ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ШЛЯХ ДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Dishlova

 ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИШЛЯХ ДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Дишлова Ірина

 

Виступ містить матеріали про використання електронних освітніх ресурсів на уроках світової літератури та в позаурочний час, які допомагають учителю зацікавити учнів програмовим матеріалом,  відволікти їх від пустого спілкування в мережах Інтернет, від комп’ютерних ігор і заглибитися в більш цікавий світ – світ літератури і мистецтва.

 

Впровадження інформаційно-комунікативних технологій у сучасній школі дає можливість поступового переходу освіти на новий якісний рівень, оскільки  це позитивно впливає на  інтелектуальний розвиток учня, на його творчість, самовдосконалення.

Використання комп’ютера та електронних освітніх ресурсів на уроці допомагає педагогові контролювати рівень засвоєння учнями програмового матеріалу та керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Учитель сьогодні має можливість використовувати на уроках і вже готові презентації, анімації, що є в Інтернеті, а також  він може їх змінювати і доповнювати фрагментами фільмів, таблицями, аудіо та відео записами на свій розсуд. Такий підхід дає приклад учням, як можна цікаво підготувати повідомлення чи презентацію на ту чи іншу тему.

 Дуже вдалим, на думку багатьох вчителів світової літератури, є  мультимедійний додаток (диск) до Методичних матеріалів до уроків світової літератури для 5-го класу (за новою програмою). Автори вже з перших уроків світової літератури привчають учнів до образного сприйняття літературного твору, приваблюють яскравими слайдами, цікавими схемами та завданнями.(Слайд 3).

П’ятикласники звикають до використання ІКТ і, вже починаючи з 7-го (а дехто і з 6-го класу), можуть самостійно знайти в Інтернеті презентацію про життя і творчість будь-якого письменника і продемонструвати її на уроці.

Так, під час вивчення твору американського письменника-фантаста

Р. Бредбері «Вельд» на уроці позакласного читання у 7-му класі я дала завдання двом учням підготували презентацію про життя і творчість автора та знайти кіно версію – фрагмент російського художнього фільму «Вельд» 1985 року за мотивами творів Р. Бредбері. Учні успішно справилися з цим завданням. Оскільки твір невеликий за розміром, на уроці була можливість порівняти фрагмент сюжету фільму з його авторським змістом. Діти звернули увагу на те, що брат і сестра у фільмі мають інші імена, що за текстом вони десятилітні, а у фільмі брат років на 4 старший. У фільмі сестра посміхається і біжить в обійми до батька, а у творі діти байдужі до батьків, у них «очі – блакитні кульки», «щоки – як м’ятні льодяники», оскільки вони повністю у поглинуті віртуальний світ. Але  учні звернули увагу і на цікаву режисерську знахідку – коли тато гримнув на дітей і вдарив по столу кулаком, впав стакан з вином і на білій скатертині воно виглядало як справжня кров, що усім нагадало про жахливий кінець оповідання. Щоб відволікти семикласників від трагічного фіналу оповідання та наштовхнути їх на думку, що дитина може отримати задоволення, радість і щастя не лише сидячи за телевізором чи комп’ютером, я дала їм міні-проект «Щастя», який полягав у тому, щоб передати щасливі моменти  життя і дібрали в Інтернеті матеріали за такими напрямками: І група – картинки, ІІ група –  пісні, кліпи, ІІІ група – вірші, де зображено щасливі події з життя людей, а потім в кінці уроку учні виготовили колаж «Щастя», прочитали вірші і переглянули зібрані матеріали. Таким чином, семикласники дійшли висновку, що ніякі комп’ютерні ігри, сучасні віртуальні фільми і роботи не замінять живого спілкування з людьми, сімейного тепла, любові, затишку і справжніх почуттів. (Слайд 4).

У старших класах учні вчаться  створювати презентації самостійно або компонувати з кількох презентацій свою власну, доповнену новими слайдами чи фрагментами документальних та художніх фільмів про життя і творчість письменників. Ось, наприклад, під час вивчення творчості А. Ахматової чи Б. Пастернака у 11-му класі учні, крім презентацій, знайшли і документальні фільми  за  участю цих митців, і вірші у виконанні відомих акторів, і навіть самих поетів, а також пісні на їх вірші у виконанні різних співаків. Музика викликає особливі емоції в учнів, тому цікаво було почути їхні думки про те, яке саме виконання їм більш близьке , наприклад, пісні на слова Б. Пастернака «Зимова ніч» у виконанні співачки І. Сказіної чи більш сучасного рок-виконання А. Пугачової.

Вивчаючи великі за обсягом твори у 10-11 класах, учні не лише готують індивідуальні завдання по творчості письменників, а й після прочитання повної версії романів добирають не лише уривки з художнього тексту до характеристики різних героїв, а й уривки з різних екранізацій художніх фільмів за сюжетом твору, які вони вдома переглянули повністю. Учні вчаться порівнювати авторський задум з режисерським втіленням образу того чи іншого персонажа, спираючись на різні критичні зауваження, які вони також знаходять в соцмережах. Наприклад, вивчаючи роман Л.Толстого «Анна Кареніна», учні звернули увагу на те, що зовні на Анну, описану в романі, більш схожа російська актриса Т. Самойлова, а внутрішній світ героїні краще передала американська актриса. Також учні звернули увагу на те, що Вронського більш переконливо зіграв російський актор В. Лановой, а ось американський актор мало схожий на офіцера не лише задовгою зачіскою, а й зсунутою часто вбік кокардою на військовому картузі, чого ніколи б не дозволив собі справжній офіцер. Зачитавши уривки кульмінаційних моментів роману, учні також звертали увагу на гру акторів в дані моменти і на музичний супровід до кожного з фільмів.

Подібний підхід ми використовували до вивчення творів «Портрет Доріана Грея» О. Уайльда, «Фауст» Гете, «Ляльковий дім» Ібсена та ін.

Роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита» не всім учням легко дався для сприйняття, тому дуже важливо було заглибитися до прочитання твору у незвичайний світ письменника, його особисте життя. Під час вивчення творчості М. Булгакова, ми переглядали не лише презентації учнів, а й документальний фільм про письменника «Прокляття майстра», де яскраво зображено етапи  розвитку й становлення митця та його епоху. А вже після прочитання твору з’ясовували те, що лишилося не зрозумілим в сюжеті та розглядали образи героїв, умовно поділивши їх на представників Єршалаїмського світу, жителів Москви 20-30 років ХХ століття та свиту Воланда.  Детально розібравши образи персонажів твору, учні добирали цитати з твору та уривки з двох фільмів: кіно версії роману «Майстер і Маргарита» режисера Ю. Кари 1994 року, який зазнав серйозної критики, та режисера В. Бортка 2005 року.

Учні відразу помітили різницю між виконанням ролі головної героїні Маргарити: у актриси А. Вертінської вона більш жіночна, інтелігентна, але надто плаксива, а у виконанні А. Ковальчук – більш стримана, але горда й розумна, як і повинно бути за авторським задумом. У фільмі  Ю. Кари майстер молодший і дуже схожий на самого М.Булгакова, а у версії В. Бортка виконавець ролі майстра С. Галібін несе за плечима немалий життєвий досвід. Дуже вдало, як виявили учні 11-го класу, режисер Ю. Кара підібрав актора В. Гафта на роль Воланда, він повністю відповідає авторському образу, а ось О. Басилашвілі у сучаснішій версії не вистачає демонічності Булгаківського героя. Абсолютно всім учням сподобалася неперевершена гра актора О. Абдулова в ролі Фагота з дійсно, як зазначив автор, «глумливою» фізіономією. А ось образ Ієшуа в обох фільмах дуже переконливий, обидва актори показали надзвичайно привабливу земну людину з дуже спокійним проникливим голосом, яка здатна творити дива, хоча у виконанні С. Безрукова Ієшуа дещо сучасніший. Також окремо звертаємо увагу на неперевершену музику І. Корнелюка, який допоміг глибше зрозуміти авторський задум.

Надзвичайно необхідно використання  електронних освітніх ресурсіві в позаурочний час. Наприклад, під час проведення Тижня світової літератури учні 9-11 класів готували Євроквест (заочну подорож деякими країнами Європи) під назвою «Зоряне сяйво країн Європи». Протягом кількох місяців учні реалізовували великий проект. Кожен учень отримав завдання: дібрати музику, пісні, танці, картинки про видатні місця, відомих людей, традиції, одяг і т.п. кожної з країн Європи. Потім представники кожної країни підбирали собі стильний одяг відповідно до обраної країни, а також в Інтернеті вчили фрази привітання та прощання мовою країни, демонстрували презентацію про кожну з країн у супроводі відповідної мелодії. Учасники шкільного вокального ансамблю   виконували хіти мовою різних країн, а танцюристи – національні танці. (слайд 5).

Не обійшовся без використання  електронних освітніх ресурсів і позакласний захід «Лицарський турнір» для учнів 9-11 класів, де з допомогою проектора учасникам та глядачам демонстрували не лише слайди, уривки з фільмів про лицарські часи, а й завдання для перевірки літературних здібностей та виявлення знань з уроків літератури про епоху лицарів. (Слайди 6, 7, 8).

 Володіння комп’ютерною грамотою дає змогу учням створювати різні плакати, колажі, допомагати вчителю оформлювати слайди, готувати завдання на різні конкурси, реалізовувати літературні проекти, а також досягати високих результатів у навчанні. (Слайди 9, 10). Уроки та виховні заходи з використанням електронних освітніх ресурсів допомагають учителю зацікавити учнів матеріалом, оскільки, готуючись до таких уроків, вони відволікаються від пустого спілкування в мережах Інтернет, від комп’ютерних ігор і заглиблюються в більш цікавий світ – світ літератури і мистецтва.

Презентація до статті. 

Comments

  1. Порівняння екранізації твору з текстом та порівняння різних екранізацій з текстом – це дуже цікаві форми роботи з текстом. Діти завжди активні на таких уроках. А головне, вони самостійно роблять висновок, що ніяка екранізація не замінить текст. Підтримую позицію автора, що при цьому важливо зрозуміти автора, зрозуміти режисера, а також виявити своє читацьке ставлення до зображуваного.

Залишити відповідь