ЛУНЬОВА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА, РОМАНИЧ НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА | МЕНТАЛЬНІ КАРТИ COGGLE ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ

Луньова Наталія Вікторівна
Оникіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Маловисківська районна рада Кіровоградської області
учитель української мови та літератури
Романич Наталія Василівна
методист районного методичного кабінету
відділу освіти Маловисківської РДА Кіровоградської області

Інтернет – технології повинні бути доповненням,
«прикрасою» навчального процесу, а не його заміною

У статті розглянуто поняття “ментальна карта”, види ментальних карт, розкрито значущість їх використання, окреслено можливості  використання карт розуму.
Ключові слова: ментальна карта, особистісно орієнтований підхід, інформаційно-комунікаційні технології, онлайн – сервіс, Інтернет– інструмент.
Мета статті полягає в розкритті особливостей застосування ментальних карт у загальноосвітньому навчальному закладі, зокрема під час викладання української мови та літератури.

МЕНТАЛЬНІ КАРТИ COGGLE
ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ

Інноваційна спрямованість навчального процесу призводить до корінних змін у педагогічній практиці, спрямування методів на усвідомлене і творче навчання учнів, розвиток їхніх особистісних якостей – самостійності, творчого підходу, ініціативності, наполегливості, самооцінки тощо. Ментальні карти ідеально підходять для використання у школах, можуть бути застосовані у будь-яких видах завдань, залучають учнів різного віку до активного творчого мислення, організації й вирішення проблем. Гнучкість цих карт дозволяє розглядати будь-яку тему або навчальне питання. Інтелектуальна карта чи ментальна карта, карта пам’яті, карта думок…  На українську мову термін “mind map” перекладають по-різному, але його суть від цього не змінюється. [1]

Саме поняття вперше ввів Тоні Б’юзен (Tony Buzan) у 1970 році. Спершу “mind map” означало “хороша форма для нотаток”. Пізніше Б’юзен пояснює техніку майнд меппінг як “багатогранний пристрій для тренування, що розвиває кожний ментальний м’яз розуму” [2].

Залежно від обсягу або застосування Тоні Бьюзен розрізняє такі типи ментальних карт:

– стандартні карти (standard maps). Це безліч класичних ментальних карт, що служать для засвоєння, запису ідей і розкриття власної індивідуальності;

– швидкісні карти, або карти-блискавки (speed maps). Ці ментальні карти стимулюють розумові процеси (що я знаю з цієї теми). Картою може стати, приміром, короткий одноколірний конспект, зроблений перед уроком;

– майстер-карти (master maps). Це дуже об’ємні карти до цілої галузі знань, наприклад за матеріалами одного семестру. Вони часто складаються безперервно і призначені для загального огляду з усієї теми;

– мега-карти (mega maps). Пов’язані одна з одною, карти називаються мега-картами. Центральна карта (з відносно малою кількістю рівнів) пов’язана з наступними картами, у яких представлені деталі або додаткові аспекти [1].

Інтелектуальні карти охоплюють і допомагають записати, запам’ятати, з’єднати і вивести інформацію візуально. Створюються вони на папері (оригінальний спосіб) або ж за допомогою програмного забезпечення, яких існує вже досить багато. Основні елементи карти – ключі (або їх ще називають тригери) слова і малюнки, кожен із яких символізує конкретний спогад, сприяє виникненню нових думок та ідей і таким чином допомагає повніше використовувати можливості розуму.

Пропонуємо 10 правил створення ментальної карти

1. Починаємо з центральної ідеї посередині чистого аркушу, використовуючи малюнок і хоча б 3 кольори.

2. Використовуємо картинки, символи, коди і заповнюємо ними весь вільний простір.

3. Вибираємо ключові слова і друкованим текстом наносимо на гілки, використовуючи верхній та нижній регістр.

4. Кожен елемент (слово/картинка) повинен мати власну гілку.

5. Лінії повинні бути з’єднані, починаючи від центральної ідеї. Центральні лінії товстіші, органічні і текучі. Всі наступні гілки стаючи тоншими в залежності від радіального розходження від центру.

6. Робимо лінії такої ж довжини, як і слово/картинка.

7. Використовуємо кольори на власний розсуд і на всій карті пам’яті.

8. Розробляємо свій особистий стиль майнд меппінгу.

9. Використовуємо акценти і показуємо асоціації на своїй карті пам’яті.

10. Зберігаємо ясність інтелектуальної карти, використовуючи радіальну ієрархію в цифровому порядку, або охоплюючи всі гілки [2].  

Щодо способу створення ментальних карт, доцільно виокремити безкоштовний та зручний онлайн – сервіс Coggle.it. Цей Інтернет – інструмент передбачає окрім тексту використання в схемах малюнків, покликань на інші Інтернет – сторінки, зміну кольорів, збереження готової схеми в декількох форматах  (PDF чи PNG) та інтеграцію з Google Drive, код для вбудовування в блог чи сайт. Його можна використовувати для спільної роботи через мобільні пристрої. Сервіс дозволяє завантаження адресної книги Google акаунтів і навіть вибір  колег для спільної роботи.

Coggle – це інтерактивна робоча поверхня, що надає можливість розміщувати необхідну інформацію в зрозумілому та креативному вигляді, а також ділитися нею з колегами чи учнями. З часом замітки можна редагувати чи видаляти, відкривши детальну історію змін. Цей сервіс цікавий, простий у використанні і, головне, має безкоштовну версію.  

При викладанні української мови та літератури інтелектуальні карти доцільними будуть на різних етапах уроку. Наприклад, візуально укомплектований матеріал полегшує сприйняття нової інформації або стає підсумком вивченої. Зручності додає функція збереження на жорсткий диск, тобто перетворення онлайн – схем у простий роздатковий матеріал. http://vumosh.blogspot.com/p/blog-page_46.html

https://coggle.it/diagram/VCABWzxhdbsFAAsr

Coggle також можна використовувати на уроках літератури в якості створення різноманітних інфографік, зокрема кластерів. Це дозволяє залучити учнів до творчого мислення, усебічного аналізу проблемного завдання та пошук його нестандартного рішення. https://padlet.com/lunnatvik/11ps0nxl824g/wish/61673583

https://coggle.it/diagram/Ve8gs2w1_nwCc_NW

Окрім цього, такі карти можна створювати як результат будь-якої проектної роботи, як випереджальне домашнє завдання, як елемент самостійної роботи тощо. За умови грамотно підготовлених учнів та наявності відповідної матеріально – технічної бази, ментальні карти суттєво пожвавлять урок та стануть сучасним його доповненням.

Інновації будують нову систему освіти, нові методи і принципи виховання, нововведення в педагогічну майстерність. Але треба, щоб ці нововведення не завадили навчальному процесу, не стали предметом новаторсько – методичних перегонів, а були  лише інструментами зміни класичної форми навчання дітей. Необхідно пам’ятати, що технології не замінять педагога, проте вчитель, який використовує в роботі технології замінить того, хто ними не володіє.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Машкіна В. Використання ментальних карт як інноваційних засобів викладання географії/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  file:///C:/Users/%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%B0/Downloads/4115-8715-1-SM.pdf  
  2. http://world-ny.com/mind-mapping-technique/
  3. http://itstechnology.ru/page/poznajomimosja-z-mentalnimi-kartami
  4. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/znpip/1/2012_33/Drozdov.pdf

Comments

  1. Вдячна авторам за "10 правил створення ментальної карти". Це пам"ятка, яка має бути під рукою у кожного сучасного філолога! Цікавий та цінний матеріал! Наталії Василівні та Наталії Вікторівні щиро бажаю подальших творчих злетів та методичних знахідок!

    1. Так. Так. "10 правил створення ментальної карти" – це  цінна інформація. Уже  зберігла для використання в роботі. Цікаво і актуально.  Рекомендую використовувати сервіс https://goo.gl для скорочення покликань на джерела. 

  2.  На уроках української мови та літератури інтелектуальна карта – це і полегшення сприйняття нової інформації, і  цікавий та пожвавлений урок. Використовую у своїй роботі. Вдячна за "10 правил створення ментальної карти". Це сучасно! Дякую.

Comments are closed