АРМАШОВА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА | РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОЦІ МЕТОДИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДРУЧНИКА НОВОГО ПОКОЛІННЯ

Учитель історії
Новоградівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
Бобринецької районної ради
Кіровоградської області

РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОЦІ МЕТОДИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДРУЧНИКА НОВОГО ПОКОЛІННЯ  

Сьогодні є досить актуальним урізноманітнення одного з традиційних і базових умінь сучасного учня – вміння працювати з навчальною книгою з історії.

На думку вчених-фахівців з методики викладання суспільствознавчих предметів О. Пометун і Г. Фреймана, сучасна практика викладання історії в школі переконливо свідчить, що шкільний підручник ще довго залишатиметься найважливішим засобом навчання, незважаючи на зростання інтересу до інших, зокрема наочних, комп’ютерних технологій тощо.  Над створенням сучасного підручника з історії плідно попрацювали і продовжують працювати Пометун  Олена  Іванівна та Гупан Нестор Миколайович та ін…

Щоб визначити, що таке підручник, маємо відштовхуватися від функцій цієї книги. Традиційно підручник виконує дві основні функції:

  • Є джерелом навчальної інформації, що розкриває в доступній для учнів формі передбачений освітніми стандартами зміст;
  • Є засобом навчання, за допомогою якого здійснюється організація освітнього процесу, у тому числі й самоосвіта учнів.

Сучасний підручник складний комплекс, що складається з текстового й позатекстового структурних компонентів, відібраних і розташованих в окремих темах відповідно до особливостей навчального матеріалу.

Сьогодні шкільний підручник  з книги, яку треба заучувати, перетворився на практичний посібник. Підручник перестає бути  «центром  Всесвіту», єдиним і беззастережно правильним джерелом інформації. Сьогодні він є одним із засобів навчання, який носить авторський характер. Змінилися взаємовідносини автора і учня під час роботи з підручником:  автор визначає шляхи інтерпретації та коментування фактів; учень «сприймає себе» почасти співавтором, вступає в діалог і з автором підручника, і з учителем, якщо той пропонує іншу інтерпретацію.

На уроках варто заохочувати учнів до роботи з підручником: вони мають навчитися читати текст глибоко й осмислено, структурувати його (виділяти головне, окремі епізоди, складати план), формулювати питання до нього.

Ефективно організувати діяльність учнів на уроці можна за допомогою системи завдань, що подані в підручнику О. Пометун, П. Мороза, Ю. Малієнко «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас», де вони  розподілені  за такими групами:

  1. Завдання для опрацювання тексту, вміщені перед кожним пунктом на початку тексту (адже учні мають розуміти, навіщо вони опрацьовують той чи інший текст і яким має бути результат їхньої роботи). Серед цих завдань є окремі завдання на розмірковування.
  2. Більш складні проблемні завдання.
  3. Завдання на розвиток критичного мислення учнів (подається через завдання «запитайте», «доведіть», «порівняйте», «висловте власну думку»).
  4. Завдання на осмислення нового матеріалу, вміщені всередині тексту пункту. Здебільшого вони супроводжують документи й ілюстрації.
  5. Завдання для повторення й осмислення результатів уроку, вміщені наприкінці параграфа, серед яких більш прості, репродуктивні завдання і більш складні, перетворювальні та творчо-пошукові.

В даному підручнику чимало пошукових завдань, виконуючи які учні повинні під керівництвом вчителя або самостійно виявити нові ознаки засвоєного поняття, або проблемних, спрямованих на «здобуття» (самостійно чи колективно) нових знань і висновків на основі раніше набутих  у ситуації навчального ускладнення.

Завдання для учнів передбачають оптимальне поєднання різних форм навчання: індивідуальної, парної, групової та колективної, що зазначено в інструкціях до виконання завдань. Це є дуже важливим у контексті формування ключових, соціальної та громадянської компетентності учнів.

У підручнику велика увага приділена ілюстративному матеріалу оскільки пам’ять учнів молодшого підліткового віку має переважно наочно-образний характер. Тому дуже важливою є копітка робота школярів з численними ілюстраціями підручника, причому робота не лише описова, а  й аналітична.

Робота з текстом підручника, яка закріплює пояснення вчителя на етапі вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття) і засвоєння нових умінь, може завершатися складанням таблиці..

Важливе місце в опрацюванні матеріалу підручника посідає робота з термінологією, і запису її на дошці недостатньо для свідомого і міцного засвоєння її школярами, особливо в 5–9-х класах. Корисно доручати учням знайти в підручнику і прочитати вголос термін та його пояснення. Такий прийом привчає школярів звертати увагу на термінологію і під час виконання домашніх завдань.

Цілком можливим є варіант використання підручника як первинного джерела ознайомлення з новим навчальним матеріалом. Набагато легше організовувати роботу з додатковим матеріалом, якщо він достатньо конкретно і яскраво викладений в підручнику.

До підручника вчитель звертається також на етапі систематизації й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях.  Найбільше учні працюють над текстом підручника під час виконання домашнього завдання, інструктаж до якого було виголошено вчителем на уроці. Можливим є і повне самостійне вивчення теми уроку за підручником.

Отже, різноманітні методи і прийоми роботи учителя і учнів з текстом підручника супроводжують процес навчання на всіх його етапах: під час сприйняття, осмислення, закріплення, застосування історичних знань і умінь та перевірки їх засвоєння і застосовуються вчителем для організації роботи учнів на різних рівнях пізнавальної діяльності.

Великі можливості відкриває нам підручник з історії для розвитку критичного мислення учнів  бо це є  одним із завдань освітньої галузі «Суспільствознавство» у Державному стандарті базової і повної середньої освіти , а також  формування  навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих і прикладних особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних, інтелектуально-інформаційних навичок.  Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів наразі є не стільки обсяг матеріалу, що залишився в їхній пам’яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, активно використовувати в нестандартній (позанавчальній) ситуації, вміння самостійно здобувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу тощо.

Comments

  1. Цікава стаття. Дякую.Особливо важлива роль підручника у 1 класі. Але прикро визнавати,що не всі ілюстрації підручника природознавство відповідають вимозі – доступність для сприйняття.