Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Використання активних методів навчання у процесі викладання української мови і літератури

Дана стаття містить теоретичний матеріал щодо використання активних методів навчання у процесі викладання української мови і літератури, а також приклади використання вчителем активних методів.Застосування дослідницької діяльності під час уроків української мови і літератури один із пріоритетів сучасної освіти. Пошукова активність – одна з умов, що дозволяє виховувати у школярів жагу до знань і прагнення до відкриття. Матеріали, наведені у статті допоможуть вчителям-словесникам обрати напрям та варіант дослідницької роботи з учнями та обрати свій метод стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності, що сприятиме підтримці та розвитку обдарованої молоді.

«Учитель готується до свого найкращого уроку все життя».

В. Сухомлинський

Використання активних методів навчанняКожен сучасний учитель-філолог повинен розуміти, що його основне завдання – учити дітей любити нашу рідну і співучу мову, самостійно мислити, формувати комунікативне мовлення, тому вчитель української мови та літератури повинен перебувати в постійних пошуках нового, цікавого, нестандартного.

Методи навчання – це способи цілеспрямованої двосторонньої взаємодії вчителя і учнів, спрямованої на розв’язання навчально-виховних завдань.

За ступенем активності учнів, методи поділяються на активні й пасивні (Є.Я. Голант).

Активні методи навчання – це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад учителем готових знань, їх запам’ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.

 Метод реалізується через сукупність прийомів. Прийомом називають структурний компонент методу. Одні й ті самі прийоми можуть бути складовими різних методів.

Існує багато активних методів навчання. Підбирати такі методи необхідно з урахуванням вікової категорії групи, класу, їх життєвого досвіду та знань.

Детальніше зупинюся на дослідницькому методі та методі стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

Дослідницький метод зводиться до того, що:

1. Учитель разом з учнями формує проблему, вирішенню якої присвячується проміжок навчального часу.

2. Знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у процесі вирішення (дослідження) проблеми, порівняння різних варіантів одержаних відповідей. Засоби для досягнення результатів також визначають самі учні.

3. Діяльність учителя зводиться до оперативного управління процесом вирішення проблемних завдань.

4. Навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, учіння супроводжується підвищеним інтересом, одержані знання вирізняються глибиною, міцністю, дієвістю.

Перевага методу – творче засвоєння знань. Недоліки – значні витрати часу та енергії учителів і учнів.

Дослідницька робота на уроці і в позаурочний час відкриває безліч можливостей для досягнення успіху. Це запорука формування особистості з власним поглядом на світ, на життя, що дає змогу в майбутньому впевнено почуватися в суспільстві, бути щасливою людиною, яка не боїться труднощів, складних життєвих ситуацій, з яких завжди зможе знайти вихід.

Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі урочної роботи за умови використання учителем різних видів дослідницьких завдань. Для досягнення успішного результату саме на уроках повинна розвинутися зацікавленість учнів як навчальним предметом, так і дослідницькою діяльністю.

Важливо пройти з учнями шлях від цікавості до зацікавленості, тому вважаю, що варто максимально використовувати місцевий матеріал як об’єкт дослідження. Адже усвідомлення того, що важливе знаходиться поруч, а не тільки десь далеко, додає дітям впевненості та сприяє зацікавленості.

Переконана, що у системі роботи з обдарованими школярами пошукова діяльність займає важливе місце. Вона набуває дослідницького характеру, спрямовується на розуміння суті понять i явищ, осмислення ідей i концепцій, сучасних проблем сьогодення в різних галузях знань.

          У реалізації дослідницького методу засобами проектного навчання намагаюся створити умови, за яких учні різних вікових категорій самостійно з інтересом здобувають знання з різних джерел, використовують їх для розв’язання творчих завдань, набувають комунікативних вмінь, формують дослідницькі навички, вчаться спостерігати, аналізувати, прогнозувати, узагальнювати і, як результат – брати активну участь у конкурсах, захисті учнівських робіт.

         Так, для учнів 9-11 класів цікавим став дослідницький проект «Шевченко відомий і невідомий», результатом виконання якого стало відкриття меморіальної дошки Григорію Честахівському. Працюючи над темою «Семантичний аналіз мікротопонімів селища Нова Прага», учні навчилися робити семантичний аналіз слів, ця робота сприяла формуванню національної свідомості, вихованню регіонального патріотизму, любові до малої батьківщини;  стимулювала дітей до дослідницько-краєзнавчої роботи.  

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності спрямовані на формування позитивних мотивів навчання, стимулюють пізнавальну активність і одночасно сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією.

