КОЛІСНИК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА | МОВЛЕННЄВІ ТРЕНІНГИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ СПІЛКУВАННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Колісник Наталія Василівна
Комунальний заклад "Боківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Долинської районної ради"
вчитель української мови та літератури

Відродження України неможливе без духовного відродження нації. А духовний прогрес народу неможливий без глибокого пізнання та освоєння рідної мови, народної моралі, етикету, культури . Час потребує особистості, яка усвідомлює, що «Я є мова». Тому формування компетентності спілкування державною мовою є актуальним як ніколи. Автор пропонує своє бачення формування компетентності спілкування державною мовою через впровадження мовленєвих тренінгів.

 Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень,
повернути нашій мові справжню народну красу – це справа честі
всіх нас, і старших, і молодших, це природний обов′язок кожного
перед незалежною, вільною Україною.
Олесь Гончар

МОВЛЕННЄВІ ТРЕНІНГИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ СПІЛКУВАННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Мішаниною двох мов – української та російської – говорить частина людності України, хоч загальновизнано, що користуватися сумішшю двох мов – це одне з найтривожніших явищ загальнопедагогічного та соціального характеру. Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітиву. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалася впродовж віків, загрожує змінити мову, яку прийняв Тарас Шевченко, показавши світові її красу й силу [5].

Проблема мовної комунікації у психолого-педагогічній теорії досліджувалася науковцями в різні періоди і з різних позицій.

Ідея індивідуальних і соціальних аспектів мовленнєвої діяльності була започаткована у роботах Аристотеля, В. Гумбольдта, Ф. де Соссюра, вчення про внутрішню форму слова розкрив у своїх дослідженнях О. Потебня, український теоретик Г. Почепцов розробив наукові підходи теорії мовної комунікації, функції мовленнєвого етикету  досліджували Н. Формановська[7], О. Падучева, проблемі «мовної культури» присвячені праці видатного українського педагога В. Сухомлинського.

Ідею мовленнєвих тренінгів, створення «антисуржика» підтримували науковці Ю. Редько, О. Сербенська, підготувавши матеріали до Словника ненормативних слів та словосполучень [5].

Проблемі добору та класифікації вправ і відповідних методичних прийомів, спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь, присвятили свої праці Н. Бондаренко, О. Глазова, С. Караман [2], В. Мельничайко [4], М. Пентилюк, М. Стельмахович [6].

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє стверджувати, що втілення в освітню практику мовленнєвих тренінгів як засобу формування компетентності спілкування державною мовою створює сприятливі умови для:

  • формування правильної вимови учнів, їх орфоепічної та орфографічної пильності;
  • усунення деформації мовлення школярів, «убогого суржика»;
  • упорядкування фонетичної розкоші, лексичного і фразеологічного багатства, синтаксичної гнучкості, словотворчих можливостей українського слова;
  • формування мислення учнів українською мовою;
  • вираження почуттів особистості засобами української мови в умовах мішанини двох мов;
  • розвитку творчих здібностей учнів і учителя;
  • формування загальнолюдських цінностей та мовленнєвого етикету школярів.

Тренінг (англ.training) – це запланований процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі. [8]

Система мовленнєвих тренінгів покликана розвивати ключові компетенції школяра: ціннісно-смислову, загальнокультурну, навчально-пізнавальну, інформаційну, комунікативну, соціально-трудову, компетенцію особистісного самовдосконалення (за А. Хуторським), має відповідати таким основним дидактичним вимогам: урахуванню вікових особливостей учнів, їх знань, зв′язку з уроками української літератури, активізації мисленнєвої діяльності (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез…), розвитку різних видів пам′яті, навичкам самостійної роботи.

За дослідженнями Є. Пассова мовленнєві тренінги можна класифікувати на: трансформаційні, підстановці, питально-відповідні, імітаційні, власне репродуктивні.

Пропоную урізноманітнити дану класифікацію мовленнєвими тренінгами:

  •  пов′язаними із використанням емоційно-почуттєвої сфери: «Комплімент-звертання» (Додаток 1), «Розфарбуймо урок», «Смак настрою» (Додаток 2);
  • тренінги-імітації звуків природи (дощу, вітру, співу птахів, шуму моря);
  • виділення у текстах слухових, зорових, дотикових, смакових, нюхових образів, асоціативні диктанти, які передбачають збагачення словникового запасу, вироблення в учнів мовного чуття, ознайомлення з емоційно-експресивною лексикою, що створює підвищену виразність;
  •  рольові ігри-тренінги з елементами театралізації та створенням проблемних ситуацій за професіями «Спортсмени на тренуванні», «У лікувальному закладі» (Додаток 3), «Військові», «Похід до ресторану», «У перукарні», «У транспорті», «На ринку» (використовуючи професіоналізми). В їх основі – ситуативний прийом. Такі тренінги закріплюють знання учнів про функціонально-комунікативні можливості слова, сприяють активізації словника і формують уміння свідомо добирати словесні засоби, виховують увагу до образного слова;
  • тренінги, покликані формувати орфоепічні навички, – орфоепічна розминка «Постав наголос», антидиктант «Упіймай помилку», прослуховування  тексту чи перегляд відеофрагменту із мовленнєвим завданням «Вслухаймось у звуки», навчальне редагування, усне малювання портретів за прослуханим мовленням і навпаки, відтворення деформованого тексту;
  •  тренінги-оживлення «Монолог словника», «Монолог сторінки учнівського зошита», «Монолог простреленого у боях державного прапора»;
  • тренінги, пов′язані з вивченням творчості письменників української літератури: «Вчимося вимови у І. Нечуя-Левицького (Т. Шевченка,           І. Котляревського, Л. Костенко…)». За навчальною метою – це творчі тренінги, за формою – усні та письмові, пов′язані з комунікацією.

Не зайвим буде наголосити, що, живучи в постійному дефіциті добра, милосердя, любові, в надмірі зневажання гідності, честі, знецінення й розтоптування моральних чеснот, ми непомітно для себе спростили, вихолостили, збіднили етикет спілкування. А мовленнєві тренінги покликані репрезентувати увічливість, миролюбність, вихованість, доброзичливість, віддавна притаманні нашому народові. Наш обов′язок – звернутися до народного досвіду спілкування, відродити втрачене, узвичаїти призабуте, відкинути бездумно перейняте чуже, силоміць нам нав′язане. [ 5]

Література та Інтернет джерела:

  1. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351с.
  2. Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії. – К.: Ленвіт, 2000. – 272 с.
  3. Косенко Ю. В. Основи теорії мовної комунікації. – Суми: Сумський державний університет, 2011
  4. Мельничайко В. Я. Творчі роботи на уроках української мови: Конструювання. Редагування. Переклад: Посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1984. – 276 с.
  5. Сербенська О. Антисуржик. – Львів: Світ, 1994. – 149 с.
  6. Стельмахович М. Г. Мовний етикет ⁄⁄ Культура слова. – К.: Наукова думка, 1981. – вип. 20.
  7. Формановская Н. И. Речевой этикет и культура общения. – М.: Высшая школа, 1989.
  8.  www.uk.wikipedia.org

Додаток 1.

Мовленнєвий тренінг «Комплімент-звертання»

Крок 1.

Учні стають у коло разом із учителем. Учитель тримає клубочок ниток, який буде розмотуватися по колу під час виконання тренінгу.

Крок 2.

Учитель пояснює завдання тренінгу: утворити зменшені і пестливі чоловічі і жіночі імена товаришів, поставити їх у кличному відмінку, утворивши звертання, виголосити комплімент. Наприклад.

Петрику, тобі дуже пасує вишиванка.

Ганнусю, твоя усмішка – чарівна, а очі синіють фіалками.

Додаткове завдання: розмотати нитку і передати клубочок наступному товаришу, проговорюючи пестливі звертання

Крок 3.

Спонукати учнів до порівняння загальновживаних імен та пестливих суто українських, допомогти учням «наміряти» результати виконаних завдань до їхніх імен в домашньому вжитку;

Крок 4.

Запропонувати учням дати відповіді на такі запитання, наголосивши, що клубочок – чарівний і є учасником тренінгу:

  • Чи ніде не порвалася нитка?
  • Чи допоміг нам чарівний клубочок зберегти цілісність кола?
  • Чи був би « задоволений»  клубочок, якби ми називали один одного згрубілими словами?
  • Навіщо взагалі ми розмотували клубочок ?

Крок 5.

Загальні висновки стосовно формування мовленнєвих навичок та згуртування дітей у дружний, ввічливий колектив.

Крок 6.

Домашнє завдання. Виписати з народних пісень, казок звертання до істот і неістот із зменшено-пестливими суфіксами, згрупувавши їх за закінченнями. (На зразок Котику, Півнику, зозуленько, матінко…)

 

Додаток 2.

Мовленнєвий тренінг «Смак настрою» на мотиваційному етапі уроку

Крок 1.

Учитель з'ясовує емоційну готовність учнів до уроку, пояснюючи завдання тренінгу:

  • назвіть ваші улюблені страви-смаколики;
  • охарактеризуйте свій настрій, послуговуючись смаковими відчуттями.

Додаткові завдання:

  • використовуйте при цьому складні прикметники;
  • по можливості утворюйте власні новотвори (неологізми).

Крок 2.

Учні характеризують свій настрій, використовуючи смакові відчуття, записують складні прикметники у зошити.

Крок 3.

Учні правильно вимовляють слова, ставлячи наголоси. При потребі користуються Орфоепічним словником української мови.

Крок 4.

Учні пояснюють написання складних прикметників, при потребі послуговуючись Орфографічним словником української мови.

Крок 5. Виконується як підсумок уроку

Вчитель пропонує учням, використовуючи складні прикметники, написані учнями, описати свій настрій на початку уроку, в процесі виконання завдань тренінгу та в кінці уроку.

Крок 6.

Загальні висновки стосовно орфоепічної та орфографічної пильності школярів, покращення настрою та атмосфери уроку завдяки улюбленим смаковим відчуттям.

Зразок учнівської роботи:

Ванільно-шоколадний, цитрусово-цукерковий, гірко-полиновий, вершково-фісташковий, полунично-виноградний, огірково-помідорний, сонячно-малиновий, осінньо-гарбузовий, медово-квітковий.

Додаток 3.

Мовленнєвий тренінг з елементами театралізації «У лікувальному закладі» (Робота в парах)

Крок 1.

Учитель роздає учням картки із фразами, що містять професіоналізми та одяг працівника певної професії.

Крок 2.

Учитель спонукає до визначення учнями професії, що буде демонструватися.

Крок 3.

 Учитель дає учням завдання: побудувати діалог між працівниками даної професії, створивши проблемну ситуацію на роботі, чітко і правильно вимовляючи слова.

Крок 4.

Учні розігрують діалог, послуговуючись атрибутами професії та професіоналізмами.

Крок 5.

Після виступу інші учні дають рецензію учасникам діалогу, вказуючи на орфоепічні помилки, оцінюють мовленнєву вправність товаришів та їх акторські здібності.

Крок 6.

Учитель спонукає дітей до обговорення  виховного моменту даної проблемної ситуації.

Крок 7.

Загальні висновки стосовно мовленнєвої вправи.

 

Зразок картки (фрази, які можна використати у тренінгу):

Приймаємо з восьмої години, лікар приймає згідно з графіком.

Це пологовий будинок?

Прийміть виклик.

Перепрошую, що я Вас потурбував.

Чи зроблені щеплення?

Різкий біль коло серця.

Серцево-судинне захворювання.

Маю часті запаморочення.

Мені потрібна довідка про стан здоров′я.

Легке нездужання.

Приймайте протигарячкові ліки.

Найважливіше при Вашій хворобі дотримуватися режиму.