ПАНЧЕНКО НАДІЯ ВАСИЛІВНА | ІННОВАЦІЇ В РУКАХ ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ

Панченко Надія Василівна
Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №9 – спеціалізована школа"
вчитель російської мови та літератури

ІННОВАЦІЇ В РУКАХ ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ

Видатний педагог В.О.Сухомлинський зазначав, що мислення дитини починається зі здивування. Воно активізує її пізнавальні можливості, інтерес до факту, явища, що вивчається. Та як викликати це здивування, які технології, прийоми слід застосовувати?

Література як навчальний предмет відіграє важливу роль, тому головне призначення занять з даного предмету – організація пізнавальної діяльності творчого процесу. Відомо, що творчість – вища форма активності і самостійності в діяльності людини.

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти в розділі «Мова і література» ставить перед нами наступні цілі: формування мовної та читацької культури, формування комунікативної та літературної компетентності, формування естетичного смаку, формування гуманістичного світогляду, громадянської позиції.

А важливими показниками пізнавальної активності є:

  • пошукова активність, яка включає ступінь розумової самостійності, прояв ініціативи;
  • розумова гнучкість, яка проявляється в умінні учнів мобілізувати увагу і пам'ять, в умінні швидко і точно перебудовуватися з одного способу дії на інший;
  • ступінь володіння розумовими операціями – вміння школярів логічно мислити і виділяти головне, уміння класифікувати і узагальнювати, уміння висловити думку графічним способом.

У літературі існують різні підходи до типології пізнавальної активності учнів. Використовуємо типологію пізнавальної активності (по Е.В.Коротаєвій).

  • нульовий рівень;
  • відносний рівень;
  • виконавський рівень;
  • творчий рівень.

Завдання вчителя перевести учнів з одного рівня пізнавальної активності на інший більш активний.

Для реалізації поставлених цілей використовуємо такі підходи:

• Коммуникативно-діяльний підхід

• Ігрові технології

• Особистісна орієнтація навчального процесу, педагогіка співробітництва

• Розвивальне навчання

• Інтенсифікація навчання на основі схем і знакових моделей

Наприклад, досліджуючи текст художнього твору (Д. Дефо «Робінзон Крузо»), формую систему питань за змістом, а роль головного героя виконує учень і одночасно демонструється уривок фільму. «Жизнь и удивительные приключения Робинзона Крузо»,режиссер В. Камінська,1972р.:

– Коли ти народився? (1632р.).

– Яким було прізвище твоєї матері? (Робінзон).

– На який острів доля тебе закинула? (Тобаго)

– А як звали твого батька? (Крейцнер).

– Хто ти за національністю? (Німець).

– Чи були у тебе брати і сестри? (Два брата).

– В якому році відправився в плавання? (1 вересня 1651).

– Як звали хлопчика, з яким ти втік з полону? (Ксури).

– Чому Дефо дав тобі таке ім’я? (В честь шкільного товариша Тімоті Крузо).

Під час уроків учні виконують завдання різного ступеня складності в залежності від рівнів активізації.

Аналізуючи образи художнього твору, використовую такі прийоми (образ Тома Сойєра в творі М. Твена). Демонструється через проектор уривок фільму «Приключения Тома Сойера и Гекльберри»,режисер С Говорухін,1983р., без звуку. А учні відновлюють діалог відповідно до тексту.

У зошиті вони записують словесний опис зовнішності Т.Сойера і складають систему питань (3-7 в залежності від рівня) до головного героя.

Під час підсумкового уроку даю дослідницьке завдання: скласти фанфік до твору Марка Твена.

При вивченні творчості І. А. Крилова в 6 класі, виділяю 3 уроки і проводжу його в формі захисту творчих проектів. Проект включає в себе наступні етапи:

Етап орієнтування і розробки: школярі отримують завдання інсценувати байку І. А. Крилова, діляться на групи, разом з учителем вибирають байку для інсценування, розподіляють діяльність в групі.

Етап реалізації проекту: учні самостійно працюють з текстом байки, переробляють її текст для інсценування, організують діяльність в групі і проводять репетиції.

Етап презентації результатів проекту та його оцінки: учні захищають свої проекти, демонструючи інсценуванням.

Багато нових тем починається з ознайомлення з життєвим та творчим шляхом письменника. Нерідко, вивчаючи його біографію, вчитель рекомендує скласти хронологічну таблицю, але такий вид роботи часто буває досить нудним і не сприяє пробудженню зацікавленості учнів до теми. Тому в даному разі краще розповісти про незвичайні, яскраві епізоди з життя письменника.

Прийом «відстрочена увага». На початку уроку вчитель пропонує загадку (цікавий, незвичайний факт), відгадка якої відкриється на уроці під час роботи над новим матеріалом. Наприклад, урок-зустріч з Л. Н. Толстим починаю з розповіді про те, як 28 жовтня вночі (9 листопада) 1910 року вирішив негайно виїхати з Ясної Поляни. Швидко, без шуму були зібрані речі. Всесвітньо відомий письменник пішов у свій останній скорботний шлях. Пішов в ніч, в темряву, в невідомість.

Потім оголошую тему і мету уроку через постановку проблемних питань:

– Що підштовхнуло Льва Толстого до такого рішення?

– В чому полягала трагедія великого художника і мислителя?

Познайомившись з висловлюваннями про Толстого відомих поетів і письменників, з основними етапами становлення особистості письменника, з презентацією дослідницької роботи учнів «Один день з життя Льва Миколайовича Толстого в Ясній Поляні», колективно обговоривши відповіді, учні прийшли до висновку: великий письменник пішов з Ясної Поляни назустріч життю. Толстой помер, але залишилися його твори, безсмертні творіння; живі його ідеї добра, справедливості, миру і братерства між народами.

А щоб остаточно склався у дітей образ цієї дивної людини, письменника, я пропоную переглянути кадри кінохроніки, на яких зображений сам Лев Миколайович Толстой. Таким чином, зустріч з письменником відбулася в повній мірі.

Литература

  1. Коротаева Е.В. Педагогические технологии: вопросы теории и практики внедрения.
  2. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М., Просвещение, 1983.
  3.  Сухомлинский, Василий Александрович. Сердце отдаю детям [Текст] / Василий Сухомлинский,. – К. : Рад. школа, 1969.
  4.  Сухомлинський, Василь Олександрович. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1988.
  5. Харламов Ф.И. Активизация учения школьников. – Минск: Народная асвета, 1970.
  6. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. М., Педагогика, 1979.
  7. Якиманская И.С. Развивающее обучение. – М., Педагогика, 1979.

 

Comments

  1. Згодна, головна мета вчителя-словесника – організувати пізнавальну діяльність учнів, їхню пошукову активність, навчання логічному мисленню. Приклади роботи з новим матеріалом, наведені в статті, прості і доступні, відчувається, що всі – з власної практики. Вони не лише стимулюють учнів до активної розумової праці, а й розвивають артистичні здібності, спонукають до творчості. Такі уроки, на яких панує співпраця вчителя й учнів, учнів у групах, безумовно успішні. Спасибі! Любов Уманська.

  2. Підтримую автора статті у її пошуках дієвих форм застосування новітніх технологій. Просто прочитати біографію, переглянути фрагмент фільму – примітивно, а залучення учнів до співпраці – це творчий підхід. Коли дитина стає співавтором, вона відчуває свою відповідальність і не може залишатися байдужою. Чи не є пробудження почуттів головним завданням вчителя? Світ спроможні змінювати лише небайдужі! Дякую за корисні поради! Натхнення Вам і злетів! З повагою Світлана Барабанова

Comments are closed