ВАСИЛЬЄВА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА | ТЕХНОЛОГІЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВЧИТЕЛЯ

Васильєва Тетяна Анатоліївна
Іванівський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад"
вчитель трудового навчання

В статті розкриваються теоретичні аспекти компетентнісного підходу з точки зору методико-технологічного змісту у формуванні  компетентності педагога, осмислення необхідності і можливості застосування сучасних технологій як показника педагогічної майстерності сучасного педагога , обгрунтовуються інтерактивні технології навчання в організації підготовки учнів відповідно до структурних компонентів полікультурної компетентності і закономірностям їх розвитку.

ТЕХНОЛОГІЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВЧИТЕЛЯ

На сучасному етапі розвитку суспільства, зокрема, системи освіти, проблема педагогічної майстерності є найбільш актуальною. Сьогодні педагогу необхідно бути мобільним, вміти підлаштовуватися під постійно мінливі умови професійно-педагогічної діяльності в рамках реформування освіти. У цьому випадку доречно говорити про майстерність педагога у вирішенні основних професійно-педагогічних завдань. Педагогічна майстерність – досить складне поняття. Воно включає в себе безліч компонентів. У народі кажуть, що педагогом потрібно народитися і особливо це стосується вчителя трудового навчання. Бути ним без покликання і таланту неможливо. Робота в школі дає багато радощів, творчого задоволення, проте вона неможлива без терпіння, доброзичливості, поваги та любові до вихованців. Тому однією з найважливіших рис вчителя повинна бути любов до своєї професії. Пріоритетною рисою вчителя трудового навчання має бути висока фахова кваліфікація. Вона закладена в основу кваліфікаційної характеристики, де зазначено, що повинен знати та вміти вчитель праці. Грунтовні та міцні знання спеціаліста з основ матеріалознавства, машинознавства, сучасного виробництва зможуть задовольнити цікавість кожного учня.

Кваліфікований спеціаліст повинен мати добротну психолого-педагогічну підготовку. Часто буває так, що вчитель володіє глибокими знаннями з основ наук, має достатні практичні вміння, але не може їх належним чином передати учням. Це можна пояснити тим, що педагог не знає закономірностей навчального процесу; йому важко до відповідних техніко-технологічних відомостей підібрати педагогічний інструментарій; виникають проблеми у відборі об’єктів праці для учнів та в організації їх до роботи тощо.

Відомий педагог А. С. Макаренко основу педагогічної майстерності бачив у знанні педагогом своєї справи. Він стверджував, що самі вихованці цінують вчителя і вважають його майстром своєї справи, якщо бачать і відчувають, що він упевнено використовує свої різноманітні знання і вміння. Керівна роль вчителя полягає у продуманій і спланованій підготовці до самостійної роботи школярів. Учитель визначає зміст техніко-технологічних відомостей та підбирає методичний інструментарій передавання їх учням. Він відбирає об’єкт праці з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхнього досвіду, фізичного розвитку та інших чинників. учитель планує хід заняття, чітко визначаючи місце кожного конструктивного елементу для досягнення дидактичних цілей. Йому належить правильно організувати учнів до роботи, що допоможе згуртувати дитячий виробничий колектив та сприятиме налагодженню справжніх ділових і товариських стосунків. Як і в інших навчальних предметах, у трудовому навчанні за вчителем зберігаються функції контролю засвоєння навчальної інформації та формування трудових умінь і навиків.

Таким чином, можна визначити основні компоненти майстерності педагога, необхідні йому для вирішення професійно-педагогічних завдань:

 1. Професійно-педагогічна компетентність педагога.

2. Володіння педагогічною технікою.

3. Високий рівень загальної та педагогічної культури.

4. Гуманістична спрямованість діяльності (ідеали, інтереси, цінності).

5. Професійні якості (любов до дітей, інтелігентність, відповідальність і т. Д.).

6. Сформованість професійного самосвідомості .

7. Творчі педагогічні здібності.

Цiлеспрямований розвиток iндивiдyальностi можливий лише тодi, коли теорія освіти неделаруватиме необхідність творчості педагога і творчості школяра, а систематично за допомогою доцiльних методiв втiлюватиме її у навчально-виховному процесі. Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення мети високоякісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого самоутвердження у різних соціальних сферах. Однак інноваційність, як дидактичний засіб чи система, має при цьому втілитися  у навчальні предмети. Реалізація ідеї створення інноваційних курсів і уроків виявляється не дуже легкою. Ідея втілення інноваційних технологій в навчання стала останнім часом предметом інтенсивних теоретичних та практичних досліджень. Її теперішній етап характеризується як емпіричною спрямованістю – розробкою та проведенням учителями інноваційних уроків різних профілей, так і теоретичною – створенням та вдосконаленням інноваційних та інтегрованих курсів, у ряді випадків поєднуючих численні предмети, вивчення яких передбачено навчальними планами.

Інформаційна технологія займає особливе місце в системі шкільної технологічної освіти. По-перше, як важливий компонент сучасних технологій — це предмет вивчення. По-друге, інформаційна технологія, і зокрема Інтернет, є інструментом як учителів, які викладають технологію, так і учнів, які її вивчають. Досвід роботи показує, що мережа Інтернет може успішно використовуватись у методі проектів. Як відомо, він доволі поширений у курсі «Технологія» . Наразі хочеться поділитись доробками зі створення електронних технологічних карт учнями школи у межах виконання проектів. Для проведення цієї роботи в основному залучаються учні, які володіють початковими навичками роботи з ПК, домашня цифрова фототехніка або мобільні телефони з функцією фото. Створені технологічні карти в подальшому використовуються з навчальною метою, коректуються, служать стартом для виконання проекту та започаткування самих проектів. Учні отримують чітку мотивацію вивчення ПК і програмних ресурсів.

Комп'ютер сьогодні став найважливішим інструментом викладання  предмету трудове навчання. На основі досвіду викладання з застосуванням інноваційних технологій я зробила такі висновки:

1. Використання інноваційних технологій істотно активізує і певною мірою полегшує сприйняття основ предмету.

2. Можна посилити курс вивчення предмету в комп'ютерному класі з одночасним використанням дошки, відповідних викладок на ній і роботою на комп'ютері. 

3. Використання інноваційних технологій у процесі вивчення  предмету трудове навчання не тільки поглиблює і поліпшує процес навчання, але й істотно впливає на закріплення навичок створення технологічних карт і презентації проектів з  використанням Microsoft Power Point.

Такий підхід у вивченні сприяє розвиткові творчої активності учнів, дає можливість здійснити інтеграцію навчальної й організаційної діяльності учня і вчителя, здійснити сполучення індивідуального підходу з різними формами колективної навчальної діяльності з огляду на рівневу диференціацію. 

Попередня підготовка вчителя передбачає також ознайомлення із програмним матеріалом предмета, який висвітлений у навчальних підручниках та посібниках для учнів відповідних класів. Це дозволяє визначити основні блоки навчальної інформації, виділити головні поняття для засвоєння школярами. Крім літератури із своєї дисципліни, вчителеві необхідно переглянути програми, основні підручники та посібники з інших дисциплін, що сприяє узгодженню за часом вивчення окремих тем, при якому кожний навчальний предмет опирається на попередню понятійну базу і готує учнів до засвоєння понять наступного предмета.

Після вивчення програмного матеріалу і конкретизації його змісту, визначення міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків учитель планує об’єкти продуктивної праці, тобто вироби для учнів. Вибір об’єктів праці є дуже відповідальним етапом у підготовці до навчально-виховного процесу, оскільки вони повинні відповідати певним умовам, які передбачають дидактичні, психологічні, фізіологічні та суспільно-економічні аспекти. Об’єкти практичної діяльності можуть включати лише ті операції, які школярі вже попередньо засвоїли згідно з навчальною програмою. Винятки можуть становити комбіновані вироби, що приготовляються спільно учнями різних класів (наприклад 5 і 6, 6 і 7 та ін.). Педагогові не рекомендується планувати більше двох однакових виробів, через те, що діти втрачають інтерес до роботи.

Від того, наскільки ця робота буде мати мотивацію і зацікавленість учнів, залежить і результат навчання. Чудовий педагог В.А. Сухомлинський говорив, що радість праці незрівнянна ні з якими радощами. Слід доставляти цю радість школярам на уроках трудового навчання.

Бібліографія:

1. А. С. Макаренко .Таємниці педагогічної майстерності: навчальний посібник. – М., 2004. – 432 с.

2. В.А. Сухомлинський. Особистість і спілкування. – М., 1995. – 328 с.

3. Бирдіна О. Г. Позиційний підхід до розуміння професійно-ціннісного самоставлення майбутнього педагога // Молодий вчений, № 11 (58), 2013.- С. 575-577.

4. Кан-Калик В. А., Нікандров Н.Д. Педагогічна творчість. – М., 1990.

5. Костюк С. Г. Вибрані психологічні праці. – М .: Педагогіка. – 1988. – 304 с.

6. Педагогічний енциклопедичний словник / Гол. ред. Б. М. Бім-Бад. – М., 2003. 7.Навчально-методичний посібник за редакцією О.М. Пєхоти «Освітні технології».

Comments

  1. Використання інноваційних технологій на будь – яких уроках сприяє формуванню компетентного учня. Цікава стаття. Успіхів Вам!
     

  2. Цікавий матеріал! Гадаю, Ви, Тетяно Анатолієвно, вдало використовуєте сучасний інструментарій на власних уроках та демонструєте майстерність у застосуванні нових педагогічних технологій навчання. Творчих злетів Вам і успіхів Вашим вихованцям!

Comments are closed