Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Особливості використання технології розвивального навчання на уроках української мови та літератури

використання технології розвивального навчання на урокахУчитель повинен організувати навчальний процес таким чином: не обмежувати діяльність учня, будувати процес навчання так, щоб у ньому були елементи творчості, які передбачають комбінування, аналогізування, універсалізацію, випадкові видозміни. Стимулюють творчу діяльність учнів вдалий підбір творчих завдань, використання ігрових моментів та ін.

Технологія розвивального навчання дозволяє організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів за такими принципами, які дають змогу кожному працювати самостійно, опанувати узагальнені прийоми розумової діяльності, розвивати свої творчі здібності.

 У демократичному суспільстві, в якому взаємини між людьми ґрунтуються передусім на засадах гуманізму, повноцінна діяльність кожної особистості може бути ефективною, якщо вона спирається на свідомість і переконання. Тому група методів, спрямована на формування цих якостей, є визначальною.

Часто у важливих життєвих ситуаціях учням бракує чіткості переконань, єдності слова і діла, громадської активності, які заступають користолюбство, прагнення розваг, несформованість естетичних смаків. Це означає, що завчене ними ще не стало належно осмисленим, не трансформувалося в основні чинники життя. Такі риси виявляються і в досить розвинених інтелектуально дітей, які теоретично обґрунтовують усе правильно. Тому педагог покликаний створити умови для усвідомленого осмислення й застосування знань у повсякденному житті.

Вплив на свідомість – це вплив на розум і почуття людини з метою формування позитивних якостей і подолання негативних. Основним його засобом є слово вчителя, яке має благодійно впливати на розвиток особистості. Проте слово вчителя не повинно бути жорстоким, грубим, холодним. На думку В.Сухомлинського, «слово – найтонший дотик до серця: він може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Слово обертається найнесподіванішими вчинками навіть тоді, коли його немає, а є мовчання. Там, де потрібне гостре, пряме, чесне слово, іноді ми бачимо ганебне мовчання. Це найогидніший вчинок – зрада. Буває й навпаки: зрадою стає слово, яке повинно берегти таємницю. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і заронити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі…».

Творча особистість володіє високим рівнем знань і потягом до нового, оригінального, вміє відкинути звичайне, шаблонне, їй притаманні творчі здібності, які відповідають творчій діяльності та є умовою її успішного здійснення.

Розвивальне навчання – спрямованість змісту, принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам’яті, уяви та ін.).

Головною його метою є формування активного, самостійного, творчого мислення учня, поступового переходу на цій основі до самостійного навчання.

Передумовами розвивального навчання є можливість учнів самостійно або з допомогою вчителя осмислювати матеріал, творчо використовувати його в нестандартних умовах, свідомо запам’ятовувати для подальшого навчання.

Важливим компонентом навчальної діяльності за розвивального навчання є навчальне завдання. Працюючи над ним, учень має знати, для чого він виконує завдання, які дії необхідні для його розв’язання, за яких умов їх можна виконувати, якими засобами при цьому користуватися.

З огляду на особливості технології розвивального навчання, пропоную створення ряду уроків, які включають в себе:

а) уроки на формулювання навчального завдання – їх компонентами є оцінка можливостей учня, створення ситуації успіху через особистісну мотивацію; практичне завдання, доступне для виконання кожним учнем; рефлексія способу дії, обговорення того, що зроблено. Під час цих уроків навчальне завдання постає лише наприкінці заняття, а протягом усього уроку учень осмислює те, чого не знає;

б) уроки моделювання – пропонують завдання, що розглядалися на попередньому уроці,  вони виконують роль моделі і зумовлюють необхідність нового способу дій. Такі види завдань легко і надовго запам’ятовуються;

в) урок контролю – передбачає усвідомлення учнями ролі перевірки й оцінювання знань для підвищення якості їх навчально-пізнавальної роботи;

г) урок оцінювання дій – спонукає учнів сумлінно виконувати свої навчальні завдання, сприяє виробленню у них уміння аналізувати свою роботу, критично оцінювати її результати, виховує почуття обов’язку і відповідальності.

Створюючи уроки з використанням технологій розвивального навчання, учитель має передбачити, щоб учень мав змогу займатися тими видами діяльності, які викликають у нього найбільший інтерес, самостійно визначати інтенсивність та обсяг своєї діяльності. За такої організації навчання вчитель лише допомагає учневі у визначенні його навчального завдання, оволодінні необхідними методами і навичками їх застосування.

Ефективність розвивального навчання підвищується внаслідок використання на уроці проблемного викладу навчального матеріалу, частково-пошукового і дослідницького методів навчання. Сприяють розвиткові учнів самостійна робота, робота з книжкою, самостійне виконання письмових вправ, написання творів,  спостереження тощо.

Для реалізації розвивального навчання вчитель має враховувати у своїй навчальній діяльності характерні особливості розвитку пізнавальної діяльності учнів різного віку, сприяти вихованню  у дітей свідомого прагнення до вивчення української мови і літератури, формувати мотиви навчально-пізнавальної діяльності, вміння самостійно регулювати розумову діяльність.

Суть проблемного навчання полягає у створенні для учнів проблемних ситуацій, в усвідомленні, сприйнятті, розв’язанні їх у процесі спільної роботи учнів і вчителя за умов максимальної самостійності перших і під загальним керівництвом останнього.

Таке навчання відбувається за типовою схемою:

-  учитель створює проблемну ситуацію, для розв’язання якої учень має знайти й використати нові для себе засоби діяльності;

-  учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що для них невідоме, шукають способи розв’язання проблеми,  вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію.

Результатом проблемного навчання є нові знання, уміння, способи їх реалізації, розумова діяльність учнів.

Учитель, здійснюючи розвивальне навчання, метою якого є засвоєння системи наукових понять, повинен організувати адекватну цьому завданню навчальну активність учнів. Навчання, спрямоване на засвоєння способів розв?язання типових завдань, базується на навчальній активності репродуктивного (відтворювального) типу. Організація такої активності передбачає, що учні чітко виокремлюють і фіксують запропонований для засвоєння спосіб дії, усвідомлюють його смисл і побудову, здатні більш-менш точно відтворити його при виконанні відповідних вправ.

Для забезпечення цих важливих умов успішності відтворювальної навчальної активності школярів учитель має продемонструвати і пояснити зразок для засвоєння способу розв’язання, забезпечити надійний контроль за правильністю його застосування при розв’язанні тренувальних завдань. Демонстрація, пояснення і контроль визначають суть методів, на яких ґрунтується традиційне навчання. Однак ці дії можна реалізувати по-різному. Наприклад, обмежитися демонстрацією готового зразка чи виготовити його спільно з учнями; побудувати своє пояснення у формі коментаря до зразка чи створити відповідну проблемну ситуацію; запропонувати вправу, виконання якої не припускає ніяких відхилень від заданого зразка, чи систему завдань «на розуміння». Від цього залежить ефективність методів навчання, але суть їх незмінна: всі вони є варіантами ілюстративно-пояснювального методу, розрахованого на організацію навчальної активності відтворювального типу.

Система розвивального навчання школярів може успішно функціонувати за пошуково-дослідницької навчальної діяльності.

Пошуково-дослідницький метод — метод залучення учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

Внесення елементу дослідження в навчальну діяльність сприяє вихованню в школярів активності, ініціативності, допитливості, розвиває їхнє мислення, заохочує дітей  до самостійних пошуків.

ПІБ

ПОСАДА

НАЗВА ЗАКЛАДУ

НАЗВА СТАТТІ

Панченко Оксана Миколаївна

учитель української мови і літератури

Маловисківська гімназія Маловисківської районної ради Кіровоградської області Особливості використання технології розвивального навчання на уроках української мови та літератури

 

 

БІБЛІОГРАФІЯ

  1.  Баксанский Про. Є. Проблемне навчання: обгрунтування і реалізація // Наука і школа. – 2000. – № 1. – З. 19-25.
  2. Гін. А.О. Прийоми педагогічної техніки: Посібник для вчителів.— Луганськ: Навчальна книга. Янтар, 2004.
  3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / Навчальний посібник. Київ.: Академвидав. – 2004.
  4. Лернер І. Л. Проблемне навчання.- М., 1974 р.-с.267
  5. Репкіна Н.В. Що таке розвивальне навчання? - Томськ: Пеленг, 1993.
  6. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології: Навчальний посібник. - М.: Народна освіта, 1998. - 256 с.
  7. Фурман А. Модульно-розвивальне навчання: принци­пи, умови, забезпечення.— К.: Правда Ярославичів, 1997.

255 Комментарии

Add a Comment
  1. Оксано Миколаївно! Повністю поділяю Вашу думку про те, що ” і в досить розвинених інтелектуально дітей, які теоретично обґрунтовують усе правильно” є труднощі із трансформацією знань та їх практичним застосуванням.Саме тому актуальність розвивального навчання є цілком очевидною та беззаперечною.

  2. Так, дійсно технології розвивального навчання є ефективними у річищі сучасних освітніх технологій. Поділяю Вашу думку, Оксано Миколаївно, про те, що пошуково-дослідницька діяльність сприяє самостійній діяльності учнів, а вирішення проблемних ситуацій сприяє формуванню особистої позиції щодо проблем, які розглядаються.

  3. Пінгбек: essayforme
  4. Добро дня! підкажіть, будь ласка, які вимоги до створення завдань з розвивального навчання використовують учителі на уроках матемаматики у початкових класах

  5. Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, які вимоги до створення завдань з розвивального навчання використовують учителі на уроках матемаматики у початкових класах

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 + = тринадцять


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання