і процесів. Завдяки впровадженню комп’ютерних технологій в навчальний процес, прикладна спрямованість математичної освіти значно підвищується.

Таким чином, методологічні принципи викладання математики сприяють формуванню математичної компетентності. Вони мають використовуватися комплексно та систематично.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. 1. Сухомлинский В.А. Методика воспитания коллектива / В.А. Сухомлинский // М. : – 1981. – С.152-165.
  2. Ушинський К.Д. Вибрані твори: В 5-ти томах / К.Д. Ушинський. – Т. 3. – К. : Наука, 1964. – 302 с.
  3. Кравець В.П. Історія зарубіжної класичної педагогіки та шкільництва / В.П. Кравець. – Тернопіль, 1992. – 488 с.
  4. 4. Песталоцци И.Г. Избранные педагогические произведения: в 2 Т. / под. ред. В.А. Ротенберга. – М. : Педагогика, 1981. – 336 с.
  5. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / А. Дистервег. – М. : Учпедгиз, 1956. – С. 136–203.

Comments

  1. Шановна Світлано Леонідівно! Ваша стаття дуже актуальна, принципи, наведені Вами дуже важливі в роботі вчителя , сприяють покращенню ефективності навчального процесу.