ШИШКЕВИЧ ОКСАНА МИКОЛАЇВНА | ТЕРМІНОЛОГІЧНІ АДЕКВАТНОСТІ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ КОНТРОВЕРСІЙНИХ ТЕМ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІСТОРІЇ

Шишкевич Оксана Миколаївна
КЗ "НВО природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І – ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Вчитель освітньої галузі "Суспільствознавство"

У статті аналізуються підходи вчителя до викладання дискусійних тем історії для розвитку критичного мислення учнів та запобіганню формувань упереджень та стереотипів.

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ АДЕКВАТНОСТІ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ КОНТРОВЕРСІЙНИХ ТЕМ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІСТОРІЇ

Викладання контроверсійних тем з історії залишається однією з найскладніших проблем української історичної дидактики. Особливого значення вони набувають в умовах боротьби за концепції написання підручників з історії в Україні: під кутом етноцентризму чи полікультурності? Тема викладання дискусійних аспектів української історії залишається однією із центральних під час круглого столу «Шкільна історія очима істориків-науковців». До контроверсійних тем, які викладаються в курсі історії в українських школах належать проблеми міжнаціональних та міжрелігійних стосунків; проблематика Української революції 1917 – 1920 рр. Багатоаспектною є тема колоніального статусу України в складі інших держав протягом всього періоду її існування.

У центрі дискусій теми історії України періоду Другої світової та Великої Вітчизняної війни, процеси радянізації Західної України. Важливе місце посідають розв’язання проблеми термінологічних адекватностей сприятиме пошуку адекватних визначень  та оцінок, що сприятиме підвищенню інформаційної компетентності учнів. Неоднозначного трактування зазнали й теми з історії вивчення рідного краю. Зокрема, місце та значення фортеці святої Єлисавети в історії українського народу та Кіровоградщини. Особливо складними для викладання є подібні теми в регіонах з поліетнічним чи полірелігійним складом населення. Натомість аналіз дискусійних проблем сприяє розвитку критичного мислення, формує логічну, аксіологічну, громадянські компетентності. Розгляд контроверсійних тем має відбуватися на принципах толерантності, полі культурності, гуманізму, історичності та багатофакторності. При вивченні таких тем варто застосовувати інтерактивні методики та інноваційні технології, роботу в динамічних групах, з обов’язковими елементами рефлексії.

Автори підручників усвідомлюють важливість засвоєння учнями історичних понять і термінів, але не завжди коректно реалізують це на сторінках власних книжок. Зокрема, не надають уваги можливим часовим змінам у сутності явищ, про які йдеться, та не орієнтуються на вікові особливості учнівського сприйняття. Формулювання деяких базових понять у курсі історії України недостатньо узгоджене з підручниками всесвітньої історії, а також підручниками для попередніх і наступних класів. Невід’ємною частиною сучасного підручника з історії є тлумачення історичних понять, однак при цьому не в повній мірі враховується вікові здібності учнів та принцип доступності. Особливі складнощі із тлумаченням понять виникають у підручниках для п’ятого класу, де учні щойно починають вивчати історію, тобто стикаються з великою кількістю термінів, які належить розтлумачити з врахуванням віку школяра. Невідповідність тлумачень віковим можливостям учнів, використання заскладних для розуміння школярів формулювань. Передчасне введення терміну, для пояснення якого використовується ще невідоме учням поняття. Некоректність формулювань, коли для роз’яснення терміну вжито споріднене з ним слово чи поняття, як-от: “Індустріалізація – розбудова фабрик, заводів, залізниць та інших індустріальних об’єктів”.

Окремого розгляду потребує проблема узгодження основних термінів у паралельно вживаних підручниках та в підручниках для різних класів. Передусім це стосується понять, що відбивають сутність історичних періодів. Не менш складною видається проблема ідентичності одного й того самого поняття у підручниках для різних класів. Розв’язання проблеми термінологічних адекватностей сприятиме пошуку адекватних визначень  та оцінок, що сприятиме підвищенню інформаційної компетентності учнів.

Список використаних джерел:

1.      Баханов К. Проблема ідейної та понятійної послідовності в підручниках // Шкільна історія очима істориків науковців. – К.: видавництво імені Олени Теліги, 2008.

2.      Солдатенко В. Революційна доба 1917 – 1920 рр. в Україні: в пошуках термінологічних адекватностей // Революційна доба в Україні (1917 – 1920 роки): логіка пізнання, історичні постаті, ключові епізоди. – К.: Парламентське вид-во, 2011. – 568 с.

3.      Мудрий М. Тема колоніального статусу в підручниках з історії України // Шкільна історія очима істориків науковців. – К.: видавництво імені Олени Теліги, 2008.

4.      Солдатенко В. Момент істини (роздуми про революції та їх роль в українській історії) // Революційна доба в Україні (1917 – 1920 роки): логіка пізнання, історичні постаті, ключові епізоди. – К.: Парламентське вид-во, 2011.

– 568 с.

4.      Яковенко Н. «Образ себе» – «образ Іншого» в шкільних підручниках з історії // Шкільна історія очима істориків науковців. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. – С. 119 – 127.

5.      Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007. – 375 с.

6.      Яковенко Н. Нарис історії України ( з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

Comments

Comments are closed