Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Педагогічні умови використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у шкільних навчальних закладах

У даній  статті  ми розглянемо потреби у виробленні нових  технологій  фахової  майстерності, концептуальних підходів до гуманітарної підготовки учнів  та пошуку інноваційних технологій і методів навчання, що активізують процес вивчення гуманітарних дисциплін.

використання кейс-методуОдним   із  пріоритетів  впровадження   інновацій  в  сучасній  освіті  є  кейс-метод. Поширення кейс-методу спонукало вчителів  до розробки теоретичних засад його використання в навчальному процесі .

Спираючись на узагальнення різних підходів до трактування поняття „кейс-метод”, ми визначаємо його як метод активного навчання учнів за допомогою ситуацій, у змісті яких інтегруються  гуманітарні проблеми,  аналіз яких спрямований на актуалізацію та поглиблення гуманітарних  знань, а також розвиток у учнів  умінь здійснювати проблемно-ситуаційний аналіз зазначених проблем.

Більш глибокому розумінню сутності кейс-методу сприяло вивчення його категоріального апарату, основу якого становлять такі поняття, як „ситуація” та „аналіз”. Ситуація розглядається як деякий стан реальності, у який потрапляють дійові особи, і який може розгортатися в різноманітних напрямках за різних умов та обставин. У цьому контексті сформульовано вимоги до ситуації, покладеної в основу кейсу: відповідність визначеним цілям, достатній рівень складності, актуальність на момент роботи з кейсом, наявність реальних фактів з професійної діяльності, можливість „провокувати ” дискусію та мати варіативні рішення.

Дидактичний потенціал кейс-методу полягає в тому, що він становить різновид дослідницької технології фахової  майстерності.

Застосування кейс-методу дає значно більший ефект, ніж традиційні методи навчання. Тобто його використання сприяє інтелектуальному, моральному та мотиваційно-вольовому розвитку учнів, формуванню діалектичного мислення, становленню наукового світогляду, а також розвиває в них такі кваліфікаційні характеристики, як здатність до аналізу гуманітарних проблем різного рівня складності, уміння їх чітко формулювати та прогнозувати шляхи вирішення  відстоювати власну позицію, дискутувати та оцінювати різноманітну інформацію тощо.

Модель містить такі структурно-функціональні складники: мету (підвищення рівня підготовки учнів з гуманітарних дисциплін за рахунок кейс-методу; принципи (індивідуалізації, інтеграції, контекстного навчання, професіоналізації, варіативності, співробітництва, креативності та ін.); зміст (знання про гуманістичні аспекти техногенних проблемних ситуацій; знання про способи здійснення проблемно-ситуаційного аналізу; аналітичні, комунікативні, креативні та соціальні вміння та навички); форми й методи (семінари, практичні заняття, метод моделювання, системний аналіз, проблемний метод, ігрові та інтерактивні методи, мозковий штурм, дискусія та ін.) навчання з використанням кейсів; результат, що передбачає досягнення учнями репродуктивного, евристично-рефлексивного, творчого рівнів підготовленості з дисциплін гуманітарного циклу. Процес викладання  дисциплін гуманітарного циклу на основі використання кейс-методу характеризується варіативністю інформаційно-комунікаційної взаємодії суб’єктів навчального процесу: „учень – учень ”, учень – мала група”, „ учень – учитель”, „ учитель –клас”, у яких усі учасники педагогічного процесу є рівноправними партнерами, а учитель постає в ролі фасилітатора.

Ґрунтуючись на розробленій моделі, теоретичних положеннях про сутність кейс-методу, а також ураховуючи особливості викладання гуманітарних дисциплін на основі кейс-методу, було визначено педагогічні умови ефективного використання кейс-методу в процесі вивчення учнями зазначених дисциплін, що включає такі умови: розробка кейсів з гуманітарних дисциплін з урахуванням професійних мотивів, інтересів, потреб та цілей учнів.

У  нашій  роботі  ми розглянули провідне поняття дослідження – кейс-метод, який ми розглядаємо як метод активного навчання учнів за допомогою ситуацій, у змісті яких інтегруються  гуманітарні проблеми.

 

ПІБ

ПОСАДА

НАЗВА ЗАКЛАДУ

НАЗВА СТАТТІ

Трохименко  Алла  Анатоліївна  вчитель  української  мови та літератури  Полтавська  загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів Компаніївської  районної адміністрації Кіровоградської  області
Педагогічні умови використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у шкільних навчальних закладах

 

Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях:

1. Шевченко О. П. Навчальний потенціал кейс-методу / О. П. Шевченко // Зб. наук. пр. Бердян. держ. пед. ун-ту : Педагогічні науки. – Бердянськ : БДПУ, 2009. – № 4. – С. 214 – 218.

2. Шевченко О. П. Педагогічні умови застосування кейс-методу під час  вивчення гуманітарних дисциплін у ВТНЗ / О. П. Шевченко // Шлях освіти. – 2010. – № 1. – С.28– 31.– 194.

3. Шевченко О. П. Кейс-стаді в професійній освіті / О. П. Шевченко // Зб. матеріалів наук.-техн. конф. для молодих вчених (27 трав. 2007 р.,
м. Донецьк) : тези доп. – Донецьк : ДонНТУ, 2007. – С. 119 – 122.

4. Шевченко О. П. Доцільність використання кейс-методу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін в вищих технічних навчальних закладах / О. П. Шевченко // Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття : матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. (30 – 31 жовт. 2008 р., м. Кіровоград). – Кіровоград , 2008. – С. 282 – 2

15 Комментарии

Add a Comment
  1. Погоджуюсь з Аллою Анатоліївною вчитель, який застосовує кейс-метод, впроваджує значно більший ефект ніж традиційні методи навчання. Бажаю Вам творчих успіхів, вдячних учнів і побільше таких статей, після яких хочеться творити щось нове. З повагою до Вас і до вашої роботи Тетяна Іванівна!!!

  2. Пінгбек: writeessay

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ п'ять = 10


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання