МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ СУПРОВІД УРОКІВ ЛІТЕРАТУРИ

NebМУЛЬТИМЕДІЙНИЙ СУПРОВІД УРОКІВ ЛІТЕРАТУРИ

Небеленчук Ірина Олександрівна

У статті розкрито особливості застосування мультимедійного супроводу під час вивчення творів літератури.

Ключові слова: мультимедійний супровід, презентація, відео-ролик, етапи вивчення художнього твору.

Сучасний розвиток освіти потребує від учителя значної підготовки, володіння ним сучасними освітніми технологіями, використання у навчальному процесі електронних ресурсів. Застосування різних сучасних освітніх технологій позитивно впливає на освітній процес, «оживлює» його, викликає цікавість учнів до предмету, спонукає до власного пошуку. Важливим є і результат навчальної діяльності у процесі застосування електронних засобів: бажання створити щось нове, власний продукт, підготувати повідомлення завдяки застосуванню електронних засобів, брати безпосередню участь у навчально-дослідницькій діяльності.

Готуючи електронні матеріали до уроку, вчителю варто пам’ятати про психологічні умови їх використання. Однією із умов є та, що у навчальному процесі вчитель є партнером, координатором навчальної діяльності, співавтором і співучасником процесу творчості, навіть другом, котрий підтримує, допомагає, радить, консультує, підказує.

Під час підготовки до уроків з метою візуалізації матеріалу та кращого його сприймання й запам’ятовування доречно використовувати різні способи представлення інформації: текстовий, графічний, відео.

Робота з художнім твором починається на всіх етапах його розгляду. Одним із етапів роботи над художнім твором є етап підготовки до сприймання. Мета цього етапу, як зазначає Л. Мірошниченко, «зацікавити учнів, пробудити в них бажання прочитати певний твір» [1, с. 188]. Так, на етапі підготовки до сприймання художнього твору під час вивчення оповідання «Лобо – володар Курумпо» доцільно продемонструвати фрагмент фільму і провести активізувальну бесіду.

Ще одним видом діяльності на зазначеному етапі може бути заочна екскурсія до музею письменника. Підготовлена учнівська презентація та розповідь учасників дослідницьких груп про письменників активізує діяльність учнів, мотивує їх на прочитання художніх творів.

Активізувальним видом роботи може бути демонстрація й обговорення портретів письменників, показ на географічній карті (або виведення карти на мультимедійну дошку) країн, в яких жили і творили письменники. «Звернення до портретів письменників з подальшим показом країн активізує увагу школярів, посилює їхній інтерес до книги. Вони легше і швидше запам’ятовують імена та прізвища письменників, країни, в яких вони жили й творили, назви творів» [2, с.28].

На етапі сприймання художнього твору з метою введення учнів у діалог можливим буде застосування фрагментів фільму та порівняння їх з певним епізодом твору. Під час вивчення повісті «Поліанна» Е. Портер варто показати фрагмент фільму «Приїзд Поліанни до тітки Поллі». (Фільм «Поллианна», рік випуску: 2003. Студия, країна: Великобританія. Режиссер: Сара Хардінг.)

Після його перегляду доцільно поставити запитання:

  • Чи такою ви уявляли дівчинку?
  • Яку особливість в образі дівчинки ви поміти у побаченому кадрі фільму?
  • Знайдіть образ дівчинки у творі та порівняйте його із зображенням епізоду фільму.

Оскільки зарубіжна література вивчається в перекладах, то на етапі сприймання художнього твору доцільною буде робота над портретами перекладачів, що виведені на мультимедійну дошку, читання й обговорення висловлювань відомих людей, самих перекладачів про мистецтво перекладу. Учням варто запропонувати вислови М. Новикової, В. Коптілова, Р. Зорівчак, А. Матвієнка, Д. Наливайка та інших, вірші І. Драча «Розмова з другом перекладачем», М. Рильського «Мистецтво перекладу», Д. Паламарчука «Дон Кіхот» (присвячений М. Лукашеві), В. Мисика «Скрізь є принади – на Заході й Сході», Г. Кочура «Перекладач» (присвячений Д. Паламарчукові), І. Теліги «Перекладач, учений, критик і поет» (присвячений М. Зерову), М. Зерова «Епітафія самому собі» та інші.

Щоб твір був глибоко усвідомлений, його необхідно прочитати. Тому сприймання твору здійснюємо завдяки методу творчого читання, мета якого, на переконання Л. Мірошниченко, – «навчити учнів правильно, вдумливо, виразно читати й розуміти прочитане» [1, с. 195]. Мультимедійний супровід зазначеного етапу та виду навчальної діяльності можемо здійснити, завдяки виведеними на екран запитанням або уривкам твору з тією метою, щоб учні найшли відповідні уривки у творі, або за портретною характеристикою впізнали героя тощо.

Етап підготовки до аналізу супроводжується введенням учнів у художній простір тексту. Особливістю зазначеного етапу є та, що вчитель заздалегідь готує завдання, формує запитання, добирає ілюстративний матеріал, готує презентацію (загальну) або міні-презентацію (4-5 слайдів).

Етап підготовки до аналізу є важливим у роботі над художнім твором тому, що він готує до розуміння смислу тексту. Як зазначає науковець Л. Мірошниченко, «аксіомою є те, що до аналізу художнього твору можна братися лише тоді, коли учні не тільки прочитали текст, а й глибоко з’ясували зміст прочитаного» [1, с. 195]. Метою вчителя на зазначеному етапі є вміння «викликати учнів на діалог й зробити усвідомленими ті запитання, що іманентно виникали у ході прочитання. Важливо їх не втратити, адже справжня інтерпретація виникає із запитання й реалізується в діалозі» [3, с. 141]. Етап підготовки до аналізу є важливим ще й тому, що поєднує первинне та вторинне усвідомлення художнього твору. Первинне усвідомлення ґрунтується на особистісних враженнях дитини від прочитаного. Вторинне усвідомлення відбувається завдяки мисленнєвим діям читача над художнім текстом.

Одним із складних етапів роботи з художнім твором є власне його аналіз. У шкільному курсі вивчення зарубіжної літератури вчитель лише наближується до аналізу художнього твору, застосовуючи елементи того чи іншого виду. На зазначеному етапі роботи з художнім твором аналіз передбачає виявлення рівня розуміння учнями не лише змісту, а й форми художнього твору та розгляд їх у цілісній єдності. Як зазначає науковець Б. Шалагінов, „аналіз твору завершується не пошуками єдності між змістом та формою, а встановленням особистісної єдності як таким і самою собою читача” [4, с. 54].

Щоб художній твір „заговорив”, його потрібно розгадати, розшифрувати, сприйняти як поліфонічне джерело. Саме така робота над художнім твором формує та виховує компетентного читача. Під час роботи над поезією Г. Гейне, О. Пушкіна (8 клас, зарубіжна література), І. Франка (10 клас, українська література), П. Тичини, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса (11 клас, українська література), у контексті розділу «Література рідного краю» (українська література), Г. Аполлінера, О. Блока (11 клас, зарубіжна література), уроки варто супроводити музичним роликом «Миттєвості життя»: https://www.youtube.com/watch?v=egJpVO9W4V8 . У контексті розділу «Поетичне бачення світу» (6 клас, зарубіжна література, підрозділ «Мацуо Басьо (16441694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця») доцільним буде перегляд відео-ролику «Квітування сакури»: http://moodle.koippo.in.ua/mod/page/view.php?id=176 .

У курсі української літератури у 9 класі вивчається повість М. Гоголя «Тарас Бульба». Історичні джерела, народні перекази, пісні, думи, що відображали події минувшини, допомогли письменнику віднайти точні зображувальні засоби на відтворення побуту і колориту епохи, сповненої драматичними подіями. Тому одним із видів роботи на першому уроці з вивчення повісті може бути презентація або мультимедійна демонстрація ілюстрацій з історії українського козацтва, Запорозької Січі, історичних постатей, кобзарів і відомих виконавців українських пісень і дум та інші матеріали.

Розгляд окремих епізодів твору доцільно порівняти із фільмом В. Бортко «Тарас Бульба».

Бесіду за переглянутими епізодами фільму доцільно провести за такими запитаннями:

  • Що спільного й відмінного в образі героїв у творі та фільмі?
  • Чи вдалося режисерові передати образи героїв, колорит епохи, зображення поляків?
  • У яких епізодах фільму режисер відступає від текстового трактування?
  • Чим ви поясните відмінне бачення режисера від авторського?
  • Чим обумовлене інтерпретування режисера подій?
  • Чи вдалося акторові Богдану Ступці відтворити образ національного героя?
  • Чи співпало ваше особисте уявлення Тараса Бульби з тим образом, який показав В. Бортко у фільмі?
  • З якими кадрами фільму у трактуванні режисера ви не погоджуєтеся? Чому? Думку аргументуйте.

Уході вивчення роману А. Камю «Чума» доцільно продемонструвати окремі слайди презентації «Чума – війна? Чума – війна…»

 

Nebir1

 

Варто зосередити увагу учнів на кадрах, що зображені на слайді, та поставити запитання:

  • Що ви бачите на кадрах?
  • Як подані кадри пов’язані із темою війни?
  • Як кадри перегукуються із подіями сучасності?
  • Потрактуйте слова А. Камю, які ви бачите на слайді, з огляду на сучасні події.
  • Підготуйте власну презентацію, яка передавала б сучасні події, в аспекті війни. Зробіть повідомлення.

На етапі аналізу художнього твору можна використати запитання на знання змісту твору, інших творів за подібною тематикою, теми загалом. Прикладом може бути запитальник до теми «Мудрість байки» у 6 класі: https://docs.google.com/file/d/0B3Z0bE3DkyKrSE43b1M5Qmkza2M/edit .

