Велика різниця – говорити самому чи викликати на розмову інших. Останнє – мистецтво справжнього вчителя…

А.Дістервег

     «Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій» (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. 2011 рік). Реалізувати цю мету, навчити і виховати духовно розвинену, відповідальну особистість можливо тільки в діалозі, який дає змогу кожному реалізувати себе у глибокому особистісному спілкуванні.

   Сьогодні все більшого значення набуває забезпечення розвитку і соціалізації молоді, формування особистості, здатної орієнтуватися в реаліях сучасного життя, комунікабельної та контактної у різних соціальних групах.   У сучасному житті учень може стати конкурентоспроможним та успішним за умови високої мовленнєвої культури, активної діяльності та цільового використання засобів комунікації.   Тому нагальною вимогою сучасності стає формування школяра не як пасивного спостерігача певного обсягу раз і назавжди даної інформації, а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього життя.

     У процесі викладання гуманітарних дисциплін, зокрема світової літератури, ефективними є такі методи навчання, як навчальний діалог та використання інформаційно-комунікаційних технологій. Ці методи навчання у поєднанні дають змогу формувати свідомого, компетентного читача, здатного аналізувати, співвідносити, порівнювати, добувати самостійно інформацію, вільно володіти словом,  толерантно доводити свою думку у співпраці з іншими учасниками діалогу.   Щоб виховати учнів, здатних орієнтуватися у суспільному просторі, в реаліях і перспективах інформаційного сьогодення, підготовлених до діалогу в усіх сферах життя і праці, потрібен урок літератури на нових концептуальних засадах.   Саме навчальний діалог  та ІКТ-супровід допомагають створити такий урок і мають очевидні переваги серед інших методів навчання, хоч абсолютно  не виключають їх.

    Навчальний діалог – специфічний процес засвоєння вже здобутих людством знань та досвіду у формі мови  через взаємодію суб’єктів навчальної діяльності і створення спільного пізнавального поля. Відомий вчений В.Біблер вважає процес мислення синтезом діалогового спілкування й розумової діяльності. Вихідними положеннями діалогічного підходу вважають:

- ставлення до дитини як до суб’єкта життя, здатного до культурного саморозвитку і самовизначення;

- сприймання освіти як культурного процесу, рушійними силами якого є особистісні смисли, діалог і співробітництво його учасників;

- учитель – посередник між дитиною і книжкою, здатний ввести дитячу особистість  у світ культури й підтримати її в індивідуальному самовизначенні;

- у критичних точках діалогу, у точках його найбільшого напруження проблема діалогу стає завданням, яке разом розв’язують учитель і учні;

- учень відтворює, а не повторює загальне.

      ІКТ-супровід сьогодні все частіше стає невід’ємним елементом уроку. Урок літератури не є винятком, адже комп’ютерне забезпечення сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів  на уроці, зацікавлює  дітей, допомагає їм проявити власні здібності. Комп’ютер впливає на різні органи чуття, активізуючи розумову діяльність учнів, стимулюючи пошук, творчість.

Використовуючи методику навчального діалогу,  урок літератури можна зробити цікавим і захоплюючим, але як бути із сучасним школярем, для якого життя без комп’ютера уже неможливе? Вихід один – зробити комп’ютер активним помічником учителя. Головним героєм уроку залишається художній текст, головним диригентом уроку – вчитель, але на вступних і підсумкових уроках з теми без ІКТ-супроводу не обійтись. При цьому, починаючи вивчення теми, найчастіше використовуються інформаційні презентації про життя і творчість письменника, про жанрові та інші особливості творів  тощо.

       На підсумкових уроках використовуються інтерактивні презентації, які допомагають активізувати спілкування у класі, сприяють кращому засвоєнню інформації, дають змогу і вчителеві, і учням виявити рівень засвоєння знань. Особливість таких презентацій у тому, що вони не лише подають інформацію, але і ставлять питання, на які учні дають відповіді, а потім перевіряють свої знання, переглядаючи інформацію, що з’являється на слайді пізніше. Таким чином анімація, яка використовується  при створенні слайдів, робить його не лише видовищним, але відіграє роль стимулятора мислительної діяльності: учень порівнює сказане ним чи товаришами, аналізує, робить висновки. Навчальний діалог на такому уроці будується не лише за напрямами учень – учитель, учень – учень, учень – художній твір, учень – автор, але і в площині учень – комп’ютер. Таке розгортання спілкування на уроці збагачує учнівський досвід роботи з текстом, сприяє поглибленню і закріпленню знань, а якщо учень виявить бажання чи необхідність ще раз звернутися до книги, щоб посперечатися з авторами презентації, то завдання оптимізації уроку, активізації мислення учнів можна вважати виконаними.

      Створення подібних презентацій – справ клопітка, але цікава і вдячна, адже приносить користь багатьом. Побачивши такі презентації, учні вчаться самі їх створювати. Таким чином ми розширюємо діапазон розвитку творчої діяльності учнів,  поряд із  створенням вікторин, кросвордів, колажів і малюнків до творів з’являються продукти комп’ютерної  творчості школярів. Каталог презентацій Power Point кабінету світової літератури постійно поповнюється як вчительськими, так і учнівськими роботами, а головне – він активно використовується, сприяючи глибшому сприйняттю творів світового письменства, наближаючи учнів усе ближче до осягнення об’єктивного сенсу слова письменника.

     Навчальний діалог та ІКТ-супровід на уроках світової літератури забезпечують:

- позитивну мотивацію до навчання;

- керування процесом осмисленого сприйняття літературного твору;

- вміння аналізувати та інтерпретувати текст;

- розвиток самостійності та обґрунтованості суджень;

- формування комунікативних вмінь та навичок;

- розвиток пізнавальних та творчих інтересів;

- позитивну зміну рівня навчальних досягнень;

- вміння орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі.

 Використані джерела:

1.    Бак С. Навчальний діалог як метод формування свідомого читача.// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011 – № 9 – с.20.

2. Бахтін М.М. Естетика словесної творчості. М., 1986.

3. Ісаєва. Комп’ютер на уроці літератури як методична проблема. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009 – № 5 – с.2-5.

4. Курганов С.Ю. Дитина і дорослий у навчальному діалозі. М.1989.

5. Таранік-Ткачук К. Інтернет як образ сучасного віртуально-мобільного світу. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010 – № 4 – с.61.