Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Психолого-педагогічні аспекти ефективного використання сучасних методів навчання у процесі викладання гуманітарних дисциплін

У роботі викладені фрагменти власного досвіду використання сучасних методів навчання у процесі викладання української мови та літератури

використання сучасних методів навчанняСучасні умови вимагають від учителів-словесників докорінного переорієнтування у викладанні української мови та літератури на основі Концепції мовно-літературної освіти.

Учитель повинен домагатися відповідності змісту і технології навчання,головним принципом якого має стати активність самого учня, самостійність у розмірковуванні над життєвими проблемами та розв’язання їх засобами виучуваної мови та літератури. Своє призначення як вчителя бачу в тому, щоб навчити дітей бути щасливими, допомогти їм знайти шлях до самовираження й реалізації себе в житті. Тому ефективність уроків української мови та літератури, на мою думку, визначається тим, що  вчитель – філолог – це, по-перше, вихователь, і будь-який аналіз тексту на уроці мови чи твору на уроці літератури повинен перерости в розгляд етичної проблеми. По-друге, необхідно володіти методикою викладання предмету, шукати нових шляхів активізації навичок роботи школярів,розвивати їхню самостійність.

Автор роману «Овод»Е.Л.Войнич влучно сказала: «Усі страждання людства зумовлені зневажанням людської особистості».Тому у практику  власного викладання шкільного курсу української мови та літератури я взяла технологію особистісно-зорієнтованого навчання учнів, яка і передбачає, що до кожної дитини треба ставитися як до особистості, допомогти їй максимально розвинути природні здібності.

Будую свою роботу на засадах взаємоповаги, врахуванні індивідуальних особливостей кожного учня. Починаючи працювати за особистісно зорієнтованою технологією, враховую такі особистісні установки:

– вивільнити свої думки,почуття, переживання, намагатися щиро виявляти їх під час спілкування з учнями;

– сприймати школярів, вірити в можливості та здібності кожної дитини;

– аналізувати поведінку школярів у різноманітних проявах із погляду самої дитини.

Адже не секрет: якщо вчитель не розуміє й не сприймає внутрішнього світу своїх учнів, якщо поводиться нещиро, ховається за «ролями», демонструє неповагу або холодність до школярів, це погано позначається на їхньому розвитку.

Як головні ставляться такі завдання: розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини, максимально виявити і розвинути, використати особистий досвід дитини, допомогти учневі пізнати самого  себе, самовизначитися та самореалізуватися.

Що найбільше вдається мені? Насамперед – особистісно орієнтована     педагогічна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосовувати її до  своїх інтересів, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку. Використовую на своїх  уроках групову форму навчальної діяльності учнів, яка вдало компенсує всі недоліки індивідуальної та фронтальної форм.

На початку уроку використовую інтерактивну технологію колективного обговорення, відому під назвою «мозковий штурм». Адже вона спонукає учнів проявляти увагу та творчість, дає можливість їм вільно висловити власні думки. Так за короткий час можна зібрати якомога більше ідей щодо постійної проблеми від усіх учнів.

Часто користуюся такою технологією, як  «мікрофон»(особливо на заключному, підсумковому етапі роботи на уроці), яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

На уроках літератури учні полюбляють розігрувати ситуації за ролями – беруть участь в «рольових іграх», «програваннях сценки». Таким шляхом визначається ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації. Набувається життєвий досвід шляхом гри. Виробляються навички критичного мислення, виховується спроможність знаходити й розглядати альтернативні можливості дій, співчувати іншим.

У своїй педагогічній діяльності широко використовую технологію проектного навчання, метою якого є формування інтелектуальних, спеціальних та загальнокультурних знань,умінь учнів;розвиток логічного мислення, навичок самостійного планування, самоосвіти, комунікабельності; стимулювання рішучості,ініціативності,навичок співробітництва.

На власному досвіді переконалася, що завдяки проектуванню на уроках  української мови та літератури учні вчаться:

– усвідомлювати мету діяльності;

– планувати свою роботу, передбачати можливі результати;

– використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців,мовознавців);

– самостійно шукати і накопичувати матеріал;

– аналізувати та зіставляти різноманітні факти;

– приймати власні рішення;

– розподіляти доручення,працювати спільно;

– створювати матеріальні носії проектної діяльності(газети,сценарії,діафільми і т.і.)

Це своєрідний учнівський творчий пошук, тому школярі і виявляють у процесі підготовки до таких уроків свою фантазію.

Намагаюся вносити оригінальні цікаві прийоми, щоб прилучити учнів до книги, викликати до неї інтерес: це і створення учнями сенканів, асоціативних кущів, заповнення дерева рішень, метапланів. А якщо навчання й інтерес поєднуються на початку вивчення твору – забезпечується вихід на його проблематику.

У своїй викладацькій діяльності поєдную інформаційні та комунікаційні технології, саме цим адаптуючи учнів до життя в інформаційному суспільстві.

Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:

– використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних  технологій;

– удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;

– зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим.

– забезпечувати  особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;

-забезпечувати  реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);

– підвищувати  пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіоінформації;

– здійснювати  контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.

Таким чином, побудова уроків з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх мікрокосму, життєвих позицій значно підвищує результативність уроку, робить його ефективнішим та результативнішим.

ПІБ ПОСАДА НАЗВА ЗАКЛАДУ НАЗВА СТАТТІ
Калюта Валентина Олександрівна учитель української мови та літератури Користівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені А.П.Гайдара Олександрійської районної ради Кіровоградської області Психолого-педагогічні  аспекти ефективного  використання сучасних методів навчання у процесі викладання гуманітарних дисциплін

Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання