Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Теоретичні аспекти компаративного вивчення шкільного курсу літератури

Порівняння окремих об’єктів нічого нам не дасть, якщо ми  їх не розглядатимемо
з погляду якоїсь ще  вищої  сутності.

(«Золоте правило»  компаративістики Г.В.Ф. Гегеля)

Теоретичні аспекти компаративного вивчення шкільного курсу літературиСучасне життя вимагає творчого підходу до уроку літератури та до всього процесу навчання, а компаративістика відкриває широкі горизонти в процесі навчання, виховання сучасних учнів, розширення їхнього світогляду, формування життєво необхідних компетенцій. Літературний компонент освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти передбачає реалізацію компаративної лінії й визначає відповідні державні вимоги до рівня підготовки учнів. Порівняльний метод став не тільки загальновизнаним, але й одержав статус програмного методу. Компаративний аналіз творів допомагає усвідомити учням цілісність світового літературного процесу. Це відповідає головній меті літературної освіти – виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.

Компаративістика як метод вивчення літератури складалася впродовж XIX століття, однак її елементи з’явилися в працях Арістотеля, ще в епоху античності. Зустрічається даний метод у літературно-критичних статтях Т.Бенфея, М. Дашкевича, М. Драгоманова, І. Франка,  М. Бахтіна, В. Біблера,       Д. Наливайка, О. Куцевола, Р. Гром’яка, І.Папуша, А. Градовського.

Компаративісти доводять, що жодна національна література не може плідно розвиватися поза спілкуванням з літературами та культурами інших народів. Завдання літературної освіти передовсім у тому, щоб  давати учням уявлення про основні, найбільш значимі й характерні явища української,  зарубіжної літератур в  єдності  їхнього розвитку  і функціонування, розвивати смаки, збагачувати культуру мовлення, прищеплювати любов до літератури, навчати нове покоління культурі  читання  в широкому розумінні слова, тобто виробляти активний збагачуючий  інтелект, емоційно осмислене сприймання  творів мистецтва слова» [2; 32-33].

Компаративістика — це порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу) [6; 359].

Компаративізм — порівняльно-історичний метод у мовознавстві, що виник на початку 19 ст. Один з методів літературознавства 2-ї половини 19-початку 20 ст., суть якого полягала у зіставленні творів літератур різних народів.

Компаративний аналіз — це аналіз, при якому досліджуються явища мистецтва слова через порівняння їх з іншими такими явищами переважно в різних національних письменствах.

Урок компаративного аналізу — це урок, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художнього твору. Ґрунтується він на досягненнях компаративістики.

Мета такого уроку — глибше розкрити ідейну-та естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних епох та творів; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур у культурно-історичному розвитку суспільства [2; 3].

Методичні особливості використання компаративного аналізу

У міру формування необхідних знань з торії літератури доцільно з 5 класу починати практикувати застосування елементів компаративного аналізу, поступово й систематично готувати учнів до таких видів робіт, починаючи з основної школи. Як правило така робота має фрагментарний характер і проводиться у формі невеличкого компаративного дослідження. У такому випадку творові, обраному для порівняння, відводиться, так би мовити, допоміжна роль. Зіставлення оригіналу та декількох перекладів сприяє кращому осмисленню твору, допомагає усвідомити особливості стилю письменника, його творчої манери перекладача, вивчення творів різних народів, близьких за темою, сюжетом, ідеєю, проблематикою, образами, особливостями. У старших класах рівень компаративного аналізу ускладнюється.

У компаративістиці виділяють вивчення таких зв’язків

Генетичних (грец. ????? — породжувати). Виявляються у спільних джерелах, що належать до різних літератур, міжнаціональних літературних впливах, запозиченнях.

Контактних (який впливає, діє). Виявляються між: письменниками,  школами, літературами течіями,  творчому використанні мандрівних сюжетів, вічних тем та образів світового письменства.

Компаративний аналіз проходить такі етапи

  1. Підготовчий: з’ясування зв’язків двох художніх творів; вивчення позатекстової сфери обох творів.
  2. Реалізація: розгляд типологічних зв’язків між двома творами різнонаціональних літератур; розкриття причинно-наслідкових зв’язків.
  3. Узагальнення: доведення спорідненості світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнювальних творів.

Існує два способи будови дослідження, яке містить порівняння

–       послідовно, тобто спочатку розповісти про одного літературного героя (або одну подію), а потім у зіставленні з ним — про іншого (або іншу подію). Наприкінці зробити узагальнення.

–       паралельно (за способом одночасного) порівняння коли водночас розповідається про обох героїв (обидві події) дозволяє продемонструвати схожість та відмінність.

Стимулюючи учнів до порівнянь, зіставлень літературних явищ, учитель має дати учням матеріал для цих розумових операцій, навчити їх бачити, обирати порівнювати схожі, аналогічні літературні факти або явища. Подібні уроки потрібні як учням так і вчителям. Бачити світ, кожен його феномен у порівнянні з іншим, вміти розрізняти несхожі явища та знаходити типологічне у схожому – є життєво необхідною компетенцією випускника сучасної школи.

