Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Психолого -педагогічні аспекти використання методу критичного мислення у процесі викладання історії

використання методу критичного мисленняНа сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти.

Над проблемою розвитку критичного мислення у закордонній педагогіці й психології працюють Д. Брунер, Дж. Гілфорд, Д. Стіл, Ч. Темпл та інші.У педагогіці ці питання розробляються С. Векслером, А. Ліпкіною, О. Марченко, І. Мороченковою, Р. Суровцевою, С.Терно,Пометун та іншими.

Мислення є складним психологічним і соціально-історичним феноменом, предметом комплексних, міждисциплінарних досліджень. Мислення, на відміну від інших процесів життєдіяльності індивіда, відбувається відповідно до певної логіки й виникає в проблемній ситуації. У структурі мислення можна виділити такі розумові операції: порівняння, аналіз, синтез, абстракцію, узагальнення, конкретизацію, класифікацію й систематизацію та інші.

Мислення поділяється на творче й критичне.

Під критичним мисленням і критичним мислителем розуміємо цілеспрямовану, саморегулюючу систему суджень, що застосовуються для інтерпретації, аналізу, оцінки й формулювання висновків, а також для пояснення доказових, концептуальних, методологічних, критеріологічних або контекстуальних розмірковувань, на яких сама система суджень заснована. Критичне мислення важливе як інструмент для дослідження.

В умовах модернізації суспільства  процес навчання націлений на створення умов для самовизначення й самореалізації особистості, на досягнення конкретних результатів у вигляді сформованих умінь і навичок, узагальнених способів діяльності, соціально-значущих компетенцій, у тому числі й  уміння критично мислити.

Під час проведення уроків було встановлено, що головними проблемами для учнів залишаються самостійний аналіз історичних документів (їх адекватна інтерпретація), встановлення логічних зв?язків між подіями та явищами, неспроможність більшості вирішувати аналітичні операції, оцінювати історичне джерело з позицій об?єктивності тощо. Згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з історії найвищі бали виставляються за вияв учнем уміння мислити. Отже, першочерговою є потреба формувати у школярів уміння орієнтуватися в інформації, аналізувати її, узагальнювати, робити висновки тощо. Очевидно, що способи і прийоми, використовувані у традиційному навчанні, дозволяють досягти лише перших трьох рівнів навчальних досягнень учнів. З огляду на це особливого значення набуває формування критичного мислення у процесі вивчення історії.

Технологія розвитку критичного мислення є інтерактивною, тому її застосування забезпечує взаємодію суб’єктів освітнього процесу в різних режимах: учитель- учень, учень-підручник, учень- учень, учень-група, група- група, учень-клас.

В основу  технології покладено трьохфазову  структура уроку: виклик, осмислення, рефлексія.

Перша стадія  –  виклик.   Присутність цієї стадії на кожному уроці обов’язково.

Мета стадії:

-  актуалізувати й узагальнити наявні в учня знання по даній  темі або проблемі; активізувати раніше отримані знання; створити асоціативні ряди;

- викликати стійкий інтерес до досліджуваної теми, мотивувати учня до навчальної діяльності;

- спонукати учня до активної роботи на уроці й будинку.

Друга стадія  -  осмислення, допомагає учням:

-  одержати нову інформацію;

-  осмислити її;

-  співвіднести із уже наявними знаннями.

 Ця стадія передбачає активну  роботу з різноманітними  джерелами інформації: таблицями, схемами, документами, картами, з підручником.

Третя стадія – рефлексія. Тут основним є: цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; одержання нового знання, нової інформації учнем; формування в кожного з учнів власного відношення до досліджуваного матеріалу.

Прийомами технології «Розвитку критичного мислення» є: Розпізнавання інформації. Метод навчить учнів розрізняти факти і погляди (точки зору).

Учитель пропонує учням низку речень. Користуючись скороченнями – “ф” – факт і “п” – погляд (точка зору), вони повинні позначити, які з наведених речень подають факти, а які висвітлюють погляди.

Пошук логічних зв’язків. Метод навчає елементів логічного мислення. Учням пропонується невеликий текст історичної інформації і до нього – висновки-підсумки. Висновки подаються логічні та помилкові. Школярі визначають, які із них правильні, а які – хибні.

Пошук аналогій. Метод ефективний під час роботи з поняттями й термінами.

Метод рольової діяльності. Метод доцільно використовувати для опрацювання писемних історичних джерел.

Порушена послідовність. Учні з низки фактів, подій, явищ обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність.

Прийом «Кошик» ідей, понять, імен… Це прийом організації індивідуальної й групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні по обговорюваній темі уроку. На дошці можна намалювати значок кошика, у якій умовно буде зібране все те, що всі учні разом знають про досліджувану тему.

Прийом «Концептуальна таблиця» корисний, коли передбачається порівняння трьох і більше аспектів або питань. Таблиця будується так: по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, по яких це порівняння відбувається.

 Критичне  читання – спосіб  опрацювання  текстів,  який  передбачає застосування  під  час  читання  мисленнєвих  операцій  високого  рівня,  що дозволяють сформувати власну обґрунтовану думку щодо інформації

ПІБ

ПОСАДА

НАЗВА  НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

НАЗВА СТАТТІ

Неклеса Світлана Анатоліївна

вчитель історії,

правознавства

Світловодська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 10 Світловодської міської державної адміністрації Кіровоградської області

Психолого -педагогічні аспекти  використання методу критичного мислення у процесі викладання історії

Література.

Кучеренко Т. А., Смирнова М. Є., Малютіна О. В. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу у сучасній школі. // Відкритий урок. – 2003. – № 7–8. – С. 32–53.

Пометун О. І. Методика навчання історії в школі [Текст] / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. – К. : Ґенеза, 2009. – 328 с

Тягло О. В. Критичне мислення : навчальний посібник [Текст] / О. В. Тягло. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 189 с.

Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012.

39 Комментарии

Add a Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


один × = 6


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання