АХМЕДОВА ЮЛІЯ НОДІРЖОНІВНА | МЕТОД «ЦІКАВИЙ ПРОЕКТ», АБО ІНТЕРАКТИВНА СКЛАДОВА ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ОСВІТИ

Учитель української мови та літератури
КЗ «Компаніївське НВО”

МЕТОД «ЦІКАВИЙ ПРОЕКТ», АБО ІНТЕРАКТИВНА СКЛАДОВА  ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ОСВІТИ

                                       Більшість вчителів витрачають час на питання, покликані встановити, чого учень не знає, а справжнє мистецтво постановки питанняполягаєв тому, щоб з’ясувати, що учень знає або здатний пізнати
   Альберт Ейнштейн

У системі шкільної освіти саме пошуково-дослідницька діяльність здатна виявити й розкрити науковий потенціал школярів, адже є вищою формою самоосвітньої діяльності, формуючи відповідну самоосвітню компетенцію. Впровадженнявчителем-практиком елементів дослідницької діяльності на своїх уроках передбачає активне використання методу проектів – освітньої технології, що передбачає моделюваннятаких проблемних ситуацій, які потребують від учасників пошукових зусиль.

У процесі вивчення лексикології та фразеології учням доцільно запропонувати низку дослідницьких завдань, які  допоможуть їм навчитися визначати шляхи вирішення проблеми, різнобічно аналізуючи вказані об’єкти, а також навчально-дослідницькі завдання частково-пошукового рівня, наприклад серію тематичних проектів «Лексикологія: тут і там», які охоплюватимуть різні групи лексики.«Проблемною» у лексичному розділі мовознавства можна вважати, насамперед, групу іншомовних слів і термінів через об’ємність матеріалу та їх стилістичну забарвленість. Тому при вивченні іншомовної лексики акцентуємо на мовному матеріалі, цікавому певній віковій групі школярів. Восьмикласникам, до прикладу, з наукової точки зору імпонуватимепроект«Іншомовні слова серед нас», під час організації якого важливим є чітке планування та дотримання етапів роботи. До речі, його контент можна запропонувати й учням-старошкласникам під час підготовки до ЗНО.

За теорією, що успішний учнівський проект складається з 5 «П», на першому етапі«проблема – планування» має відбутися повне занурення учнів в даний вид діяльності[2]. Цей процес напряму залежить від пізнавальної мотивації, пов’язаної з майбутнім проектом, адже її відсутність спровокує пасивність дитини, недостатню самостійність під час пошуку вирішення проблеми.Із функцією зацікавлення школярів впорається реклама проекту, промовідео «Селфоманія??? Ні, не чули!!!»,розміщене на сервісі Youtube. На відео – фото дітей, які будуть учасниками проекту. Велику роль відіграє і «принцип одивлення». Діти чують назву майбутнього проекту, його короткий опис, починають дивитися відеоматеріал – і впізнають на світлинах  себе. Дібраний із соціальних мереж ілюстративний матеріал індивідуалізує матеріал проекту, форує пряму переконливу мотивацію – «я люблю робити  селфі», «це мої особисті фото», отже, «я – важливий» і тому «ця діяльність стосується у першу чергу мене».

На другому етапі формуємо портфоліо проекту, у якому збираємо робочі матеріали. «Функцію» паперової текивиконує віртуальна платформа – блог або сайт проекту.Використання такого ресурсу виступає додатковим джерелом мотивації дітей, надаючи всій діяльності сучасного формату. У його межах доцільно модернізувати і традиційнийтретій етап будь-якого проекту – пошук інформації– дозволивши учню-досліднику самостійно обирати в межах загальної теми сучасний, цікавий особисто для ньогоматеріал. Учитель у цьому випадку отримує роль координатора (менеджера освітніх послуг), а от учень із пасивного об’єкту впливу перетворюється на активного суб’єкта пошуку рішень. Для того, щоб розширити межі теоретичної області проекту, додаємо обов’язкову умову – слова (лексичний матеріал)не має повторюватися, тобто досліднику, виконуючи завдання, потрібно переглянути попередні дописи, зіставити їх, проаналізувавши інформацію.

Четвертим складником пошуково-дослідницької діяльності є «кінцевийпродукт» – духовний результат (знання, навички) і матеріальний – міні-словнички іншомовних слів, які презентуються у формі «Віртуальної конференції» засобами інтерактивної стіни. По завершенню самостійної роботи діти мають можливість перевірити свій рівень засвоєння матеріалу, виконавши на вибір диференційовані завдання: пограти з «Іншомовними словами, які викликають апетит!»(що забезпечить закріплення та візуалізацію лексичного матеріалу), розгадати кросворд «Іншомовні вертикалі»(який допоможе формувати навички виокремлення іншомовного матеріалу серед іншої лексики), пройти вікторину “Уважний дослідник”(для перевірки засвоєння лексичного значення опрацьованих слів).

П’ятим етапом роботи над проектом є презентація отриманого дослідницького рішення. Тут доцільно проводити оцінювання проекту загалом та особистого вкладу кожного учня, виокремити певні важливі позиціїшляхом проведення вихідного анкетування. Саме за його результатами формується уявлення про «учнівське бачення» теми «Іншомовні слова», що допомагає дітям по-іншому поглянути на процеси класичної науки, відчувши себе її співавторами.

Методика проведення пошуково-дослідницької діяльності повинна поступово ускладнюватися за рахунок застосування різних прийомів та технік. Для систематизації знань з теми «Фразеологія» доцільно проводити дослідницько-пошукову роботу з елементами творчого конструювання. Учасникам проекту «Фразеологізми і де їх шукати»(за основу взято дитячу фантастичну повість ДжоанРолінг«Фантастичні звірі і де їх шукати»)необхідно дібрати цікавий фразеологічний матеріал, проаналізувавши, по групувати його за можливими сферами вживання (школа, сім’я, відпочинок тощо), проілюструвати, створити ілюстрований репортаж з певної події. Така діяльність забезпечує логічний перехід від репродуктивного «споживання» інформації до продукування власного матеріалу, що, звичайно, свідчить про якісне засвоєння теми, формує навички самостійного пошуку потрібних джерел інформації та їх грамотного використання. Остання теза якнайкраще відбиває важливий методичний постулат педагогіки – навчити вчитися, що у сучасному світі трактується як зорієнтувати в інформаційному просторі.

Безперечно, методологічно змодельоване проектування на уроках мови стимулює в учнів зацікавленість предметом та наукою,  реалізує індивідуальні можливості, навчає плануванню,  цілеспрямованості та самостійності.А висновкуватимукитайською приказкою, якою часто мотивую своїх учнів: «Вчителі відкривають двері. Входиш ти сам».

Література

1.Аман, І., Литвиненко, О. Інтернет-сервіси в освітньому просторі : методичний посібник / І. Аман, О. Литвиненко. – Кіровоград : КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», 2016. – 88 с.

  1. Шкляренко, С. Використанняпроектної технології під час викладанняукраїнськоїмови та літератури[Електронний ресурс]  / С. Шкляренко / /

Режим доступу : https://goo.gl/mk1bi9

Comments

  1. Дійсно, пошуково-дослідницька діяльність забезпечує логічний перехід від репродуктивного «споживання» інформації до продукування власного матеріалу, що свідчить про якісне засвоєння теми, формує навички самостійного пошуку потрібних джерел інформації та їх грамотного використання. Дякую!

    1. Дякую за відгук! Безперечно, саме подібні методи та технології допоможуть учителю навчити, а головне – стимулювати, дитину “вчитися” самостійно!

  2. Стаття є актуальною, особливо для початківців, бо відображає основні етапи роботи над проектом. Згодна, що лексикологія та фразеологія – розділи, що можна якісно використати для проектних досліджень. Зразки проектів свідчать добре розуміється у питанні, що висвітлює. Дякую за якісну роботу.

  3. Дуже цікава стаття, особливо тим учителям, які використовують активно пошуково-дослідницькі методи на уроці. Так тримати, Юліє Нодіржонівно!

  4. Цікаво, актуально! Метод дійсно працює на результат – залучає учнів до самоосвітньої діяльності, навчає вчитися, стимулює інтерес до вивчення предмету. Дякую за статтю!

  5. Юліє Нодіржонівно, давно слідкую за Вашою педагогічною діяльністю, намагаюся не пропустити жодної новинки. Ось і цього разу знайшла цікаві родзиночки, обов’язково візьму собі на озброєння, якщо дозволите. Дякую за цікавий матеріал. Успіхів!

  6. Юліє Нодіржонівно, Ваша стаття повністю розкриває сутність пошуково-дослідницької діяльності та ще є й мультимедійний супровід кожного етапу уроку, що є величезною підказкою для розробок уроків вчителями-філологами. Переглянуті посилання сміливо можна брати на замітку! Дякую!