БАРАНОВА СВІТЛАНА ЛЕОНІДІВНА | ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Баранова Світлана Леонідівна
Помічнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Добровеличківської райдержадміністрації
вчитель математики

У статті окреслюються напрямки діяльності вчителя математики щодо розвитку творчих здібностей обдарованих дітей.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ
ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Актуальність теми зумовлена необхідністю зміцнення інтелектуального генофонду нації. Найбільше багатство та гордість держави – це люди, її інтелектуальна опора. Тому завданням сучасної школи є не лише виявлення творчих здібностей дітей, але й розробка теоретико-методологічних засад їх розвитку. Обдаровані діти – це цвіт нації, від них залежить майбутнє всієї держави. Наука не має своїх кордонів, тому перед обдарованими дітьми простягається безмежний горизонт пізнання. Вчитель вказує учневі орієнтири, загальну стратегію пошуку істини. Розвиваючи свої здібності, починаючи із шкільних років, згодом обдаровані діти стануть висококваліфікованими працівниками, письменниками, поетами, науковцями, свідомими громадянами своєї держави.

Окремі питання розвитку здібностей у дітей стали об’єктами дослідження у працях таких науковців як С. Білоус (дослідницькі здібності), Д. Векслер (інтелектуальні здібності), О. Галанцева (творчі здібності), Г. Колінець та Ж. Піаже (математичні здібності), В. Моргун (інтелектуально-евристичні здібності), Н. Недодатко (навчально-дослідницькі здібності) та ін.

Метою даної статті є дослідження теоретико-методологічних засад розвитку творчих здібностей обдарованих дітей.

У науковій літературі існують різні теорії пояснення феномену обдарованості дітей. Так, згідно теорії генетичної спадковості, представниками якої є Ф. Гальтон та Р. Стернберг, обдарованість є рідкісним вродженим явищем, що передається від батьків дітям або іншим генетичним нащадкам. Прихильники соціальної теорії – Дж. Локк та К.А. Гельвецій – вважають, що від народження кожна дитина має однакові розумові здібності, розвиток яких залежить від тих соціальних умов, в яких вона виховується.

Відомий сучасний психолог Абрагам Маслоу зазначає про те, що творчі здібності – це фундаментальна, із самого початку притаманна людській природі характеристика, потенційна можливість, яка дана всім людським істотам від народження, але часто втрачається, пригнічується або руйнується в міру того, як людина залучається до якоїсь певної культури [1, с. 176]. Отже, визначальним фактором, на думку А. Маслоу, який впливає на розвиток інтелектуальних здібностей є середовище, в якому зростає дитина.

У будь-якому випадку, не залежно від того, отримала дитина свої інтелектуальні здібності у спадок від пращурів чи здобула в процесі навчання і виховання, їх потрібно розвивати та примножувати. Методика викладання предмета, зацікавленість учнів у вивченні тієї чи іншої галузі науки, об’єктивна оцінка знань дитини, заохочення творчої ініціативи, створення творчої атмосфери – це ті елементи освітнього процесу, від рівня якості яких залежить розвиток  творчих здібностей обдарованих дітей.

Створення умов для прояву творчих здібностей учня – основна запорука розвитку обдарованості: учитель повинен забезпечити включення учня в таку навчально-пошукову діяльність, у якій би реалізувались його можливості і де б панувала атмосфера ініціативи, змагання, дискусії тощо. При цьому надзвичайно важливу увагу слід приділити формуванню й розвитку позитивних рис характеру: цілеспрямованості, наполегливості, вольових якостей, уміння оцінювати себе, вимогливості до себе, ініціативності, працелюбства. Адже талант не існує сам по собі, без конкретної діяльності людини. Його формування і розвиток здійснюється у процесі навчання і виховання [2, с. 6]. Таким чином, вчитель та обдарована дитина мають працювати в тандемі. Кожен із них повинен робити свій творчий внесок, але ця праця має бути злагоджена та підпорядкована єдиній меті – допомогти дитині самоактуалізуватися, знайти сферу застосування своїм творчим здібностям.

Варто звернути увагу на ту обставину, що завдання кожного працівника освіти на етапі реформування її змісту в умовах особистісно-зорієнтованого підходу полягає в тому, щоб дбайливо ростити нові таланти, створюючи всі умови для їхнього розвитку та самореалізації. Саме тому педагогічний колектив школи працює над упровадженням перспективних педагогічних технологій, осмисленням інноваційних тенденцій у навчальному процесі, стимулюванням ініціативи школяра, розвитком його здібностей, створенням умов для саморозвитку особистості [3, с. 67].  Дійсно, практичний результат залежить від правильного теоретико-методологічного підґрунтя освітньої діяльності. Саме тому, слід враховувати попередні надбання в сфері розвитку творчих здібностей обдарованих дітей та погоджувати їх із сучасними методиками, оцінюючи їх актуальність та перспективність.

Обдаровані діти – це особлива категорія учнів, які мають не лише природжені здібності та таланти, але й постійно працюють над їх удосконаленням. Бути обдарованим – це величезна праця, яка вимагає від дитини величезних інтелектуальних зусиль та надзвичайної відповідальності. Так склалося, що чим більше дитина знає, проявляє свій винятковий інтелект, тим більша «ноша покладається на її плечі». Від такої дитини завжди чекають більшого. Обдаровані учні беруть участь в різноманітних олімпіадах, конкурсах, конференціях тощо. Тут зустрічаються кращі серед кращих, але, звичайно, хтось перемагає, інші ж – ні. Тому завданням вчителя, є допомога дитині в подоланні психоемоційного розчарування від програшу і створення таких умов, за яких дитина повірить у свої сили і наступного разу обов’язково переможе. Дітям, які перемагають також слід говорити, щоб вони не зупинялися на досягнутому і надалі працювали над поліпшенням своїх знань, умінь та навичок.

Забезпечити особистісно-зорієнтоване навчання може тільки творчий, думаючий, високоінтелектуальний педагог. Він повинен акумулювати в собі, нехай частково, але знання з історії, філософії, психології, риторики, релігієзнавства, естетики, етики та ін. Світогляд педагога повинен охоплювати стільки, щоб розібратися у загальнокультурних процесах, щоб показати учням складність епохи на політичному, соціальному, етнокультурному рівнях. Лише впевнений в собі вчитель, здатний до імпровізації та творчості, лише він створить умови для розвитку особистості й сам постійно прагнутиме до підвищення фахового рівня, ерудиції, методичної досконалості [4, с. 20]. Дійсно, вчитель – це завжди приклад для учня, еталон для наслідування. Обдаровані діти дуже кмітливі та прискіпливо ставляться до кожної деталі предмета, що вивчається. У зв’язку з цим, вчитель повинен також постійно працювати над поглибленням своїх знань, задля того, щоб відповісти на всі запитання учнів, щоб спрямувати їх на правильний шлях розвитку здібностей.

Серед здібностей до навчання докладно вивчені математичні здібності. Так, для математично здібних учнів є характерними такі психічні властивості: схильність легко знайти математичні відношення в явищах навколишньої дійсності; швидка орієнтація у цих відношеннях, їх аналіз і синтез; здатність до математичної абстракції, швидкого і широкого узагальнення математичного матеріалу; систематичність, послідовність і доказовість мислення; тенденція до швидкого скорочення, «згортання» міркувань у процесі розв’язання задач; гнучкість мислення, що виявляється в різних способах самостійного розв’язання одних і тих же задач і вільних переходах від прямих до зворотних операцій; пам'ять на узагальнені математичні відношення, типи задач, способи їх розв’язання, логічні схеми міркувань; пам'ять на характерні ознаки геометричних тіл, їх взаємне розміщення у просторі [5, с. 329]. Оцінюючи здібності дитини за вказаними параметрами, можна визначити рівень її схильності до вивчення математики.

З власного досвіду хочу зазначити, що важливо не лише виявити здібності у дітей, але й не змарнувати їх талант. Задля цього мною проводиться безліч заходів, які розвивають математичні здібності учнів. Серед них – конкурси, олімпіади, математичні тижні тощо. Мої учні неодноразово були лауреатами та призерами Міжнародного  математичного конкурсу «Кенгуру».

Слід відзначити і роль Малої академія наук у виявленні та розвитку творчого потенціалу обдарованих дітей, яка щорічно проводить Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів. Так, у 2015 рік – Мамалига Андрій  нагороджений дипломом ІII ступеня, а Пойченко Олександр – грамотою за найкращий захист НДР. У 2016 році дипломом ІІ ступеня нагороджено Мамалигу Андрія, грамотою за найкращий захист науково-дослідницьких робіт нагороджені Кондратюк Володимир та Звіздогляд Олександр, грамотою за глибоке розуміння теми – Кобзар Дмитро. Діти мали змогу проявити свої глибокі математичні знання та порівняти їх з іншими учасниками конкурсу, виявити переваги чи недоліки і на підставі цього зробити висновки щодо подальшого розвитку своїх знань та умінь.

На математичному гуртку «Ерудит» ми разом із учнями маємо змогу досконаліше та всебічно вивчати математику, пізнавати її глибини та зв’язки з іншими науками.

Слід відзначити роль предметних олімпіад у виявленні здібностей учнів. Так, переможцем III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики  у 2015 році став Мамалига Андрій, який буд відзначений дипломом Ш ступеня.

Серед творчих заходів, які імплементуються в навчальний процес з метою розвитку творчих здібностей дітей можна назвати такі: індивідуальні заняття з метою систематичної підготовки учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, домашні диференційовані  завдання творчого характеру, учнівські конференції, фестиваль творчих проектів «Все починається з малого» та ін.

Висновки. Розвиток творчих здібностей обдарованих дітей – це складний методологічний процес. Він вимагає спільної праці учнів та учителів. Обдаровані діти повинні постійно удосконалювати свій талант, виконуючи складні та довгострокові завдання, маючи власну обґрунтовану точку зору, знаходячись у творчому пошуку. Учитель має виробити індивідуальний підхід до навчання кожного учня, здійснювати методологічне керівництво його дослідницькою діяльністю і також постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Злагоджена робота всіх учасників освітнього процесу неодмінно приведе до бажаного результату – формування інтелектуально розвиненої нації, свідомих і активних громадян держави Україна.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Маслоу А. Психология бытия / А. Маслоу. – М. : Рефл-бук., 1997. – 304 с.

2. Желюк О. Імпульс розвитку обдарованого учня / О. Желюк // Директор школи. – 2008. – № 35 (515). – С. 5-8.

3. Лошкарьова Г., Азаренкова А. Ситема роботи з обдарованими учнями / Г. Лошкарьова, А. Азаренкова // Сучасна школа України. – 2010. – № 4 (220). – С. 67-68.

4. Попова Л. Розвиваємо особистість / Л. Попова // Директор школи. – 2005. – № 36 (372). – С. 20-22.

5. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / під ред. Л.М. Проколієнко; упор. В.В. Андрієвська, Г.О. Балл, О.Т. Губко, О.В. Проскура. – К. : Рад. шк., 1989. – 608 с.