ЗАЙЦЕВА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА | ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Зайцева Валентина Василівна
Комунальний заклад «Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів №3» Бобринецької міської ради Кіровоградської області
вчитель математики та фізики

Анотація. У тезах з позиції реалізації компетентнісного підходу до навчання розглянуто проблему формування життєвих компетентностей учнів на уроках фізики. Запропоновано інструментарій учителя щодо практичного формування життєвих компетентностей учнів при вивченні теми “Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску».

ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Одним із шляхів оновлення змісту освіти України та узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація навчального процесу на набуття життєвих компетентностей та на створення ефективних механізмів їх упровадження.

Сучасному суспільству потрібна молодь, здатна діяти в складних і невідомих ситуаціях, в умовах конкуренції та конфліктів, суперництва і співробітництва з представниками світової спільноти. У зв’язку з цим випускники шкіл мають оволодіти такими якостями і уміннями, які б дозволили їм бути гнучкими, мобільними та комунікабельними, оперативно адаптуватися до змінних життєвих ситуацій та потреб часу, використовувати свої знання, уміння і навички для вирішення проблем, здобувати потрібну інформацію, аналізувати її, приймати виваженні рішення, уважно ставитись до власного здоров’я, бути відповідальними за своє майбутнє та досягнення життєвого успіху [3, С. 11].

Найбільш значущими завданнями національних систем освіти за компетентнісною концепцією ЮНЕСКО визначено такі: «навчитися жити разом»; «навчитися пізнавати»; «навчися робити»; «навчитися бути». Цими чотирма системоутворювальними освітніми цілями визначаються життєві кометентності, на формування яких повинна спрямовуватися сучасна освіта.

Дослідженням проблеми формування життєвої компетентності особистості займалася значна кількість вітчизняних та зарубіжних науковців (А.Конопака, О.Овчарук, І.Сафонова та ін.). Однак ще й донині наукові підходи щодо формування життєвих навичок учнів не набули достатнього розвитку в умовах загальноосвітньої школи, тому звернення до вивчення цього питання вважаємо актуальним.

Відтак, метою статті окреслюємо висвітлення окремих технологій формування життєвих компетентностей учнів у процесі вивчення фізики.

Вважаємо, що в цьому напрямі доцільним є використання ігрових технологій, які дозволяють кожній дитині розкрити свої можливості, бути активною, набути впевненості у собі та своїх знаннях, спонукають учнів до самовдосконалення та розширення своїх знань. Цікаво проходять ігри: «Ти – мені, я – тобі», «Фізичний футбол», «Слово – речення – запитання – відповідь», «Знайди помилку», «Аукціон фізичних задач», «Віртуальний магазин», «Ланцюжок», «Фізичне доміно», «Сюрприз», «Вилучи зайве», «Знайди за описом», «Так – ні», «Дешифратори», «Фізична мозаїка», розгадування кросвордів, ребусів, загадок, пояснення фізичного змісту приказок і прислів’їв.

Важливе місце на уроках фізики посідає групова робота. При вивченні багатьох тем учні об’єднуються у групи: «Науковці», «Історики», «Соціологи», «Експериментатори», «Практики», «Екологи», які готують повідомлення, презентації, якісні, розрахункові та експериментальні задачі за темою виступу.

Основною метою формування життєвих компетентностей школярів є підготовка їх до життя. А отже перед сучасним вчителем постає низка практичних завдань. Зокрема:

  • формування у школярів навичок самостійного набуття знань;
  • організація проведення дослідницьких робіт;
  • використання фізичних задач на основі фактологічного матеріалу практичного, економічного та екологічного змісту;
  • застосування інформаційних технологій;
  • розвиток в учнів здоров’язбережувальних навичок;
  • формування громадянської та загальнокультурної компетентностей.

Розглянемо шляхи вирішення цих завдань з використанням сучасного інструментарію вчителя на прикладі уроку фізики у 7 класі за темою «Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску».

Урок розпочинаємо інтерактивною вправою «Бартер». Учитель говорить: «Я на свої долоні (показую їх) кладу свою любов до вас, розуміння, терпіння. Ви ж на свої долоні покладіть свої знання, уважність. А тепер давайте з вами зробимо обмін: я легенько здуваю до вас те, що лежить на моїх долонях, а ви здуваєте те, що на ваших долонях. Ось ми з вами здійснили бартер (обмін), а наскільки він успішний, побачимо в кінці уроку».

Часто в учнів виникає страх перед опитуванням. Тому бажано проводити повторення матеріалу, створюючи ситуацію успіху. Актуалізацію знань учнів на уроках можна розпочати з декларування віршів, які добираються з літературних джерел, складаються вчителем або учнями. Так, до нашого уроку було підготовлено вірш:

Сил у світі є багато.

Всі їх треба розпізнати.

Потім визначить зумій

Рівнодійну всіх цих сил.

Для розвитку комунікативної компетентності учням пропонується вправа «Дуель» (учні задають запитання один одному про сутність поняття «сила»).

Багаторічна практика роботи показує, що застосування технології проблемного навчання також дає гарні результати. Тому мотивацію навчальної діяльності можна проводити у формі обговорення проблемної ситуації. На екрані розміщуються слайди, на яких світлини дороги державного значення «Олександрівка – Миколаїв». Вчитель ставить учням запитання: «Чому дорога перебуває у такому стані?». Учні озвучують свої відповіді. Однією з відповідей може бути така: «Дорога перебуває в такому стані тому, що по ній рухаються великі вантажні автомобілі і створюють на дорогу значний тиск».

Далі вчитель повідомляє тему уроку, а учні самостійно формулюють його мету.

Загальновідомо, що фізика є експериментальною наукою. Саме фізичний експеримент забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності. Самостійне експериментування учні часто проводять, використовуючи побутове обладнання та саморобні прилади, які вони виготовляють із підручних засобів (пластикових пляшок, металевих та пластмасових кришок, одноразових шприців, скляного та пластикового посуду, пінопласту, ниток, олівців, лінійок, тощо). Здійснюючи спостереження та виконуючи досліди, школярі самостійно здобувають знання. Вони відчувають себе першовідкривачами.

Вивчення тиску твердих тіл на поверхню можна проводити у вигляді фронтального експерименту. Учні об’єднуються у пари. Кожна пара отримує завдання: за допомогою наявного обладнання з’ясувати як залежить тиск від сили тиску та площі поверхні, на яку вона діє. Для проведення експерименту можна використовувати посудини з мукою, манною крупою, піском, пластикові пляшки з водою, важки, пластилін, кнопки, монети, лінійки. Після виконання експериментів учні роблять висновки та встановлюють залежність тиску від сили тиску та площі поверхні, на яку вона діє, встановлюють способи збільшення та зменшення тиску.

Далі доцільно розглянути шляхи вирішення проблеми незадовільного стану доріг. Цей етап уроку можна провести у формі «відкритого мікрофону».

Для емоційного стимулювання навчання, формування громадянської компетентності доцільно використовувати історичний матеріал. На цьому уроці це може бути коротка історична довідка про Блеза Паскаля (випереджувальне завдання одному з учнів).

Закріплення матеріалу проводиться з використанням методу розв’язування якісних, експериментальних, розрахункових, прикладних задач, що містять завдання, які потребують залучення досвіду власної діяльності, наближені до повсякденного життя та стимулюють активну мовленнєву діяльність. Позитивний дидактичний результат дає залучення учнів до складання таких задач.

Зокрема, семикласниками були запропоновані такі завдання:

1. Для чого при вишиванні жінки одягають наперсток?

2. Для чого один край лопати роблять гострим, а другий загнутим?

3. Яким трактором краще виорати город? Чому?

4. Рибалка вирушає на зимову риболовлю. Чи безпечно це, якщо лід на початку березня витримує тиск 9 кПа, а маса рибалки із спорядженням та без улову 100 кг? Сліди від зимового взуття зображено на малюнку (слайд).

5. Людина провалилася під лід. Як врятувати її?

Відтак, досвід засвідчує, що вивчення фізики повинно мати яскраво виражений прикладний характер, спрямований на формування життєвих компетентностей, що є дуже важливим у підготовці школярів до повсякденного життя.

Використані джерела:

  1. Конопака А.О. Формування практичної компетентності школярів на уроках фізики та астрономії // Фізика в школах України. – 2008. – №4(104). – С. 2-4.
  2. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні.— К.: К.І.С., 2003. — 295 с.
  3. Сафонова І.Я. Формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу. [Електронний носій] Режим доступу http://www.tnpu.edu.ua/naukova-robota/docaments-download/aref_Safonova_I_Ya_1.pdf

Comments

  1. Чудова, практико-орієнтована стаття. Зрозуміло, що автор володіє тематикою і є чим пділитися з колегами. Окрім того , імпонує чіткий. лаконічний виклад. Вітаємо Валентину!  Туркот Т.І. , доцент, Херсонська академія неперервної освіти.

  2. Вдало, доступно висвітлено окремі технології формування життєвих компетентностей учнів, які, в першу чергу, готують школярів до життя в сучасних умовах, що дають їм адаптуватися у соціумі.Відрадно, що все взято з практичного досвіду вчителя, а не просто подано сухий теоретичний матеріал. Вчителю бажаю побільше компетентних учнів, міцного здоров'я і достойної плати за її працю.

     

     

  3. Досить вдало підібрано приклади, дуже важливо показати учням, що шкільний матеріал з фізики дійсно формує компетентності для життя, для вирішення побутових проблем та ситуацій, які траплятимуться на життєвому шляху. Бажаю плідної праці, успіхів, задоволення від результатів та вдячних учнів.

  4. Гарна і актуальна стаття. Завдання школи сьогодні підготувати дітей до життя. Не кожен стане фізиком, але життєві компетентності повинні мати всі. Дякую за практичні поради.

Comments are closed