СУСІДКО ІННА АНАТОЛІЇВНА | СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТВОРЧОСТІ УЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА

Сусідко Інна Анатоліївна
Інгульська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області
заступник директора школи з навчально-виховної роботи

Анотація
У статті розглядаються інструментальні засоби, які можуть бути використані вчителем-філологом  для створення авторських дидактичних електронних ресурсів. 

СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТВОРЧОСТІ УЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА

Підвищення якості навчання є провідним завданням сучасного етапу модернізації системи освіти. Якісна освіта є передумовою становлення сучасної людини, здатної до самореалізації, творчого самовдосконалення, самоідентифікації в динамічному високотехнологічному суспільстві. Роль учителя у розв‘язанні окресленого завдання важко перебільшити, оскільки саме вчитель, який володіє педагогічною майстерністю, є професіоналом, творчою і вільною особистістю, спроможний впливати на розвиток і становлення підростаючого покоління.
У наш час технології та освіта сплетені досить тісно, практично у кожного вчителя є свої улюблені технологічні інструменти, які він використовує у своїй роботі, і які дозволяють зацікавити учнів під час шкільних занять. Але як і все, що має відношення до технології, інструменти безперервно оновлюються, а старі стверджуються, розширюючи сферу застосування або просто додаючи нові функції, більш актуальні для сучасної освіти і затребувані найбільш технологічно підкованими вчителями.
 
Метою статті є висвітлення сучасного інструментарію, призначеного для діяльності вчителя-філолога.
Під інструментальними засобами створення дидактичних електронних ресурсів розуміємо такі програмні системи, що призначені для рішення комплексу задач, пов‘язаних зі створенням електронних ресурсів навчального призначення.   [1, 33].
У практиці навчання великого значення набувають електронні ресурси, за допомогою яких можна демонструвати реальні процеси й об‘єкти, створювати й досліджувати моделі. Підготовка таких електронних дидактичних ресурсів здійснюється за допомогою інструментальних засобів для створення образних і знакових моделей об’єктів.
 
Серед інструментальних засобів, призначених для розробки електронних дидактичних ресурсів, доцільно розрізняти такі групи: 
· інструменти для створення інтегрованих навчальних засобів, що поєднують виклад відомостей про об‘єкт
·вивчення, практичні вправи, систему перевірки рівня навчальних досягнень школярів;
·інструментальні засоби для створення образних і знакових моделей об‘єктів;
·інструментальні засоби для створення електронних тренажерів;
·інструментальні засоби для створення систем перевірки рівня засвоєння знань і вмінь школярів.    [2].  
Кожна з перелічених груп включає певний перелік різних засобів, серед яких є більш і менш поширені, безкоштовні і платні, прості і більш складні у використанні. Отже, кожного разу, коли вчитель має намір розробити той чи інших програмний засіб конкретного дидактичного призначення, перед ним постає проблема вибору найбільш ефективного і зручного інструменту для його реалізації.
Розглянемо зазначені групи інструментальних засобів, якими може користуватися вчитель-філолог.
 
Одними із розповсюджених інструментальних засобів створення інтегрованих навчальних засобів є програми створення презентацій. За допомогою таких програм вчителі створюють інтерактивні навчальні посібники, мультимедійні презентації для супроводу викладу нового матеріалу, систематизації та узагальнення вивченого.
Для створення презентацій  вчитель може скористатися різними програмними продуктами, які розрізняються набором образотворчих інструментів та анімаційних ефектів – PowerPoint (розробник – компанія Microsoft), Freelance Graphics (розробник – компанія Lotus), Corel Presentations (розробник – компанія Corel), Harvard Graphics (розробник – компанія Harvard Graphics), Macromedia Action! (розробник – компанія Macromedia) та ін.
 Разом з тим, для підготовки дидактичних матеріалів на даний час переважно використовується програма PowerPoint, яка входить до  інтегрованого пакету прикладних програм  Microsoft Office, бо є більш зручною та доступною для широкого загалу.
 
Під час підготовки до сучасного уроку поруч із презентаціями, створеними у програмі PowerPoint, починають широко використовувати динамічні презентації створені за допомогою програми Prezi. Скориставшись таким онлайн-інструментом як Prezi, можна легко перетворити урок у щось неймовірне. Особливо доцільно використовувати дані презентації на уроках закріплення та систематизації знань. Досвід показує, що уроки, на яких використано динамічну презентацію, стають не тільки цікавішими, а й мають кращий результат, що є важливим у діяльності вчителя. Prezi дозволяє здійснити віртуальну мандрівку батьківщиною письменника, показати ключові моменти твору з ілюстраціями та текстовим супроводом.
 
Для наочного подання інформації зручним є використання  тривимірних моделей об‘єктів. Такі моделі дозволяють школярам спостерігати за об‘єктом з будь-якої точки простору і набувати реалістичних уявлень про те, що вивчається, розвивати просторове мислення. Одним із сучасних середовищ створення тривимірних моделей є Google SketchUp, яке надає інтуїтивно зрозумілі інструменти для розробки авторських моделей.
Істотною перевагою зазначеного середовища є наявність потужної бази готових моделей, які доступні у мережі Інтернет і можуть бути використані у будь-який момент та покрокової інтерактивної довідки, яка допоможе у самостійному опануванні середовищем.
 
Якщо раніше віртуальна мандрівка до музеїв життя і творчості письменників за допомогою 3-D була чимось недосяжним, то тепер практично кожен учитель може не те що мандрувати кимось створеними маршрутами, а й сам разом з учнями створювати їх. На уроках української літератури цей вид інструментарію зробить далекі краї близькими і максимально реальними.
Серед інструментальних засобів, які призначені для візуалізації складних структур даних і подання їх у вигляді схем, можуть бути застосовані так звані ментальні карти.
 
Вчителі постійно користуються схемами. Адже зручність та простота організації інформації у вигляді схеми дозволяє зробити урок цікавішим та продуктивнішим. Сучасні технології удосконалили традиційне створення схем, давши можливість учителеві рухатися вногу з часом. Для створення ментальних карт можна скористатися локальними програмами – FreeMind, The Personal Brain, XMind тощо, а також on-line ресурсами – SpiderScribe.net (http://www.spiderscribe.net), MindMeister (http://www.mindmeister.com/ru), Bubbl.us (https://bubbl.us/), Mindomo Basic (http://www.mindomo.com/) тощо.
Наприклад, з метою систематизації або узагальнення вивченого матеріалу ментальні карти можуть бути створені безпосередньо під часу уроку разом зі школярами. 
Ментальні карти можуть бути застосовані для:
  • схематичного подання основних понять теми;
  • відображення взаємозв‘язків між поняттями;
  • підтримки прийому «асоціативний кущ», який спрямований на відновлення інформації, пов‘язаної із запропонованим поняттям;
  • фіксації нових ідей, пов‘язаних із пошуком розв‘язків;
  • систематизації та узагальнення вивченого матеріалу.    [2].
Системи автоматизованої перевірки рівня знань й умінь школярів набули поширення з упровадженням тестування у практику шкільної освіти. Незважаючи на достатню кількість готових комплектів тестових завдань, які є доступними в друкованому і електронному варіантах, вчитель часто відчуває потребу у самостійній підготовці таких завдань, що перевіряють якість засвоєння школярами певних понять, рівень набуття ними визначених умінь й навичок. Крім того, усвідомлення переваг автоматизованого тестування школярів спонукає до вчителя пошуку таких систем, які здатні реалізувати особливості завдань, можуть бути пристосованими до реальних умов шкільного кабінету, є простими й зручними у використанні. 
 
Сучасні інструментальні засоби для створення систем  автоматизованого тестування рівня навчальних досягнень школярів пропонують такі можливості: реалізацію різних режимів роботи школяра (навчання, самоперевірка, контроль); реалізацію різних типів завдань; використання зображень, математичних і хімічних формул у тексті завдання та відповідях; організацію статистичного аналізу отриманих даних й інтерпретації результатів у зручній формі; застосування в умовах локальної мережі або її відсутності тощо. Для реалізації потреб у створенні систем перевірки знань вчитель може скористатися широким спектром конструкторів – On-line TestPad (http://onlinetestpad.com/ru-ru/Main/TestMaking.aspx), Майстер-Тест (http://master-test.net/uk), QREATURE (http://www.qreature.ru), x-TLS (http://xtls.org.ua/) та багатьох інших. Крім того, системи  для автоматизованого тестування вчитель може створити за допомогою програмних засобів універсального призначення – електронних таблиць, систем управління базами даних, систем створення презентацій.
 
Вчитель може вдало створити так званий питальник за допомогою Googl-форми, що на даному етапі розвитку освітніх технологій найдоступніше. На уроках української мови та літератури такий питальник стане гарним доповненням на будь-якому етапі (актуалізація опорних знань, закріплення вивченого матеріалу, самостійна робота та ін.).
На щастя, сучасний учитель може не тільки самостійно створювати дидактичний матеріал за допомогою сучасного інструментарію, а й користуватися вже готовими надбаннями, які містяться в мережі Інтернет.
 
Висновки. У практиці навчання школярів на даний час великого значення набувають авторські дидактичні засоби, створені для потреб конкретного уроку з урахуванням особливостей контингенту школярів.
Наведений огляд локальних і on-line середовищ демонструє широкі можливості вчителя-філолога щодо самостійного створення дидактичних ресурсів – інтегрованих середовищ, знакових моделей дійсності (малюнків, фотографій, відеозаписів, тривимірних моделей, схем), систем  автоматизованої перевірки рівня навчальних досягнень школярів. Розроблені дидактичні ресурси можуть бути використані як для індивідуальної, так і для фронтальної форми організації пізнавальної діяльності школярів. Володіння сучасними засобами навчання виводить учителя на конкурентноспроможний рівень, робить професію вчителя актуальною на ринку праці. Та усі ці можливості доступні тільки тим педагогам, які вміло володіють мережею Інтернет, навчальні заклади яких мають вільний доступ до локальної мережі, які знають хоча б ази англійської мови та для тих, хто хоче дізнаватися нове, робити свій урок корисним та цікавим.
 
Бібліографія
1.  Богосвятська А.І. Сучасні педагогічні технології у практиці вчителя світової літератури // Зарубіжна література в школах України : Методичний журнал. – 2013. – N 1. – С. 34-41
2. Сучасні освітні інструменти для вчителів [Електронний ресурс] – Режим доступу http://osvita.ua/school/46016/
3. Тонконог О.М.  Новітні технології як засіб проведення сучасного уроку світової літератури [Електронний ресурс] – Режим доступу http://tonkonog.com.ua/content/novitni-tehnologiyi-yak-zasib-provedennya-suchasnogo-uroku-svitovoyi-literaturi

Comments

  1. Шановна Інна Анатоліївна! Матеріали Вашого виступу змістовні та цікаві! Звичайно, великий плюс учителеві, який прагне змін! Особисто мені імпонують динамічні презентації створені за допомогою Prezi.

  2. Інно Миколаївно, із задоволенням познайомилася з матеріалом Вашої розвідки! Стаття потрібна, цікава та грунтовна. Нещодавно опанувала динамічну презентацію Prezi, інтерактивні можливості якої мені надзвичайно імпонують. Безперечним плюсом сучасної освіти, зокрема літературної, вважаю віртуальні музеї та екскурсії, за якими, переконана, майбутнє. Вам – творчих звершень та всіляких учительських гараздів!

Comments are closed