ТЕХНОЛОГІЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ БІБЛІОТЕКАРЯ ШКОЛИ

KirnichenkoТЕХНОЛОГІЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ БІБЛІОТЕКАРЯ ШКОЛИ

    Тетяна Кирниченко

 Шкільна бібліотека є обов’язковим підрозділом загальноосвітнього навчального закладу,  органічно поєднує завдання, що стоять в галузі освіти і бібліотечної справи, здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. Її діяльність організовується спільно з педагогічним колективом відповідно до планів роботи і нормативних документів, затверджених директором навчального закладу.

Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліотеки, зокрема, для належного зберігання, використання і поповнення фондів, гарантує їх цілісність, неподільність. У своїй діяльності шкільна бібліотека керується Законом України “Про загальну середню освіту”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу”.

     Розбудова  державності в Україні сприяла розвитку нових тенденцій в освіті,  з’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих і духовно розвинених громадянах. Сучасні навчальні заклади націлені на виховання творчих особистостей, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, формування гармонійно розвинутої особистості дитини,  набуття нею соціального досвіду. І велике значення тут надається книзі і читанню, вихованню талановитого, компетентного  читача. Основними  складниками талановитого читача є: любов  і естетична насолода від читання; радість спілкування з книгою, здатність естетичного сприйняття і високий літературний смак, зацікавленість літературним процесом.  Але сьогодні йде розмова про процес трансформації читацьких інтересів, звичок, навичок користувача. Змінюються всі характеристики дитячого читання : статус читання, його тривалість, характер, спосіб роботи з друкованим текстом, репертуар читання дітей і підлітків, мотиви і стимули читання,джерела отримання друкованої продукції, інформації в цілому.

        Неможливо формувати інтерес до книги без знан­ня індивідуальних потреб дитини. Пізнати читача намагаюсь вже під час запису до бібліотеки: перше знайомство, обмін враженнями від книги при видачі та поверненні її до бібліотеки. Під час розмови на­магаюся зрозуміти, які книги подобаються, яке місце книга займає у житті дитини. Пізнати читацькі інтереси допомагають і опитування. Серед учнів 5-11 класів  було проведено опитування „Місце книги і бібліотеки у моєму житті”. Я намагалася з’ясувати яке ж місце займає шкільна бібліотека у житті школяра? Відповіді були різноманітними: подобається читати 45% учнів, не подобається – 40%, не визначилися – 15%( переважає кількість учнів, яким подобається читати); значення читання: самовиховання – 64%, захоплення – 36 %( переважає ділове читання); завдяки збільшенню найменувань дитячих журналів ( подарунок спонсорів) до 7 найменувань, підвищився попит на дитячу періодику.

  Бібліотека проводить діагностування здібностей користувачів, емоційного сприйняття літературного твору, формування читацьких інтересів .

  Раз у семестр ведеться аналіз читацьких формулярів «Що читаємо? Як читаємо?».В результаті  чого було виявлено, що  жанрові уподобання  користувачів стали більш різноманітними: більше читають книги про тварин, війну, добро та зло,історичної тематики .

   3 метою вивчення загальної картини читання в бібліотеці проводиться аналіз читацьких формулярів з проблем систематичності читання в читацькій групі 1-4 класів, 5-9 класів, читацькій групі 10-11 класів.

  Проаналізувавши книжковий фонд бібліотеки, я дійшла висновку, що для того, щоб читач отримав корисну, цікаву книжку, перш за все необхідно її придбати. І в цьому велику допомогу  надає акція „Подаруй книгу бібліотеці”. Завдяки проведенню акції шкільна бібліотека  в період з 2011 до 2013 року отримала 100 примірників художньої літератури. Акція допомагає   забезпечити потреби школяра в літературі, яка  задовольняє його пізнавальні інтереси,  якісно поліпшує, обновляє книжковий фонд, популяризує літературу (найчастіше користувачі звертають увагу на нову яскраву обкладинку книги, а потім вже на автора,назву та зміст).

   Роботу з читачем розпочинаю зі знайомства із шкільною бібліотекою. Як правило, це групова екскурсія на початку навчального року, під час якої відбувається знайомство з бібліотекою,  бібліотечними термінами. Враховуючи особливості дитячого сприйняття я створюю в бібліотеці локальні, оглядові книжкові «п’ятачки», кожен з яких розкриває книжковий фонд в цікавому для дитини ракурсі: «Будиночок для героя» ( зібрано книги з різними типами героїв.

   Багато місця в роботі приділяю аналітичним формам роботи – голосним читанням, обговоренням, бо вони , по-перше, дозволяють «просувати» до дітей авторів і їх книги, які  діти самостійно  не завжди можуть вибрати для читання. По-друге, аналітичні форми дозволяють, проходячи з дитиною сторінками книги,розставляти акценти, вчать бачити і розуміти особливу мову художнього твору. Робота з читачем у такому форматі розвиває у нього читацький смак, вони починають розуміти образи книги, а також це формує комунікативну компетентність користувача.

    Орієнтуватися в морі книг допомагають читачам моєї бібліотеки виставки («В світі казки чарівної», «Чарівний світ пригодницької книги»), рекомендаційні списки літератури «А ви це читали?», «Читаємо разом», «Прочитайте, це цікаво!».

    Визначати уподобання користувачів, їх літературний багаж, перспективи читання або перечитування допомагають  вікторини, літературні ігри. В практиці роботи я намагаюся організовувати вікторини, які сприяють розвитку активності розуму, орієнтовані на самостійну думку, винахідливість, дотепність. Основною метою літературної гри повинно бути формування і розвиток творчих здібностей її учасників. Я намагаюся поєднувати ігри- драматизації з елементами вікторини: коли читачі повинні відповісти на питання літературних героїв ігр- інсценізацій, драматизацій.

  В практиці бібліотечної роботи використовуються і нетрадиційні  форми розвитку творчого читача, а саме проведення театралізованого шоу, захисту  читацького формуляру. Відомо, що у віці 12-14 років підліток скептично відноситься до рекомендацій дорослих, він краще дослухається до пропозицій своїх однолітків. Захист читацького формуляру сприяє саме розвитку творчої активності користувача бібліотеки. Велике значення в цій роботі мають і презентації книги, які створюють учні самостійно.  Учні дуже переконливо запевнили своїх однолітків, що прочитані ними книжки найбільш цікаві і корисні.

Розвиток вмінь і навичок творчого читача формується в ході бібліотечних занять з учнями, на яких використовуються творчі завдання, які  належать до літературної або художньої діяльності. Заняття сприяють розвитку мислення, творчої уяви, мовленнєвої діяльності, творчих здібностей користувачів бібліотеки. Діти навчаються вибирати, читати книги,любити і цінувати книжне слово. На заняттях вони навчаються  різноманітним творчим прийомам роботи з книгою, наприклад, як вести щоденники читача,  самостійно виготовити  книгу,  виразно читати текст і т.д. В процесі проведення бібліотечно-бібліографічних занять  читачі навчаються і навичкам компетентного користувача бібліотеки. Виховати талановитого, творчого читача – значить навчити його методам самостійної роботи з книгою: як читати книгу,  робити записи, виписки, складати реферати і анотації, як працювати з довідковою літературою, користуватися довідковим апаратом бібліотеки. Бібліотечні уроки обов’язково підтримуються мультимедійною презентацією. На бібліотечних уроках, в позакласній роботі ставлю перед собою важливе завдання: виховання у читачів звички і вмінь оцінювати , аналізувати прочитане, формувати власне відношення до книги; навчити робити записи за прочитаним: у формі щоденника, відгуку, самостійно складеного твору. Практично на кожній нашій зустрічі учні самостійно складають кінцівки оповідань, казок, змінюючи життя героїв на краще( казка «Червоний Капелюшок», «Дети подземелья»), самі пишуть нові твори за зразком вже прочитаних, фантазують,( казка «Колосок-2»), або стають авторами казок – з –долоньку, віршів, акровіршів. Всі свої творчі роботи учні мали можливість продемонструвати на конкурсі «Талановитий читач», який було проведено  під час  проведення Тижня книги.     Багато уваги  бібліотекою приділяється розвитку художніх здібностей користувачів .Вони малюють. При чому  малюють не лише улюблених героїв, а виконують творчі завдання.

   Сьогодення висуває нам  актуальну потребу у виборі книжок, які непідвладні часові, а не тих, які схожі на прек­расних метеликів-одноденок. Хоч і їх недооціню­вати не варто, адже за тим, які книжки людина читає, можна розпізнати її характер.

    У зв'язку з цим велику увагу приділяю по­шуку цілеспрямованих активних форм пропаган­ди літератури, які забезпечують формування у школярів щоденної потреби в читанні книг, ро­боті з ними. І цьому багато в чому сприяють  іннова­ційні технології. Добре зарекомендували себе такі технології, як виставка оригінальних висловів про книгу, бібліоте­ку «До добра через книгу»,  виставка- вернісаж «Письменники рідного краю», виставка- акція «Подарована книжка», виставка-реклама «Допоможемо тобі у навчанні» . Особливостями цих форм роботи є обов’язкова наявність діало­гу бібліотекаря з читачами й читачів між собою, використання еле­ментів дискусій, наявність ігрових завдань, музичного оформлення, зворотного зв'язку, що вже само по собі сприяє розвитку творчого читання.

Використання творчих завдань у роботі з кни­гою створює передумови  у дітей для написання власних віршів, казок, невеличких оповідань, розвиває художні здібності, створює позитивне ставлення до книжки, виховує дитину-читача. Активізації цієї роботи сприяє і проведення Тижня дитячої книги в школі. В цей час відбуваються заходи, що спрямовані на залучення дітей до читання( всі вікові категорії залучаються до проведення масових заходів шкільної бібліотеки, підбиваються підсумки активності читання серед учнів, визначається найбільш активний клас, найак­тивніший читач бібліотеки).

   Ефективними формами пропаганди літератури в шкільній бібліотеці,формуванням читацьких смаків є бібліографічні огляди літератури,мандрівки літературними стежками видатних дитячих письменників, сторінками книг( початкові класи). В минулому навчальному році було проведено літературний вечір, присвячений 120-річниці від дня народження Годованця М.П. Цікаво пройшов захист проекту «Народні свята України».

  Як правило проведення масових виховних заходів супроводжується мультимедійними презентаціями, які активізують усі види діяльності дитини:розумову, мовну, фізичну, перцептивну, що прискорює процес засвоєння матеріалу. Переважна більшість школярів в позакласній роботі збагачує свої знання з літератури, словниковий запас, поглиблює вміння, зміцнює навички, розвиває пам’ять, мовлення, світогляд.

В підготовці масових заходів з позакласного читання обов’язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, підготовлюють виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини тощо.

  Неможливо виховати читацьку компетентність користувачів не працюючи над вихованням культури читання. В практиці своєї роботи я велику увагу приділяю формуванню бібліотечно-бібліографічної грамотності користувачів. Велику допомогу мені в цьому надають наочні засоби: куточок читача, де зібрані всі пам’ятки,інструкції в роботі з користувачами в одному документі –«Посібнику компетентного користувача шкільної бібліотеки».Він використовується в індивідуальній роботі, а також на уроках бібліотечно-бібліографічної грамотності.

         Аналізуючи діагностичні дослідження, помітно, що читацький інтерес  учнів зріс, змінились жанрові уподобання. Всі учні відвідують бібліотеку.

Використовуючи накопичений власний досвід, вдаючись до допомоги старших (вчителя, бібліотекаря, батьків), діти виявляють свої творчі здібності (створюють власні ілюстрації до літературних творів, складають вірші, пишуть казки, оповідання, створюють  проекти з народознавства).

Учні є учасниками та призерами творчих шкільних та районних конкурсів  «Найкращий читач України»(Сотніченко М., Чорній Т., Мельник І., Лопушанський О., Лопушанська В.), «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу»(учні 4класу).Здійснено комплексний підхід щодо розвитку творчих здібностей школярів завдяки організації творчого читання користувачів шкільної бібліотеки. Організовано конкурси «Талановитий читач», «Хочу читати».

     Творчість бібліотекаря породжує творчість учня. Якщо кожного дня намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей,викликає позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра  як читача.

 

 

 

Література:

  1. Закон України «Про загальну середню освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу».
  2. Выготский, Л.С. Психология искусства [Текст]/ Л.С. Выготский. – М.: Политиздат, 1967. – 220с.
  3. Гичка, І.І. Створення рекомендаційних списків літератури за інтерактивною технологією навчання [Текст]: [ інноваційні технології з досвіду роботи]/ І.І. Гичка// Шкільна бібліотека. – 2007. – № 4. – С. 118-120.
  4. Горпинич, Н.В. Формування читацьких інтересів молодших школярів у процесі роботи з дитячою книжкою[Текст]: [ інноваційні технології з досвіду роботи]/
  5.      Кардашова, Я.М. Бібліотека в особистісно орієнтованому вихованні учнів [Текст]: [технології роботи шкільної бібліотеки]/ Я.М. Кардашова// Шкільна бібліотека. – 2011. – № 1. – С. 61-6
  1. Папакіна, Л.І. Як зацікавити читача? [Текст]: [ методичні матеріали до керівництва читанням]/ Л.І. Папакіна// Шкільна бібліотека. – 2010. – № 5. – С. 45-46.
  2.  Хоменко, Л. Читацькі інтереси та читацька активність школярів[Текст]: [психологічні аспекти проблеми]/ Л. Хоменко// Психолог. – 2005. – № 3. – С. 5-6.

Залишити відповідь