Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Формування комунікативної компетентності учнів на уроках математики

У статті розглянуто проблеми формування комунікативної компетентності учнів, що є необхідною умовою їх  успішної соціалізації у сучасному суспільстві,  під час навчання математики з використанням сучасних методів навчання

 Формування комунікативної компетентностіОднією з головних цілей навчання математиці є підготовка учнів до повсякденного життя, а також розвиток їх особистості засобами математики.  Так, в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що «основною метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності у сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції».[1]

Зрозуміло, що не всі учні, якби не мріялося про це вчителю, знайдуть у повсякденному житті застосування знанням з математики, але набуті на уроках уміння та  навики людського спілкування допоможуть успішно соціалізуватися вихованцям. Саме тому важливе місце в організації навчально-виховного процесу відводиться формуванню комунікативної компетентності учнів.

Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, що ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, дається визначення комунікативної компетентності як «здатності особистості застосовувати у конкретному виді спілкування  знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями».[1]

Проблема формування комунікативної компетентності учнів відображена в багатьох соціальних, психологічних, лінгвістичних дослідженнях з різних точок зору.

Соціологи і психологи (А.А. Бодальов, А.Б. Добрович, Є.Я. Малібурда, Л.А. Петровська, Є.В. Руденський та ін.) пов’язують її з розвитком умінь давати соціально-психологічний прогноз ситуації спілкування, програмувати цей процес, вживаючись в атмосферу комунікативної ситуації і здійснювати управління процесом спілкування групи, колективу, команди.[6]

Для  формування комунікативної компетентності в учнів необхідно розвивати функції спілкування, види спілкування і засоби спілкування.

 Основним засобом спілкування є мова, яка є провідним показником рівня сформованості комунікативної компетентності. Мова є засобом діяльності людини, відображенням її внутрішніх образів і результатом розумової діяльності. Слова, що утворюють мову, задають способи дії притаманні певному стану.

Мова також є особливим аспектом розвитку мислення. Розвиток мовлення дитини значно впливає на її розумові здібності та розвиненість мисленнєвих операцій. Тому плануючи уроки математики варто продумувати методи розвитку мови та спілкування. Спілкування реалізує не лише комунікативні потреби, а виявляє пізнавальні та когнітивні особливості людини. Перехід від внутрішньої мови та зовнішньої – ефективний прийом у навчанні: «Розмірковуй вголос» і дитина знаходить потрібне рішення проблеми, навіть без підказок. [2, 12]

Формуванню комунікативної компетентності учнів сприяють такі технології, як: інтерактивне навчання, технологія розвитку критичного мислення, проектна технологія, ігрова технологія.

Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання, «занурене» у спілкування. Уроки інтерактивного навчання надають учням можливості для формування основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями. Вони стимулюють  розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися.[4, 66]

Особливостями навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення, є такі положення:

-  У навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня;

-  Навчальний процес обов’язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними;

-  Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення;

-  Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання умовиводів (здатність сприймати схеми, графіки, знаходити та інтерпретувати документи та джерела інформації, а також аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доводами;

-  Вмотивованість учнів для обговорення проблем. Вони мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу. Така здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки вона підтримує діалог, спільну мету та взаємне вивчення цінностей.

Серед методичних прийомів цієї технології, що можуть знайти своє місце на уроках математики – парна-групова робота: «мозкова атака», ключові терміни; знаємо – бажаємо дізнатися – дізналися; швидке письмо; семантична карта; ходимо навколо, говоримо навколо; обміркуйте – об’єднайтесь у пари – обміняйтесь думками; схема Венна; ажурна пилка; взаємоопитування; взаємонавчання; підбиття підсумків у парах; складання сенкану; рецензування усних відповідей товаришів, ходу рішення задачі біля дошки, відповіді на питання та ін. [3, 170]

Цілями проектної діяльності є: виховання людей, здатних бути самостійними в мисленні і діях; розвиток комунікативних та дослідницьких навичок, уміння працювати з інформацією, формулювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення; розвиток в учнів критичного мислення.

Реалізація методу проектів, методики співпраці є перспективними при вивченні математики; правильно організована робота над проектами викликає в учнів і є більш результативною, ніж на традиційних уроках.

Визначальною рисою цих методів є активна діяльність учнів як суб’єктів педагогічного процесу. На уроці математики діти вчаться вести навчальний діалог, відстоювати власну точку зору, удосконалюють вміння формувати цілі власної діяльності робити висновки за їх результатами. Під час спілкування учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати продумані рішення.

Серед типових завдань, спрямованих на розвиток комунікативних здібностей: підготовка усних розповідей на задану тему; словесне малювання;  складання відгуку на роботу товариша; завдання типу «закінчи речення …», «визнач помилку в твердженнях, міркуваннях»;  завдання для роботи в парах чи групах, наприклад, завдання «скласти кросворд»; використання трьох видів діалогу: діалог у великій групі «учитель-учні», діалог в невеликій групі «учень-учні», діалог в парі «учень-учень»;  завдання, що супроводжуються інструкцією: «Поясни …», «Доведи …» або «Обгрунтуй свою думку …».

Основними показниками сформованості в учня комунікативної компетентності можна вважати:  бажання активно спілкуватися; розуміння того, що у оточуючих може бути інша точка зору, може навіть не збігається з власною; уміння ясно висловлювати свою думку, задавати питання, здійснювати контроль над діями товаришів; наявність власної думки, вміння домовлятися з партнерами і знаходити спільне рішення; уміння аргументувати свою точку зору і координувати дії своїх партнерів відповідно до неї; взаємодопомога при співробітництві; знання правил і норм спілкування; уміння вирішувати конфлікти.

Без сумніву, спеціально організований процес формування комунікативної компетентності гарантує розвиток особистісних якостей, що прямо залежать від мислення й мови, а також  – соціалізацію вихованця. Роль математичної освіти в такому процесі не можна недооцінювати.

 Відомості про автора

ПІБ

ПОСАДА

НАЗВА ЗАКЛАДУ

НАЗВА СТАТТІ

Калашник Олена Анатоліївна

вчитель математики, заступник директора Добровеличківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради

 

Формування комунікативної компетентності учнів на уроках математики

Використані джерела

  1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392)
  2. Розвиток особистості на уроках математики / Олександра Руденко. – К.: Шк. Світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
  3. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Наук. ред., передм. О.І.Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.
  4. Сучасний урок фізики: технологічний аспект /Посібник для вчителів і студентів. – К., 2005. – 220 с.
  5. Науково-методичний журнал «Математика в школах України», №16-18, червень 2014 р.
  6. Інтернет-ресурс http://www.allbest.ru/

20 Комментарии

Add a Comment
  1. Пінгбек: writeaessay

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


п'ять − 3 =


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання