Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Образ Дону в „Слові о полку Ігоревім”

Образ дону в „слові о полку ігоревім”Постановка проблеми. Реформування системи загальної середньої освіти в Україні в сучасних умовах спрямоване на реалізацію індивідуальних якостей учнів, переорієнтацію їхнього репродуктивного мислення на творче індивідуальне конструювання. Вагоме значення для формування гармонійної особистості відводиться літературній освіті, зокрема роботі над художніми творами.

Серед сучасних видів навчальної діяльності, які сприяють формуванню творчої активності учнів, їх читацької компетентності, світогляду, саморозвитку і самовираженню, ефективними є діалогові види навчання, що спрямовані на розвиток критичності та самостійності мислення, допитливості, винахідливості школярів. Психологи З. Фройд і Ж. Піаже вказували на те, що першочерговою причиною психічних захворювань дитини, яка співпрацює і виховується в колективі, є позбавлення її можливості спілкуватися. Французький психолог П. Жане вперше довів, що спілкування з іншими людьми впливає на настрій і поведінку, сприяє формуванню особистості. Сучасний психолог С. Максименко зазначає, що обмінюючись інформацією, взаємодіючи між собою, учні таким чином здійснюють „різнобічні впливи на інших партнерів по спілкуванню”, „встановлюють комунікативні зв’язки” і „пізнають фізичні, психічні й індивідуальні особливості, притаманні кожній стороні” [с. 152].

Провідною ідеєю методики викладання літератури на діалогічній основі є та, що застосування діалогових видів сприяє вмінню заглиблюватися в текст, висловлювати власну позицію, аргументувати її та порівнювати з інакшими позиціями.

Покажемо застосування діалогових видів навчання на прикладі застосування міфологеми води у пам’ятці давньої літератури „Слові о полку Ігоревім”.

Аналіз наукової літератури. „Слово о полку Ігоревім” є величною пам’яткою давньоруської літератури. Твір був написаний наприкінці ХІІ століття. Та став відомий лише у ХVІІІ столітті завдяки відкриттю О. І. Мусіна – Пушкіна, археографу, історику, збирачу рукописів і давніх літописів, члену Російської академії наук і державному діячеві. Російський діяч установив дату створення пам’ятки культури. Йому належить текстологічне, орфографічне та палеографічне дослідження. Ним був зроблений і ритмічний переклад „Слова”. Значущість у дослідженні пам’ятки культури мають праці таких учених, як: М. Бантиш – Каменського, В. Капніста, М. Максимовича, О. Потебні, О. Огоновського, І. Франка, О. Партацького, П. Житецького, М. Грушевського, В. Перетц, М. Грунського, О. Білецького, М. Гудзія, В. Адріанової – Перетц, Л. Булаховського, С. Маслова, В. Микитася, М. Котляра, Л. Махновця, С. Пінчука, О. Мишанича, В. Франчук, П. Охріменка, М. Гетьманця, В. Німчука та інших.

Науковий доробок у дослідженні „Слова…” належить російським, болгарським, польським, чеським, американським, італійським, німецьким, французьким, індійським, японським ученим. Цікавість в аспекті досліджуваної теми являють праці Д. Лихачова [2], Б. Рибакова [5], Л. Дмитрієва [1], зокрема його „История первого издания „Слова о полку Игореве”. Материалы и исследование” (1960), публікації, підготовлені польською дослідницею А. Обребською – Яблонською, А. Б. Стояновим у Болгарії, Д. С. Вортом, Р. Якобсоном в Америці.

Мета статті: дослідити образ Дону в „Слові о полку Ігоревім”; розкрити символічне значення образу Дону; показати його значущість для людей.

Виклад основного матеріалу. Твір порівняно невеликого обсягу. Однак чільне місце в ньому займає образ води, й насамперед річок. Це свідчить про те, наскільки язичники відчували свою залежність від явищ природи [4, с. 36]. З водою пов’язували народження, життя, здоров’я, силу, небезпеку, смерть тощо. У творі насамперед згадуються ріки Сула, Немига, Каяла, Рось, Донець, Дніпро, Стугна, Волга, Дунай. Перша згадка про ріки зустрічається в розповіді Бояна:

„Не буря ясних соколів

Занесла через поля широкі, –

Галич лине зграями

К Дону великому”.

 „Іржуть коні за Сулою…”

 „На синій Дон погляньмо” [6].

Тричі згадка про ріку є вказівкою на очікування чогось. У нашому випадку можемо зазначити, що це небезпека. На це вказують слова „буря” та „іржуть коні за Сулою…” Найчастіше згадується Дон. Своєрідне обрамлення, в якому згадується Дон, підсилює відчуття небезпеки. Саме з Дону, як дізнаємося далі з розповіді давнього співця, „чотири хмари находять з моря”. Варто зазначити, що під „морем” давні слов’яни розуміли будь – яку велику водойму, насамперед ріку. Із – за Дону насуваються війська половецькі. Так, сама назва річки в перекладі зі скіфсько – осетинської мови означає „вода”. Відтак Дон постає і як велика річка, і як вода – море. Про це свідчать рядки: „Половці наступають від Дону, / Від Дону, та й від моря”. Повтор вказує на могутність ріки. Приховане порівняння ріки з морем вказує на численну перевагу половців (велика сила, що насувалася з чотирьох сторін, оточила дружину Ігоря).

Неодноразова згадка про Дон у творі свідчить про могутність ріки, її важливість для русичів. Для Ігоря Дон є втіленням слави, величі, долі: „Зажадалося князеві / На провіщання не зважати, / Пошукати долі на Дону великім”.

До того ж біля Дону можна „списа приломити” чи „шоломом пити воду з Дону”. Вирази мають символічне значення. „Списа приломити” означає вступити в битву. Зазначений вислів вказує на сміливість і хоробрість Ігоря, бажання князя самому битися з половцями. Однак прослідковується не лише жага битви, а й сподівання на перемогу. Про це свідчить вислів „шоломом пити воду з Дону”. Дон є місцем перемоги Ігоря в першій битві, оскільки від нього він погнав половців, і на Дон Ігор веде своє військо.

Перед початком другої битви Ігорю було попередження:

Бути грому великому,

Литися дощеві стрілами

З Дону великого.

У протиставленні вбачаємо нерозривну єдність, світову вертикаль, космічність простору, трансформацію небесного в земне, земного – в небесне: хмари надходять з моря” – литися дощеві […] з Дону великого”. Також у зазначених словах вбачаємо не просто попередження для Ігоря (затемнення сонця перед початком битви, буря і неспокій звірів і птахів перед початком другої битви), а гнів бога – громовержця Перуна, оскільки тільки його стріли могли „литися дощем” по Дону.

Ігор думав „приломити списа” біля Дону, а „списи поламалися”, „пити воду шоломом”, а „мечі пощербилися”, „шукати долі на Дону”, а отримав поразку. Відтак Дон виступає місцем поразки Ігоря.

Можемо зазначити, що Дон спочатку виступає місцем поразки для половців. Саме до Дону втікали половецькі хани Кончак і Гзак, гнані дружиною Ігоря („А половці дорогами небитими / Помчалися к Дону великому”. „Ігор на Дон війська веде”). З іншого боку Дон виступає місцем поразки Ігоря та перемоги половців. З моря – Дону надходять чотири хмари, що хочуть закрити сонце, тобто половці насувалися з чотирьох сторін. Дон постає не лише місцем поразки Ігоря та його дружини, а й полонення князів.

Можемо також потрактувати, що Дон – місце ганьби Ігоря:

Тут же то списам поламатися,

Тут же то шаблям пощербитися

Об шоломи половецькі

На річці Каялі

Близько Дону великого!

Убачаємо антитезу: Дон – доля – недоля (полонення); Дон – слава – ганьба; Дон – втікання ханів – наступ Ігоря, Дон – наступ половців – втрата дружини; Дон – перемога – поразка.

Дон постає і в розповіді бояр, які трактують сон Святослава, зазначаючи, що саме біля Дону сталася небезпеки, оскільки князі – брати хотіли шукати долі в місті Тмуторокані та „ще й з Дону шоломом напитись”.

Автор „Слова…”, а він же виступає й Бояном, звертається до князів Ігоря та Всеволода, говорячи про їхні силу, доблесть, відвагу. У зверненнях обов’язково постає ріка Дон. Так, звертаючись до Всеволода, автор зазначає, що „Твої-бо воїни можуть / Волгу веслами розплескати, / А Дон шоломами вилити”. Знову вбачаємо, що автор, згадуючи дві могутні ріки, підкреслює могутність не лише Всеволода, а його воїнів.

Автор „Слова…”, розповідаючи про похід Ігоря, перемежовує розповідь згадкою про похід Святослава на половців, полонення ним Кобяка, встановлення миру з половцями. Є у творі згадка і про міжусобиці між руськими князями та заклик об’єднатися, адже не можна „здолати” Дон, будучи роз’єднаними. На це вказують такі слова твору: „Дон тебе, князю, кличе, / Князів на подолання ззиває”. У цих словах звучить заклик припинити міжусобиці та діяти спільну, адже саме міжусобиці спричиняють набіги половців, що перевищують русів своєю кількістю. Однак заклик Святослава не знаходить відгуку серед князів. Відтак „Встала тоді обида / В силах Даждьбожого внука… / Сплеснула крильми лебединими, / На синьому морі / Біля Дону плещучись”. У словах сплеснула крильми лебединими” вбачається безпорадність Святослава вмовити князів об’єднатися.

Ігор, після втечі з полону, йде до Дону, а від нього до Дінця: „Ігор мислю поле міряє / Од великого Дону / Та й до Дінця малого”. Уданому контексті дві річки постають як місце порятунку Ігоря з полону. До того ж вони переховують князя, ховаючи його сліди: очерети, в які Ігор „поскочив горностаєм”, „білим гоголем на воду полинув”, в яких можна було знаходитися кілька днів; „луг донецький” – міcце біля Дону; кінь, який знаходиться за Доном. Дон постає як образ рідної землі, на яку ступає Ігор.

Дослідивши образ Дону в „Слові о полку Ігоревім”, можемо визначити значення ріки, що постає місцем:

  • кращого життя, долі;
  • битви дружини Ігоря з половцями;
  • перемоги Ігоря над половцями;
  • володіння рікою;
  • утвердження повної своєї влади на тими, хто живе поблизу річки;
  • втечі половецьких ханів;
  • поразки князя в битві;
  • полонення князя, його брата, сина, племінника;
  • ганьби Ігоря;
  • колишньої слави Святослава;
  • перемоги Святослава над половцями, полоненням Кобяка;
  • безпорадності та безсилля Святослава умовити князів об’єднатися;
  • переховування князя після втечі з полону (очерет, луг поблизу Дона);
  • порятунку Ігоря з полону (річка, за якою знаходився кінь);
  • рідної сторони, Батьківщини.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У ході роботи над „Словом о полку Ігоревім” серед ефективних видів навчання будуть пошукова робота учнів, дослідження образів річок, бесіда, що спрямована на з’ясування символічного образу річок і водного простору в цілому. Такі види навчальної діяльності сприяють самостійній роботі учнів, формують навички зв’язного мовлення, вміння висловлювати власну думку, аналізувати й інтерпретувати текст, створюють сприятливі психолого – педагогічні умови, в яких формуються та проявляються вміння діалогічної взаємодії. Предметом подальших досліджень може бути з’ясування образу річок Сула, Немига, Каяла, Рось, Донець, Дніпро, Стугна, Волга, Дунай, що згадуються у творі, а також розкриття символічного значення слів, що відносяться до водного простору та розкривають сутність поняття „міфологема води” таких, як – от: хмари, блискавка, грім, річка, море, болота, потоки, лукомор’є, озера, роса туман тощо.

 Література

  1. Дмитриев Л. А. История первого издания „Слова о полку Игореве”. Материалы и исследование / Л. А. Дмитриев / Отв. ред. Д. С. Лихачев. – М.; Л., 1960. –378 с.
  2. Лихачёв Д. С. Поэтика древнерусской литературы / Д. С. Лихачёв. – Л. : Наука, 1973. – 372 с.
  3. Максименко С. Д. Общая психология / С. Д. Максименко. – М. : Рефл. – бук, К. : Ваклер, 2004. – 523 с.
  4. Небеленчук І. О. Джерело нашого життя: концепт води у творах світової літератури: навчально-методичний посібник. – К. : ТОВ „СІТІПРІНТ”, 2013. – 201 с.
  5. Рыбаков Б. А. „Слово о полку Игореве” и его современники. – М., 1971. – С. 223.
  6. Слово о полку Ігоревім / [упоряд. та приміт. О. Мишанича; іл., макет та худож. оформл. В. Лопати. – К. : Радянська школа, 1986. – 310 с.

ПІБ

ПОСАДА

НАЗВА ЗАКЛАДУ

НАЗВА СТАТТІ

Небеленчук Ірина Олександрівна  кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Образ Дону в „Слові о полку Ігоревім”


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання