СЕМЕНЮК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА | ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Семенюк Ірина Володимирівна
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Червоне Гайворонського району Кіровоградської області
вчитель початкових класів

В даній статті йдеться про використання ігрової технології на уроках математики у початковій школі, її переваги для успішного формування математичної грамотності учнів.

ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Реформаційні процеси, що відбуваються в системі освіти України, зумовлюють необхідність перегляду вимог до побудови навчально-виховного процесу в школі. У проекті концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей» сказано: «Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує здібності, потреби та інтереси кожної дитини, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму». [5, с.19] Отже, навчальний процес слід будувати на таких стратегіях і технологіях, із застосуванням яких відбуватиметься саморозвиток особистості учня.

Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити процес навчання цікавими і захоплюючими. У проекті концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей» читаємо: «…навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами…»[5, с.23] Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський промовив фразу, яка стала основою всього того, що містить у собі гра. Він ніби закликав: «Навчайте  граючись, а граючись навчайте». Ось такий простий вираз, а містить у собі неабияку таємницю.

         Однією із ключових компетентностей, передбачених у «Концепції», є математична грамотність. [5, с.15] Засвоєння основ математики в школі вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки.

Багатьом учням математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння нового матеріалу. І саме тут на допомогу приходить така давня і надійна помічниця – гра.

Вивчений в процесі ігрової діяльності матеріал забувається учнями у меншій мірі і повільніше, ніж матеріал, при вивченні якого гра не використовувалася. Це пояснюється, перш за все, тим, що гра є провідною діяльністю дітей і робить процес пізнання доступним та захоплюючим для школярів, а знання, отриманіпід час гри, більш якісними і міцними.

Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме пов’язаний з нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він (учень) почне готуватися до участі в грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв’язування прикладів стомлює дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв’язування цих самих прикладів у процесі гри “Хто швидше?” стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він вміє, знає.

         Дидактичні ігри на уроках математикиможна використовувати і для ознайомлення дітей з новимматеріалом та для його закріплення, і для повторення раніше набутих уявлень і понять, і для повнішого і глибшого їх осмислення, формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

«Продавець» і «покупець» швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у гріучні тренуються в додаванні й відніманні, формується мотивація навчальної діяльності й інтерес до предмету. Під час проведення ігор «Математичний струмок», «Магічні квадрати», «Закінчи логічний ряд», «Сходи», «Вгадай число», «Поштова скринька», «Ромашка» формую обчислювальні навички, вчу доводити своє міркування.

         Навчаючи учнів математиці, враховую і те, що не всі школярі однакові за рівнем розвитку мислення, уваги, вмінням слухати і виконувати  завдання.  Цим самим здійснюю особистісно орієнтований підхід до кожного учня.

         Створюючи ігрову ситуацію, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямовувати її на досягнення поставленої мети відповідно до змісту програми. Готуючись до уроків, учитель має заздалегідь підготувати необхідний дидактичний матеріал, продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, контроль, підведення підсумків і оцінювання.

Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості.

Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, пам’ять, потреба отримувати знання. Під час гри дитина не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід, порівнює запас уявлень, розвиває фантазію[3].

У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.

Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

         В.Сухомлинський писав: “… у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку»[4].

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Журнал «Початкове навчання та виховання». Добірка статей 2014-2016 р.;
  2. Наволокова Н.П. «Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій». – Харків: Основа, 2010 р.;
  3. Савченко О.Я. “Урок в початкових класах” . Київ “Освіта” 1993 р.;
  4. Сухомлинський  В. О. Вибрані твори у п’яти томах. –Т. 4. –К. : Радянська школа, 1977 р.;
  5. Проект концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей»;
  6. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа – 1997. – № 9 – с.18 (Київ “Педагогічна думка”).

 

Comments

  1. Ігрові технології можна застосовувати і під час викладання предметів у середній і навіть старшій школі. Ваша стаття спонукала замислитися, що всі дітки не проти погратися, а наша задача – розробіти ігри відповідно їх віку)

    1. Цілком з Вами згодна, колего, що правильно підібрана та адаптована до певної вікової групи, гра може бути використана і в середній, і в старшій школі. Дякую за коментар!

  2. Не можу з Вами не погодитися, адже сучасний урок може бути будь-яким, тільки не нудним. 

    1.  Наталю Володимирівно, думаю, що спільними зусиллями ми зробимо не тільки процес навчання, а й позакласне життя наших учнів цікавим. Дякую за допис!

  3. Гра – це завжди весело і цікаво. Граючись дитина і відпочиває, і навчається водночас. На мою думку, ігрові методи навчання  завжди будуть доречними. Особливо для уроків у початковій школі. Головне завдання вчителя  не  захопитися, вчасно скерувати дитячий ентузіазм в потрібне русло. Тож успіхів Вам і Вашим учням!

  4. Так, звичайно, у всьому треба знати міру. Та й провести гру не так-то просто, як здається на перший погляд. Але той, хто хоче хоче бути справжнім вчителем, має удосконалювати свою професійну майстерність, підвищувати мотивацію учнів до навчання. 

  5. Шановна колего! Гра є ефективним методом роботи не тільки в початковій школі, а й середній. Адже учні засвоюють новий матеріал лиши пропустивши його "через себе".

    1. Безперечно, адже давно відомо, що тільки в дії знання засвоюються міцно і надовго.

  6. Конфуцій сказав: «Учитель та учень ростуть разом». Ігрові форми уроків дозволяють рости як учням, так і вчителеві. Дякую за змістовну і цікаву статтю. Успіхів, Вам, колего, творчих здобутків!

  7. Ігрові форми спрямовані на спонукання та стимулювання учнів до навчальної діяльності. Бажаю Вам успіхів!

    1. Дякую за побажання! Приємно, що молоді вчителі, такі як Ви, Тетяно Сергіївно, добре орінтуєтесь в теорії та застосовуєте її на практиці. І Вам бажаю досягти вершин у педагогічній діяльності.

  8. Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предметів. Дякую за цікаву, актуальну і змістовну статтю. Бажаю успіхів!

    1. Ігрові технології відкривають перед вчителями безліч можливостей! Кому ж як не нам, вчителям початкових класів, про це знати. І Вам успіхів, Наталіє Григорівно!

  9. Стаття цікава та повчальна. Дійсно, що у грі діти не тільки розвиваються, а й розкривають свої здібності. Про ігрові технології не потрібно забувати. 

Comments are closed