Обравши форму порівняльного методу, визначаємося з елементами компаративного аналізу, що виокремлюються під час:

– зіставлення літературних творів  та їх окремих компонентів  (тем, мотивів, образів та ін.), явищ, фактів, що належать до різних літератур;

– встановлення зв’язків між українською літературою та іншими національними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.);

– розгляд розвитку традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів, поетичних засобів у літературних творах;

– демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Методи і прийоми здійснення компаративного аналізу художнього твору

Вибір творів для компаративного аналізу не повинен бути випадковим. Твори мають добиратися за спільними аспектами, які розглядаються на уроці. Від прочитаного учні отримують враження, які стають навчальним матеріалом.

Найдоцільнішим на уроках компаративного аналізу є використання методів творчого читання; проблемної ситуації; порівняння художніх творів; зіставлення твору з його генетичним джерелом; евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо. Ці методи та прийоми допомагають розкрити творчий потенціал особистості кожного учня, сформувати навички аналітичного мислення, полікультурної компетентності. Форми роботи можуть бути групові та індивідуальні, домашні завдання на таких уроках повинні мати творчий, диференційований характер, із застосуванням елементів інноваційних методів та прийомів навчання, цікавих для учнів. Найефективнішим засобом здійснення компаративного аналізу може бути  складання порівняльних таблиць, порівняльних діаграм, створення «живих презентацій», ментальних карт, інфографіки, створення креолізованих текстів (тексти реклами, коміксів, афіш, плакатів), проектів, буктрейлерів, електронних бібліотек, словників, віртуальних літературних музеїв,  екскурсій, веб-квести.

Під час підготовки та проведення уроків з елементами  компаративного аналізу слід:

–       опрацювати наукові дослідження в галузі літературної компаративістики та методики викладання компаративістики у школі;

–       зробити аналіз навчальних програм української та світової літератур та укласти зіставні таблиці;

–       проаналізувати тексти художніх творів з метою встановлення генетичних контактів й типологічних подібностей у них;

–       залучати учнів до пошуково-дослідницької діяльності;

–       прагнути, щоб урок з елементами компаративного аналізу був не тільки ефектним, а й ефективним.

Використання методу компаративного аналізу в шкільному курсі вивчення літератури дає можливість показати учням спільне – те, що об’єднує різні народи, й відмінне – те, що свідчить про неповторність націй. Особливу увагу це має для усвідомлення належного місця української літератури в європейському культурному просторі.

Робота з використанням елементів компаративного аналізу тексту стимулює самостійний науковий пошук, розкриває здібності, сприяє формуванню життєво необхідних компетентностей учнів.

ПІБ

ПОСАДА

НАЗВА ЗАКЛАДУ

НАЗВА СТАТТІ

Маранська Ірина Андріївна методист науково-методичної лабораторії гуманітарно-естетичних дисциплін  Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
імені Василя Сухомлинського»

Теоретичні аспекти компаративного вивчення шкільного курсу літератури

 

Використана література

1. Анікіна Н. Управління змінами вимагає нових стратегій. (Стратегічні завдання управління школою в умовах реалізації Державного стандарту загальної середньої освіти). //Управління освітою. – 2012. – №19. – с. 10-15

2. Градовський А.В. Компаративний аналіз у системі шкільного курсу літератури: методологія та методика: Монографія.–Черкаси: Брама, 2003.–292 с.

3. Бабенко В. М. Компаративний аналіз художнього твору в системі літературної освіти школярів / В. М. Бабенко // Наукові записки. – Вип. 36. – Серія: пед. науки. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – С. 3

4. Криворучко О.В. Компаративний аналіз як засіб розвитку полікультурної компетентності учнів на уроках світової літератури. Із досвіду роботи // Електронний ресурс. Режим доступу: httr:// www.eltutor.at.ua./id/2/259.doc

5. Куцевол О.М. Методика уроку компаративного аналізу // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – №10. – С.2-4.

6. Літературознавчий словник-довідник / P. T. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВІД «Академія», 1997. — 752

7. Літературознавча компаративістика. Навчальний посібник /Ред. Р.Т.Гром’як., упоряд.: Р.Т.Гром’як, І.В.Папуша. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2002. — 331 с.

8. Постанова Кабінету Міністрів України  від 23 листопада 2011 р. № 1392  «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

9.   Урок словесності: реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: зб. Наук-метод. Матеріалів / упор. Н.Уманців, Я. Козеленко, С. Худецька; наук ред. О. Мариновська. – Івано-Франківськ: Супрун В.П., 2012. 270с.

10. Шалагінов  Б. Літературна компаративістика в школі: можливості і труднощі. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – №6. – С.2 – 5.

Продаем недорого www.sjdance.ru в нашей фирме.

Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання