Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку

В  тезах  розкриті  психологічні   закономірності    процесу   навчання та  виховання, розуміння    психологічних  факторів   уроку.  Дані  методичні  рекомендації з  питань   психологічної  готовності учителя  до  уроку   та  алгоритм  діяльності  вчителя    під  час  визначення  мети  та  мотивації  уроку.

В  тезах  розкриті  психологічні   закономірності    процесу   навчання та  виховання, розуміння    психологічних  факторів   уроку.Ефективність уроку великою мірою залежить від уміння вчителя аналізувати психологічні особливості управління діяльністю дітей, передбачати наслідки педагогічних впливів, враховувати психологічні критерії педагогічної діяльності. Важливим елементом професійної майстерності учителя є його здатність до психологічного аналізу та самоаналізу уроку. Знання вчителем психологічних закономірностей процесів навчання та виховання, розуміння психологічних факторів уроку сприятимуть підвищенню його результативності, дадуть можливість виявити причини невдач, відрізнити випадковий успіх від передбачуваного, прогнозувати напрямок розвитку учнів, здійснювати самоаналіз та корекцію своєї поведінки на уроці.

У процесі підготовки до уроку важливе значення з позиції його ефективності має психічна самоорганізація вчителя:

1. Позитивне ставлення до дітей загалом, відчуття задоволення від майбутньої роботи з дітьми.

  2. Позитивна установка вчителя, психологічна готовність до емоційного долучення до діяльності, зацікавленість у досягненні поставленої мети, впевненість у собі й учнях, передбачення успіху. Усі ці психічні переживання й стани вчителя оформлюються словесно («Діти, ми з вами сьогодні обов’язково дамо відповідь на таке важливе питання, як…»), мімікою, жестами, емоційним забарвленням мови. Ця установка вчителя передається учням, і вони так само емоційно залучаються до діяльності на уроці, починають розглядати її як значущу й цікаву для себе. Узагальнено можна сказати, що це установка симпатії, співпраці й успіху.

3. Психологічна готовність учителя працювати з дітьми певного віку. Необхідно не просто знати вікові психологічні особливості учнів, а й відчувати проблеми дітей як свої. Таке уміння в психології називається емпатією. Педагог з розвинутою емпатією без проблем знаходить контакт із дітьми, ефективно організує навчальну діяльність, користується повагою й любов’ю дітей. Невміння учителя сприймати і розуміти дитячу душу неминуче призводить до відчуження, до проблем у навчальному процесі, до конфліктів із усіма негативними наслідками (погіршення здоров’я вчителя, передчасне психічне та фізичне старіння). Розвитку педагогічної емпатії сприяє позитивне ставлення до дітей, увага до них, вміння «занурюватися» у роль учня.

4. Психологічна готовність учителя спілкуватися й співробітничати з конкретним класом. Вчитель повинен уміти бачити у певному класі «психологічну індивідуальність», знати індивідуальні психологічні особливості учнів цього класу, хоча б тих, хто потребує психолого-педагогічної підтримки. Стилі керівництва навчальною групою істотно відрізняються в різних учителів. Деякі вчителі орієнтовані за будь-яку ціну «дати знання», інші вважають за необхідне встати в позицію помічника учня, людини, що сприяє досягненню поставленої мети. Процес переходу від авторитаризму до демократії, від особистої влади до влади закону, що відбувається у школі, виявляє розходження позицій вчителів-опікунів, що орієнтовані на використання особистого впливу на учнів, і вчителів-менеджерів, орієнтованих на використання влади закону. Вчитель  менеджер:

  • Поважає дитину й орієнтується на потреби її розвитку
  • Узгоджує з дітьми правила, попереджує про наслідки, пропонує зробити свій вибір
  • Орієнтований на інтереси учнів і пристосування до них способу подання матеріалу

Кожен урок, як хороша  вистава, повинен мати гарний вступ, що сприяє формуванню позитивної установки на діяльність. Психологічно поняття «установка» трактується як внутрішня готовність суб’єкта певним чином сприйняти ситуацію та діяти в ній. Психологічна установка виникає дуже швидко й неусвідомлено в момент першого зіткнення з ситуацією.

Тобто установка на урок виникає в перші його хвилини та за своєю якістю може бути позитивною чи негативною.

За позитивної установки учень швидко долучається до навчальної діяльності і, як правило, успішний у ній. За негативної установки (байдужність до уроку, відчуженість від нього) учні дистанціюються від спілкування й взаємодії з учителем, навчальна діяльність триває в’яло, важко змусити учня пізнавати, якщо він цього не хоче.

Прийоми, за допомогою яких учитель може сформувати в учнів позитивну установку на урок:

• проекція на дітей позитивної установки вчителя, його емоційної співучасті, зацікавленості в результаті, впевненості в собі та дітях, передбаченні успіху.

•формування позитивної установки на урок внаслідок ефективно продуманого   цілепокладання та мотиваційної діяльності

Однією з важливих причин невдачі на уроці є відсутність в учнів мотивації до навчання. Мотив — це спонукання до активності. Вивчення мотивації учнів — це відповідь на питання: як і чому учні приступають до дій, спрямованих на досягнення мети, чому вони виявляють у них наполегливість. Внутрішня мотивація припускає розвиток власних мотивів школяра, у першу чергу — самоповаги в діяльності, пізнавальних і соціальних мотивів.

Мотиваційними процесами можна керувати. Процес створення умов для розвитку власних мотивів учнів з використанням системи заохочень і покарань називають мотивуванням. Для більшості вчителів, які вважають, що коли названа тема уроку .значить, її треба вивчати, цей момент організації уроку є дуже проблематичним. Моделюючи сучасний урок під час  семінарів – практикумів, лише 50 % учителів знаходять цікавий «ключик» до своїх уроків.

Успішний педагог повинен враховувати, що головний мотив школярів—мотив досягнення — прагнення особистості домагатися успіхів і уникати невдач з метою підвищення чи збереження самоповаги, самооцінки в діяльності. Рівень розвитку мотиву, баланс прагнення до успіху та бажання уникати невдач може різнитися: одні учні більше прагнуть до успіху, активно беруться за складні проблеми, інші намагаються зберегти вже досягнуте.

Компетентного та вимогливого учителя, який любить дітей, найбільше поважають учні. Алгоритм його діяльності: чіткі норми вимог; максимальна допомога учням у їх досягненнях; справедлива оцінка кінцевого результату.

Частину уроку вчитель присвячує обґрунтуванню мети, активізації зацікавленості, мотивуванню. Учитель під метою уроку іноді розуміє мету для себе: що він хотів би зробити на уроці.

Однак мета та завдання уроку повинні фіксувати й те, чому учні повинні навчитися на уроці. Мета уроку програмує його результат, спочатку формулюється в узагальненому вигляді (чому учень повинен навчитися),а далі конкретизується описом потрібних дій і зразків поведінки (опис дійучня, критерії правильності виконання дій).

Мета уроку не має сенсу, поки вона не стала метою учня. Важливо показати учням самоціннісгь матеріалу, його здатність дати учням нові знання про світ, суспільство, людину, привести до більш глибокого осмислення й розуміння актуальних проблем, важливість матеріалу в системі знань. Розуміння навчальної мети учнями дозволяє їм стати активними учасниками уроку, самим планувати й організовувати свою діяльність. Поліпшується зворотний зв’язок між учителем і учнем і забезпечується можливість осмисленого контролю та самоконтролю за ре­зультатом діяльності. Учень повинен приймати мету, розуміти значимість досягнення мети для нього, бачити, де він зможе використовувати ці знання чи уміння.

При спостереженні уроків учителів, що вміють зробити мету уроку метою учнів, перше, що впадає в око, — ініціативність і активність учнів на уроці. Діти постійно задають питання вчителю, просять допомогти у випадку утруднень, пропонують варіанти рішень, сперечаються про те, який варіант кращий. Вчителі, орієнтовані на розвиток самостійності учнів, інакше організують опитування, пояснення нового матеріалу, самостійну роботу.

Коли вчитель хоче одержати зворотний зв’язок, довідатися, чи зрозуміли учні навчальний матеріал, то для цього йому треба одержати інформацію про труднощі, виявити зони незрозумілого. Треба побудувати взаємодію так, щоб учні захотіли повідомити цю неприємну інформацію. Тому негативно оцінювати відповіді учнів чи відмову від відповідей взагалі не можна.

Навчальна мета тісно пов’язана з оцінюванням та контролем. Для вчителя чітко сформулювати мету — значить, полегшити підготовку до контрольної роботи і бути готовим до складання тесту — об’єктивного оцінювання, що фіксує не думку вчителя про рівень знань учня, а ступінь володіння ним навчальним матеріалом

Не менш важливим для зацікавлення дітей до накопичення знань і розширення кола уявлень є здатність збагатити учнів новими яскравими враженнями, створити необхідний новий досвід, який би полегшив сприйняття знань з даного предмету чи розділу

По-перше, динамічний розвиток українського суспільства вимагає формування в людині не стільки типового та одноманітного, скільки яскравого та індивідуального, що  дозволяє  дитині стати і залишатися  собою в соціумі, що швидко змінюється.

По-друге, сучасні школярі прагматичні в думках  і діях, мобільні і розкріпачені, а це вимагає  від педагогів застосування нових підходів   і методів у взаємодії з учнями

По-третє, сучасна школа гостро потребує  гуманізації  стосунків дітей і дорослих.

Відомості про автора

Драчук   Валентина Олексіївна

методист

Комунальний  заклад  «Ульяновський  районний  методичний  кабінет» Ульяновської  районної  ради Кіровоградської  області

Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Андрєєва В.М., Григориш В.В. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – С. 186 – 193.
  2. Панченко С. психологічні аспекти ефективності сучасного уроку // Психолог. – 2006. – №6. – С. 6 – 8.
  3. Співак О.Л. Психолого-педагогічна діагностика школярів. – Х.: Ранок – НТ, 2007. – С. 75 – 76.
  4. Туріщева Л.В. Пси голого-педагогічні аспекти уроку. – К., 2006. – С. 164 – 167.

44 Комментарии

Add a Comment
  1. Повністю погоджуюся з думкою про те, що гуманні відносини між вчителем та учнями – найголовніша складова вдалого уроку. Цікавий матеріал. Дякую.

  2. Погоджуюсь з автором статті. Так дійсно, сучасний урок – це навчання через відкриття, наявність дискусій, здатність учнів проектувати майбутню діяльність та бути її суб’єктом. Бажаю Вам, Валентина Олексіївна, творчих успіхів!

  3. Дякую за тези.Вчитель-менеджер – дуже важливо для нашого суспільства і для процвітання держави.

  4. wh0cd166412 [url=http://lisinopril5mg.store/]lisinopril 5 mg[/url] [url=http://avana.doctor/]check out your url[/url] [url=http://yasminbirthcontrol.store/]yasmin pastillas anticonceptivas[/url] [url=http://synthroid.promo/]synthroid[/url] [url=http://prozac.blue/]prozac generic cost[/url] [url=http://amoxicillin.blue/]amoxicillin[/url] [url=http://medrolonline.store/]medrol pak[/url] [url=http://propeciageneric.store/]propecia[/url] [url=http://zithromax.blue/]buy cheap zithromax online[/url] [url=http://doxycycline.promo/]doxycycline[/url] [url=http://requip.doctor/]get more information[/url] [url=http://propeciageneric.shop/]propecia[/url] [url=http://antabuse.pet/]antabuse[/url] [url=http://antabuse.actor/]antabuse no prescription[/url] [url=http://eloconoverthecounter.store/]elocon[/url] [url=http://retina.pink/]retin a[/url]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 × шість =


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання