РОСКОС ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА | СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТАРІЇ ВЧИТЕЛЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Роскос Тетяна Миколаївна
Навчально-виховний комплекс «Павлиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ліцей імені В.О.Сухомлинського
учитель зарубіжної літератури

Анотація.
У тезах розглянуто деякі з видів сучасних інструментаріїв вчителя, показано порівняння художніх творів із застосуванням елементів компаративного аналізу, подано позитивні моменти застосування електронних засобів навчання.
Ключові слова: сучасний урок літератури, уроки знайомства, майстерні, діалоги, ігри, елементи компаративного аналізу.

СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТАРІЇ ВЧИТЕЛЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Урок літератури – це дивовижна подорож, під час якої відбувається зустріч світу автора, світу його твору зі світом учня і вчителя. Ця подорож змінює людину зсередини, однак вона має і зовнішнє вираження, таке, як набір певних знаків, образів. Сучасні інструментарії вчителя мають значні потенційні можливості для оптимізації навчання, виховання та розвитку учнів. Кожен учитель хоче навчити своїх учнів мислити, щоб про все у них була власна думка. То що ж головніше – «дати знання» чи «навчити мислити»? Перед учителем стоїть завдання виховати людину, здатну мислити, критично оцінювати події, явища, приймати самостійні виважені рішення. Література – це один із небагатьох предметів у шкільному вивченні, який дає унікальні можливості для розвитку критичного мислення школярів.

Важливою ознакою сучасного уроку літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів. І. Ткаченко зазначає, що «працюючи над структурою уроку, добираючи види навчальних завдань, розміщуючи їх на логічних етапах уроку, учитель повинен пам’ятати, що чуттєве пізнання і абстрактне мислення єдині, їх спільною основою є практика» [3, с. 6]. Дійсно, які б методи та прийоми ми не використовували, однак на уроці літератури головне – робота з текстом.

Так, у восьмому класі під час вивчення «Іліади» Гомера можна розпочати уроки такими запитаннями: «Коли ви читаєте підручник з історії, чи не виникає у вас бажання перетворити сухі факти на яскраві картини, що легко запамʼятовуються? Як саме це можна зробити?»

У десятому класі, вивчаючи твір «Гобсек» О. де Бальзака запитуємо: «Чи погоджуєтеся ви з думкою, що речі можуть багато розповісти про своїх власників? Згадайте опис кімнати Гобсека, таку деталь «закіптюжена лампа на облупленій підставці, що колись була зеленою…» На що натякає Бальзак?

Такі особистісні запитання допомагають учням якнайкраще налаштуватися на сприймання художнього тексту. «Жити – значить мати проблеми, вирішувати їх – означає рости інтелектуально», – справедливо вважав Конфуцій. Унікальність уроку літератури саме в тому, що він дає змогу дитині вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах. Наведемо окремі приклади ключових проблем, розвʼязання яких на уроках у шостому класі створює умови для творчого оволодіння учнями знань, сприяє розвитку їхніх розумових здібностей, має надзвичайно велике виховне значення, вчить розвʼязувати життєві проблеми: «Що допомогло Робінзону Крузо залишитися людиною на безлюдному острові?», «Як Робінзон Крузо перетворив острів Розпуки на острів Надії?», «Чому, повертаючись додому, Робінзон із сумом дивиться на свій острів? Звідки цей сум?» (Д. Дефо «Робінзон Крузо»).

Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають: урок-портрет, урок-літературна вітальня, урок-мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка та інші. В основі цих уроків – рольова гра. Учні виконують ролі «біографів», «літературознавців», «експертів», «дослідників», «художників», «генераторів ідей», «декламаторів», «читців», «бібліотекарів», «екскурсоводів» тощо.

Сьогодні використання на уроці компʼютера, телевізора, відео стало звичною справою. За допомогою комп’ютерних технологій можемо «оживити» процес навчання, зробити його більш цікавим і захоплюючим, допомогти дітям самостійно оволодівати знаннями. С. Буртовий зазначає, що «одним із найважливіших етапів інформатизації освіти є використання у навчально-виховному процесі електронних засобів навчання» [1, с. 4]. Значна кількість програмних педагогічних засобів дозволяють «осучаснити» урок літератури. Найкраще поєднувати сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Так, варто не просто продемонструвати учням навчальний фільм про Гомера, а створити проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомити учнів про те, що режисер фільму не врахував деякі обставини життя письменника. Учитель дає проблемне завдання школярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму. Це спонукає учнів уважно дивитися фільм, слухати розповідь учителя, прочитати статтю підручника, ознайомитися з додатковою інформацією про видатного письменника і лише потім скласти «поради режисеру». У такому завданні, окрім технології проблемного навчання, буде реалізована ще одна технологія – розвиток навичок мислення високого рівня (аналіз, оцінювання, синтез) за «пірамідою Блума».

Урок літератури повинен бути націлений на серйозну роботу з текстом твору. Прийом, який дозволяє зрозуміти авторський задум, ідею твору – це створення  проблемної ситуації. Так, у десятому класі, уважно прочитавши опис зовнішності Гобсека, учні помічають його схожість зі Сруджем з «Різдвяної пісні» Ч. Діккенса. Проблемне питання, що його ставить учитель: «Чому Бальзак закінчує свій твір смертю Гобсека, а у Діккенса Скрудж залишається живим?»

Цікавими форма уроків є такі:

  • уроки-знайомства з автором (у центрі уваги таких уроків – постать автора або героя твору; складається опорна схема-конспект, портфоліо, план-характеристика або особиста карта із зазначенням національності, соціального стану, роду занять, місця проживання, кола спілкувань, життєвого кредо тощо). Приміром, творчий портрет Милорада Павича;
  • уроки-подорожі допомагають відчути пригодницький дух, романтику мандрів, здійснити уявну подорож за заданим маршрутом; встановити звʼязок між теорією і практикою, між життєвими процесами і явищами). (Подорож на острів Робінзона Крузо, за романом «Робінзон Крузо» Д. Дефо);
  • уроки вивчення художнього образу. Такі уроки сприяють формуванню читацької компетентності, розвитку глибокого, уважного, тонкого сприймання образної системи твору. Так, у ході вивчення роману Стендаля «Червоне і чорне» доречно провести аналіз образної системи твору. В одинадцятому класі, вивчаючи новелу Ф. Кафки «Перевтілення» звернути увагу на еволюцію головного героя;
  • уроки-майстерні. Мета таких занять – підведення учня до психологічного стану розриву, коли йому раптово відкривається нове бачення явища, образу. Можна запропонувати учням написати листа літературному герою (Робінзону, Грегору Замзі, Робінзону Крузо);
  • уроки-діалоги – допоможуть учням увійти у діалогічні стосунки з художнім твором спочатку одного, а згодом кількох читацьких свідомостей. Творчі діалоги відбуваються між автором і читачем, рідною й інонаціональною для учня культурою. Книга – це і діалог автора з попередніми культурними епохами (літературними традиціями, напрямами, течіями), і спілкування з сучасниками (провідними літературними школами, родово-жанровими тенденціями в розвитку художньої творчості), і слово до наступних поколінь. Діалогічне пізнання на уроці літератури – це завжди співтворчість. Завдяки різним оцінкам і висловлюванням, пошукам глибинного сенсу, нанизуванню голосу на голос створюється ситуація глибокого культурного «відкриття» художнього тексту з позицій сьогодення): (урок-діалог з Жульєном Сорелем, з Дон Кіхотом);
  • урок з елементами компаративного аналізу. Це дає можливість порівняти твори  різних національних літератур. Учні знаходять риси, які об’єднують різні народи, і особливості, які свідчать про неповторність кожної нації. З компаративним аналізом пов’язано вивчення таких термінів, як вічні образи, мандрівні сюжети, пародія, переклад, плагіат, ремінісценція, стилізація, цитата. Приміром може бути порівняльний аналіз твору «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Г. Белля й оповідання «Гер переможений» Л. Пономаренко;
  • уроки-диспути (проводяться в старших класах; їх мета – формування в учнів уміння шукати вирішення проблеми, всебічно розкривати й розвивати їхні інтелектуальні та моральні якості, навчити обґрунтовувати власну позицію, розвивати уміння відстоювати власні світоглядні позиції; перед початком заняття нагадуюємо правила ведення диспуту);
  • театралізовані уроки (проводяться з використанням театральних атрибутів, засобів, елементів; надають учням можливість пізнання себе, виступаючи у різних ролях; розвивають акторську майстерність, ораторське мистецтво, вміння творчо працювати у колективі);
  • урок-гра стимулює інтерес учнів до певної теми й активізує їхню навчальну діяльність шляхом змагання, перевірити власні сили. Зміст літературних ігор повинен враховувати вікові можливості учнів, орієнтувати їх на фантазію, творчість, спонукати до самостійної роботи.

Важливим моментом роботи учнів на уроці літератури є створення проектів. Саме працюючи над проектом, учень має проаналізувати певний матеріал, оцінити (тобто відібрати те, що йому потрібно) і синтезувати новий продукт. Під час вивчення творчості В. Шекспіра можна запропонувати учням створити віртуальний музей В. Шекспіра. З цією метою вони мають, насамперед, ознайомившись із статтею у підручнику, проаналізувати життєвий і творчий шлях письменника. Згодом, оцінивши події в його житті, відібрати для музею ті експонати, які найбільше розкажуть про письменника. А далі синтезувати новий продукт – віртуальний музей В. Шекспіра. Як зазначає науковець Л. Мірошниченко, «аксіомою є те, що до аналізу художнього твору можна братися лише тоді, коли учні не тільки прочитали текст, а й глибоко з’ясували зміст прочитаного» [2, с. 195].

Отже, сучасний урок літератури вимагає від учителя значної уваги до аналізу й інтерпретації художнього твору. Без цього урок претендувати на характеристику «сучасний» не може.

Comments

  1. Дякую, Тетяно Миколаївно, за статтю. Цілком з вами погоджуюся, що справжній вчитель повинен не просто володіти сучасними освітніми методиками, а й бути творцем.

Comments are closed