ВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

ShurВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

Щур Володимир Олександрович

Стрімкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій потребує сучасного комп’ютерно-грамотного суспільства. Відповідно до цього, для педагогів особливо гостро постає питання підготовки обізнаних, компетентних кадрів. В даній роботі розглянуто особливості застосування ІКТ в навчально-виховному процесі, з урахуванням видів освітніх ресурсів та етапів уроку.

Процес входження школи у світовий освітній простір вимагає вдосконалення, а також серйозну переорієнтацію комп'ютерно-інформаційної складової. Лавиноподібне зростання обсягів інформації, прийняв характер інформаційного вибуху у всіх сферах людської діяльності. Інформаційний вибух породив безліч проблем, найважливішою з яких є проблема навчання. Особливий інтерес представляють питання, пов'язані з автоматизацією навчання, оскільки «ручні методи» без використання технічних засобів давно вичерпали свої можливості [1, c. 154].

Все більше використання комп'ютерів дозволяє автоматизувати, а тим самим спростити ту складну процедуру, яку використовують і вчителя при створенні методичних посібників. Тим самим, подання різного роду "електронних підручників", методичних посібників на комп'ютері має ряд важливих переваг. По-перше, це автоматизація як самого процесу створення таких, так і зберігання даних у будь-якої необхідної формі. По-друге, це робота з практично необмеженим обсягом даних. Створення комп'ютерних технологій у навчанні є сусідами з виданням навчальних посібників нової генерації, що відповідають потребам особистості учня. Навчальні видання нової генерації покликані забезпечити єдність навчального процесу і сучасних, інноваційних наукових досліджень, тобто доцільність використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі і, зокрема, різного роду так званих «освітніх електронних ресурсів». Ефект від застосування засобів комп'ютерної техніки в навчанні може бути досягнутий лише тоді, коли фахівець предметної області не обмежується в засобах представлення інформації, комунікацій і роботи з базами даних і знань [2, c. 14].

Порівняльна новизна предмета "Інформатика", нестабільність змісту, різнотипність технічних і програмних засобів, недостатня розробленість методики викладання інформатики змушують нас знову і знову повертатися до відбору змісту, засобів і методів викладання курсу.

Освітні електронні ресурси відрізняються від інших електронних ресурсів тим, що вони безпосередньо стосуються освіти, навчального процесу, окремої предметної галузі. Відповідно, освітнім ресурсом можна вважати той ресурс, який призначено для освітніх цілей і, в процесі використання якого, відбувається цілеспрямований процес освоєння особистістю певної предметної галузі. Таким чином, освітні електронні ресурси (ОЕР) – це дані на електронних носіях, що можуть бути подані у вигляді текстових, графічних, звукових, відеоформатах або їх комбінацій, які стосуються освіти та призначені для забезпечення процесу навчання. ОЕР носять багатоаспектний характер. З одного боку, їх можна класифікувати так само, як паперові освітні ресурси (навчальна книга, посібник) і відповідно, використовувати принципи класифікації, які застосовуються до традиційних паперових освітніх ресурсів. З іншого боку, вони належать до категорії електронних ресурсів і до них можуть бути застосовані принципи класифікації електронних ресурсів. За технологією створення, вони є програмними засобами, і до них може бути застосована класифікація педагогічних програмних засобів. Крім цього є так звані освітні веб-ресурси, тобто ресурси опубліковані в мережі Інтернет. Тому в основу класифікації ОЕР можна покласти загальноприйняті способи класифікації як паперових освітніх ресурсів, так і електронних ресурсів та педагогічних програмних засобів. Але при виборі ОЕР необхідно дотримуватися певних загальних дидактичних принципів:

принцип науковості;

принцип свідомості засвоєння діяльності;

принцип доступності змісту;

активність і самостійність;

індивідуалізація і колективність навчання;

ефективність навчальної діяльності;

зв'язок теорії і практики;

принцип наочності або, як ще кажуть, наочні методи змісту й діяльності.

Всі ці принципи ефективно реалізуються за правильного підходу до підготовки уроку.

Ефективність уроку інформатики, на якому використовується інформаційно-комунікаційна технологія,  головним чином залежить від: змісту навчального матеріалу (проблемні ситуації, наявність протиріч тощо); форми проведення (лекція, практичне заняття, консультація тощо); рівня розвитку інтелектуальної, мотиваційної, емоційної, вольової сфер учнів; рівня методичної майстерності вчителя, його вмінь відбирати і використовувати програмовані засоби.

         Використання комп’ютера має свої особливості на різних етапах уроку  інформатики: актуалізації опорних знань учнів; формування нових понять і способів дії; використання знань та формування умінь.

         На етапі актуалізації комп’ютер допоможе заповнити прогалини у знаннях учнів незалежно від того, з якої причини вони відсутні, допоможе пригадати необхідні опорні знання і способи дій. Вчитель в свою чергу може отримати інформацію про рівень актуалізації знань всіх учнів. На етапі використання знань, формування умінь комп’ютер дає можливість погрузити всіх учнів у самостійну роботу відповідно до рівня їх можливостей.

         Комп’ютер допомагає створити на уроці високий рівень особистісної зацікавленості учнів за допомогою інформації, яка виводиться на екран: інформація про необхідність навчання, значимість знань; інформація про актуальність і практичну значимість навчальної програми, яку представляє комп’ютер; інформація, яка допомагає налаштуватися на роботу, зосередити увагу; інформація, яка налаштовує на самоосвіту і розвиток пізнавального інтересу; інформація, яка пояснює важливість і актуальність обраної теми навчання; інформація, яка пояснює, що в навчальній програмі є спеціальні засоби, які допомагають подолати труднощі;інформація, яка пояснює, що в навчальній програмі є засоби. які сприяють розвиткові ініціативи і вольових якостей.

         На етапі використання знань, формування вмінь за допомогою комп’ютера виводиться: інформація про те, де реально можуть бути використані знання, які отримують учні сьогодні на уроці;  інформація, яка підкреслює ті питання, які демонструють певні прийоми навчальної діяльності; інформація, яка пояснює куди звернутися у разі виникнення труднощів за допомогою, який вид допомоги обрати; інформація, яка підкреслює, що вирішення цих проблем сприяє формуванню певних вмінь тощо.

         У випадку виникнення труднощів у навчанні учням репрезентується програма, яка пропонує: вибрати допомогу: 1) підказку; 2) правильну відповідь без пояснення; 3) правильну відповідь з поясненням; «чи потрібна допомога?»:   1) спробуйте відповісти ще раз; 2) виправте помилку; 3) правильну відповідь з поясненням; вказівка на причину труднощів; додаткові питання, які допоможуть визначити принципи виконання завдання; мотиваційні вказівки.

Активне використання інформаційних та комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі формує нову педагогічну технологію навчання.

Взагалі комп'ютерний клас надає безліч дидактичних можливостей, таких як: подача дозованої текстової інформації на екрани моніторів учнів або на екран від проектора;

постановка різних завдань учням;

організація колективної розумової діяльності;

демонстрація схем, креслень та іншої відеоінформації;

контроль знань;

робота з електронними підручниками [3, c. 133].

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Клейман Г. Можливості використання інформаційних технологій [Текст]: / Г. Клейман. – М: Освіта, 2006. – 398с.
2. Основи інформатики та обчислювальної техніки: Проб. навч. для 10-11 кл. середовищ, шк. [Текст]: / А. Г. Гейн, В. Г. Житомирський, Є. В. Лінецький та ін – 2-е вид. -М.: Освіта, 2003. – 254 с.
3. Шиліна М.М. Формування пізнавальної самостійності школярів [Текст]: / М.Н. Шиліна. – М: Освіта, 2005. – 245c.

Comments

Залишити відповідь