АНДРІЯШЕВСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА | РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЧЕРЕЗ ДОСЛІДНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Андріяшевська Наталія Іванівна

Учитель фізики та інформатики,
заступник директора з навчально-виховної роботи
Компаніївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
Компаніївської районної ради Кіровоградської області

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЧЕРЕЗ ДОСЛІДНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

У статті висвітлюється питання доцільності використання дослідницької діяльності учнів на уроках фізики, як ефективної освітньої технології, що комплексно розвиває універсальні навчальні дії і ключові компетенції школярів.
Не в кількості знань полягає освіта, а в повному розумінні й майстерному застосуванні у житті всього того, що знаєш".

Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег

У нових соціально-економічних умовах актуальною стає проблема формування активної особистості, здатної самостійно зробити вибір, ставити і реалізовувати цілі, оцінювати свою діяльність. Прийняття на себе учнями активної ролі в навчально-пізнавальної діяльності – запорука не тільки результативності навчання, а й більш високого рівня інтелектуального розвитку, розвитку їх пізнавальних і особистісних можливостей.

Я впевнена, що організувати навчальний процес потрібно так, щоб сформувати творче ставлення школярів до навчальної діяльності, щоб кожен урок перетворювався в наукове відкриття, був особистісно значущим. Це можливе лише за умови, коли учень на уроці є разом з учителем співучасником, співтворцем навчального процесу.

Тому головними завданнями своєї педагогічної діяльності вважаю:

1) створення умов для розвитку в учнів пізнавальних інтересів і умінь самостійної пізнавальної діяльності, навичок самоосвіти, здатності до самостійного вирішення проблем в різних сферах діяльності і прийняття власних рішень, навичок дослідницької діяльності, прогнозування результату,  творчих здібностей, потреби в досягненні практично значущих результатів (особистісних і соціальних).

2) формування в учнів основ наукових знань з фізики.

Одним із шляхів досягнення поставлених завдань є організація колективних та індивідуально-групових досліджень на уроці. Основне завдання вчителя – створити умови, за яких учень на уроці є дослідником-експериментатором. При цьому школярі проводять спостереження, фіксують і систематизують отримані дані, ставлять питання і висувають обґрунтовані, а часто і самі неймовірні припущення, вимірюють фізичні величини, встановлюють залежності між ними, перевіряють закони, моделюють явища, формулюють теоретичні висновки і перевіряють їх експериментально.

Форми проведення занять можуть бути як колективні дослідження, що супроводжуються демонстраційним експериментом, які проводяться одночасно всім класом під керівництвом вчителя, так і індивідуально-групові дослідження, які школярі проводять самостійно в формі лабораторних робіт або теоретичних розрахунків і висновків.

Лабораторний метод краще інших сприяє розвитку практичних навичок, умінь здобувати, систематизувати і застосовувати знання. Крім цього, лабораторний метод придатний для розвитку таких якостей особистості, як мислення, пізнавальний інтерес, активність, пам'ять, здатність висловлювати свої думки.

Сутність дослідницького методу навчання полягає в тому, що він передбачає творчість в діяльності учнів. Дослідницькі лабораторні роботи, що проводяться як індивідуально, так і в групах, можуть проходити за таким планом:

  1. Учитель повідомляє проблему, для вирішення якої проводиться лабораторна робота.
  2. Готові знання учням не подаються. Учні самостійно їх одержують в процесі дослідження.
  3. Засоби для досягнення результатів учні обирають самі, тобто стають активними дослідниками.
  4. Учитель керує процесом досліджень.

Якщо лабораторна робота проводиться за звичайним планом, то з метою розвитку дослідницьких навичок потрібно пропонувати завдання творчого характеру. Як приклад, наведу завдання, які можна запропонувати учням при виконанні лабораторних робіт:

  1. Лабораторна робота у 7 класі «Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин і сипких матеріалів»
  • Як визначити об’єм великої картоплини, розміри якої більші від мензурки?
  • Як точніше визначити об’єм краплі води?
  • Як знайти об’єм однієї горошини (пшонини)?
  1. Лабораторна робота у 7 класі «Вимірювання розмірів малих тіл різними способами»
  • Як визначити товщину нитки, аркуша підручника, монетки 10 коп., маючи лише лінійку?
  1. Виконуючи лабораторну роботу «Дослідження коливань нитяного маятника», учні 7 класу визначають період коливань маятника з довжинами нитки 1м та 0,25м.

Творче завдання: не виконуючи вимірювань, визначити період коливань маятника завдовжки 4 м, амплітуда коливань якого 10 см, а маса дорівнює 500 г. Обґрунтуйте свою відповідь.

  1. Лабораторна робота «Визначення густини речовини»Андріяшевська Наталія Іванівна
  • Учням пропонується моток дроту жовтого кольору. Твердження «Даний дріт – мідний». Підтвердити або спростувати твердження.
  • Визначити густину картоплі, яблука тощо.
  • Як без терезів можна знайти масу води, що виллється з відливної посудини (див. рис.), якщо в неї повільно занурити алюмінієвий кубик з ребром 3 см.
  1. Лабораторна робота «Визначення коефіцієнта тертя ковзання»
  • Перевірте, чи залежить коефіцієнт тертя ковзання від площі дотичних поверхонь.
  1. Лабораторна робота «З’ясування умов рівноваги важеля». Перевірити умову рівноваги важеля у наступному випадку (теоретично і практично):

Завдання творчого і дослідницького характеру істотно підвищують зацікавленість у вивченні фізики і є додатковим мотивуючим фактором.

Проблемно-дослідницька та інформаційно-комунікативна технології, які я використовую у своїй педагогічній діяльності, є складовими проектної технології, так як метод проектів передбачає обов'язкову наявність проблеми, що вимагає дослідження. Ця певним чином організована пошукова, дослідницька, пізнавальна діяльність учнів. Метод проектів орієнтований на розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати отриману інформацію, самостійно висувати гіпотези, приймати рішення щодо напрямку і методів пошуку розвзання проблеми, розвиток критичного мислення.

Учням можна запропонувати наступні теми проектних робіт:

  • Вивчення властивостей матеріалів, що використовуються в місцевому будівництві.
  • Вивчення теплопровідності різних видів тканин.
  • Вивчення фізичних властивостей засобів для миття посуду.
  • Використання електроприладів в побуті і розрахунок вартості споживання електроенергії.
  • Вимір висоти будівлі різними способами.
  • Вітрильники: історія, принцип руху
  • Дихання і паління з точки зору законів фізики.
  • Дослідження впливу форми, розміру і кольору чайника на швидкість охолодження води в ньому.
  • Дослідження капілярних властивостей столових серветок.
  • Дослідження коефіцієнта тертя взуття об різну поверхню.
  • Дослідження часу охолодження чашки гарячих напоїв.
  • Економія електроенергії при приготуванні їжі.
  • Закони фізики в танцювальних рухах.
  • Історія компаса
  • Їжа з мікрохвильової печі: користь або шкода?

Захист проектних робіт варто проводити у кабінеті фізики як відкритий захід для учнів 5-7 класів з метою допрофільної підготовки.

Варто пам’ятати, що саме на уроках обдарована дитина отримує важливу самоосвітню компетенцію, яка виховує внутрішню дисципліну, відсутність страху перед аудиторією, вміння самоорганізуватися, планувати свою діяльність, обирати власні способи вирішення проблем і давати об’єктивну самооцінку своїм здобуткам.

Науково-дослідницькі роботи дають юним дослідникам широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити результативність власного дослідження, відчути радість від успіху. Юні науковці отримують безцінний досвід самостійного пошуку, досягають великої внутрішньої зрілості, набувають важливих наукових компетенцій, які потім максимально використовують, коли стануть студентами вищих навчальних закладів.

У своїй педагогічній діяльності я прагну до того, щоб наука не була для учнів чимось завершеним і застиглим, оскільки знання, що не прийшли через особистий досвід, не є знаннями.

Література

  1. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002
  2. Бокай О.С., Ранюк Ю.М. Історія фізичних досліджень в Україні // УФЖ. —  1992.
  3. Волосюк М.А. Застосування методу індивідуальних і колективних проектів//Фізика в школах України. – 2006. – №1(53).
  4. Головко М. Оновлення змісту шкільної фізичної освіти з використанням матеріалів з історії вітчизняної науки//Фізика і астрономія. – 2000. – №5.
  5. Гусь І.М., Калмикові І.В. Метод проектів //Управління школою. – 2005. – №5(89).
  6. Костенко Л.І. Реалізація методу проектів на уроках фізики//Все для вчителя. – 2006. – №5-6.
  7. Логвин В.Л. Метод проектів у контексті сучасної середньої освіти // У збірнику: Проекти, реалії, перспективи. — К., 2003.
  8. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О. М. Пєхоти. —Київ.-А.С.К., 2002.
  9. Сучасні шкільні технології. Ч. І / Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц. — К.: Ред. загальнопед. газ. 2004.

 

 

Comments

    1. Можна додаткові дослідження включати до звичаййної лабораторної роботи для учнів, що мають високий рівень навчальних досягнень. Також експериментальні лабораторні роботи є частиною проектної діяльності школярів.

  1. Шановна Наталія Іванівна! Дуже цікавий матеріалщодо дослідницької діяльності учнів саме на уроках фізики. Дякую за висвітлений досвід з даного питання, будемо впроваджквати в практиці своєї роботи.

  2. Виконання дослідницького завдання завжди є стимулом для творчості учнів. Думаю, вам вдається бути керівником проекту, який виконують школярі. Подібні методи можна трасформувати і в навчанні інших дисциплін.

    1. Дуже вдячна за коментар колеги-гуманітарія! Дослідницька діяльність актуальна на всіх напрямках педагогічної ниви і може дати плідні врожаї.

  3. Переконаний, що використання таких технологій навчання дає великі переваги в розвитку навичок самостійної дослідницької роботи та розвитку творчих здібностей учнів. Зокрема: унаочнює абстрактні теоретичні поняття, моделює навчальні ситуації у просторі і часі, урізноманітнює методи, форми і прийоми навчання, сприяє сприйняттю значного обсягу матеріалу, дає можливість індивідуальному,груповому, колективному навчанню. Практика на уроках показує, що цінність новітніх технологій полягає ще й у тому, що учень зі слабкими знаннями може стати в рівень з іншими дітьми, використовуючи винахідливість та кмітливість, що іноді є важливішими від безпосередніх знань. Дякую за змістовну статтю. Бажаю Вам кмітливих та творчих учнів.