У контексті вивчення розділу «Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури» (8 клас, зарубіжна література), «Давня література» (9 клас, українська література, підрозділи «Перекладна література. Біблія», «Пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України. „Слово о полку Ігоревім”»), «Історичне минуле в літературі» (7 клас, зарубіжна література, підрозділ «Друга світова війна в європейській поезії») варто розглянути образ рідної землі, розкрити сутність понять «епічна земля», «героїчна земля». В якості мультимедійного супроводу з вивчення зазначених тем може бути відео-ролик «Земля Обіцяна»: https://www.youtube.com/watch?v=gb1Zi7zqwyg&feature=youtu.be .

Заключним етапом з вивчення художнього твору є підсумковий. На ньому вчитель може застосувати різноманітні літературні ігри: вікторини, змагання, ігри «Що? Де? Коли?», «Слабка ланка», «Брейн-ринг”, «Щасливий випадок», «Перший мільйон», «Найрозумніший» та інші. Підсумковим етапом із вивчення художніх творів може бути гра «Впізнай героя».

Така робота допомагає пригадати імена героїв творів, знайти відповідні кадри фільмів, у яких найбільш повно розкривається характер героїв, порівняти персонажі фільмів із текстовою характеристикою, запам’ятати портретне зображення та відтворити по пам’яті.

Nebir2

 

 

На підсумковому етапі може бути представлення учнями матеріалів проекту, що був підготовлений у процесі вивчення певної теми. Так, під час вивчення розділу «Мудрість байки» 6 класі учні за групами презентують підготовлені проекти:

https://docs.google.com/file/d/0B3Z0bE3DkyKrNE96NWhpZUhudmM/edit .

З метою реалізації проектної діяльності вчителі можуть ознайомитися за посиланням:

http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80%D1%83 (Портфоліо Небеленчук Ірини з теми «Розвиток байкарського жанру»).

Підсумковий етап є не лише підбиттям підсумків того, про що йшлося на попередніх уроках, приведенням висновків. Він є важливою сходинкою на шляху особистісного зростання дитини, сприяє збагаченню внутрішнього світу, розширенню уявлення про загальнолюдські цінності та моральні якості, придбанню життєвого досвіду.

Отже, мультимедійний супровід з використанням презентацій, відеороликів і відео-сюжетів сприяє вмотивуванню учнів на прочитання художнього твору, поглибленню їхніх знань, самостійній творчій діяльності, а також вмінням застосовувати елементи аналізу на різних етапах вивчення художнього твору, порівнювати твори літератури з творами інших видів мистецтва, осмислювати ідейно-художній зміст твору, визначати авторську та режисерську позицію, передавати особистісне ставлення від почутого, побаченого, прочитаного, визначати особливості мистецьких творів в єдності змісту та форми.

Література

  1. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко. – К. : Вища школа, 2007. – 415 с.
  2. Небеленчук І. О. Застосування діалогових технологій навчання в курсі вивчення світової літератури : Методичні рекомендації. – Кіровоград : Видавництво КОШППО імені Василя Сухомлинського, 2013. – 92 с.
  3. Ратушняк О. М. Формування інтерпретаційної компетентності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури: дис. …канд. пед. наук: 13.00.02 / Ратушняк Олександр Михайлович / Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2009. – 238 с.
  4. Шалагінов Б. Б. Герменевтичний діалог як дидактичний фундамент викладання літератури / Б. Б. Шалагінов // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. – № 10. – С. 53-54.

Comments

  1. Ірино Олександрівно!Дякую за змістовні методичні поради щодо використання мультимедійного супроводу на заняттях.Ваша методична розвідка дуже чітко вказує різновиди педагогічного арсеналу,який можна використовувати на різних етапах роботи з художнім текстом.

    1. Дякую за коментар. Використовуйте, якщо є в тому потреба. Маю бажання ознайомитися з Вашими особистими надбаннями щодо роботи з художніми творами. Успіхів!

  2. Цілком погоджуюсь з Вами, сучасний урок літератури не можна уявити без мультимедійного супроводу: портрети письменника, відеофрагменти, буктрейлери та інше.Все залежить від учителя  і як він хоче урізноманітнити урок та спроектувати діяльність учня.

    1. Так, мультимедійний супровід став невід’ємною частиною сучасного уроку. І дійсно, багато залежить від учителя. Головне – "не перевантажити".

  3. Ірино Олександрівно! Ваша стаття повністю розкриває сутність мільтимедійного супроводу кожного етапу уроку, що є величезною підказкою для розробок уроків вчителями-філологами. Переглянуті посилання сміливо можна брати на замітку! Дякую!

  4. Дякую, Альоно Анатоліївно, за увагу до моєї статті. Якщо учитель може використати щось із матеріалів під час уроків, то, напевне, моя праця не пройшла марно. Завжди приємно, коли твою роботу цінують. Успіхів Вам і натхнення у створенні власних методичних напрацювань!

Залишити відповідь