Психологія навчання доводить, що інтерес — це міцний фактор, який стимулює діяльність, він характеризується позитивною емоцією (коли навчання подобається), наявністю пізнавальної сторони цієї емоції (мені цікаво знати) та вираженням мотиву діяльності. Учитель, з метою формування пізнавального інтересу в учнів, використовує прийоми, які викликають позитивні емоції, — це образність, цікавість, здивування, моральні переживання. Величезні можливості для емоційного впливу на учнів має навчальний матеріал (його новизна, актуальність, зв’язок із життям). З метою виховання пізнавального інтересу в учнів учитель застосовує пізнавальні ігри, аналіз життєвих ситуацій, створює ситуації успіху в навчанні. Велику роль у цьому відіграють навчальні кінофільми, телепередачі, аудіокниги. Цікавими для учнів будь-якого віку є динамічні презентації, де дія відбувається з метою стимулювання розумової активності. Так, презентація до тексту драми  В. Винниченка «Чорна Пантера та Білий Медвідь», як візуальний стимулятор, допомогла учням під час аналізу тексту.

Великого успіху у старшокласників зажили веб-квести. Виконання завдань крок з кроком, рівень за рівнем розвиває в учнів кмітливість, прагнення працювати на результат. У своїй роботі я використовую веб-квести для учнів 5-11 класів. Так, у 6 класі великий успіх мав веб-квест з теми «Словотвір», де учні повинні дати відповідь на тематичне питання «Як ростуть слова?». У процесі виконання завдань, учасники гри дізнаються:

1. Яку історію мають назви місяців?

2. Які способи словотвору назв місяців?

3. Що спільного у способі словотвору назв місяців ? Що відмінного ?

Виконуючи завдання веб-квесту, учні навчилися розбирати слова за будовою, робити словотвірний аналіз та зібрали багато віршів, легенд, переказів про назви місяців.

Різноманітні прийоми стимулювання емоційних реакцій учнів значною мірою сприяють більш повному включенню у пізнавальний процес та його активізації. Емоції, що їх переживають учасники навчального процесу, сприяють переходу знань у переконання, інформація стає власною, і учень позитивно до неї ставиться. Зникає фактор знайомості, коли матеріал, що вивчається, знайомий і не викликає інтересу до новизни. Зникає фактор звикання, який виникає, коли навчальний матеріал викладається в одній і тій самій логічній стереотипній послідовності.

У результаті застосування методів емоційного впливу на учнів у процесі викладання нового матеріалу виникає реакція очікування, позитивний стан, виробляється позитивна установка на навчання.

 

ПІБ

ПОСАДА

НАЗВА ЗАКЛАДУ

НАЗВА СТАТТІ

Бугайова Наталія Анатоліївна

 

вчитель української мови і літератури

Новопразька загальноосвітня школа I-III ступенів №2 Олександрійської районної ради Кіровоградської області

Використання активних методів навчання

у процесі викладання української мови і літератури

 

 

 Використана література

  1. Донченко Т. До проблеми методів навчання української мови // Українська мова та література в школі. – 2005. – № 7. – С. 2 – 5.
  2. Дорошенко О. Елементи дослідницької роботи учнів з мови // Українська мова та література в школі. – 1993. – № 4. – С. 20 – 23.
  3. Кучерук О. Сучасні технології навчання мови як методична проблема // Українська мова та література в школі. – 2006. – № 6. – С. 17 – 21.

256 Комментарии

Add a Comment
  1. Якщо когось зацікавить детальніше проблема семантичного аналізу мікротопонімів, то у Наталії Анатоліївни є публікація
    Семантичний аналіз мікротопонів селища Нова Прага / Навчально-дослідницька діяльність дітей: досвід організації, дидактичні напрацювання, особливості формування навчально-дослідницьких умінь: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Кіровоград, 9-10 квітня 2014 р.). – К.. 2014. – С. 32-34.
    Наталіє Анатоліївно, дякую за цікавий матеріал. мені дуже сподобалися завдання з місяцями. Але, мабуть, слова можуть не тільки “рости”, а й “зменшуватися”. Приклади: усічення слів (тралік, маг…), лексиколізація (маршрутка від маршрутне таксі, спасибі від спаси Біг, подушка від під вушко…), абревіатура (ТІМСО, КДПУ…). Ви це розглядаєте окремо?

    1. Олено Миколаївно, щиро дякую Вам за коментар. Справді, слова не тільки “ростуть”. Усічення слів, абревіатури ми з дітьми розглядаємо, працюючи з будівлею (словом). Утворюючи нове слово, забираємо цеглинки від будівлі (частини слова). Намагаюся правило “оживити”, використовуючи візуальний супровід.

  2. Одним із важливих (та не менш складним) етапом у роботі над проектом є його практичний кінцевий результат. Горда за Вас та Ваших учнів, а моїх односельців, які у рамках проекту «Шевченко відомий і невідомий» встановили меморіальну дошку другу великого Кобзаря Григорію Честахівському. Нам є чим пишатися!

  3. Пінгбек: writeessay

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


2 × = десять


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання