Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Ефективне використання елементів сучасних методів навчання у процесі викладання української мови та літератури в рамках ДСТУ у 5 класі

ПІБ	ПОСАДА	НАЗВА ЗАКЛАДУ	НАЗВА СТАТТІ Короткова Інна Іванівна 	вчитель української мови та літератури	Новостародубська загальноосвітня школа I-III ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області	Ефективне використання елементів сучасних методів навчання у процесі викладання української мови та літератури в рамках  ДСТУ  у 5 класіУмови розвитку освіти за новими Держстандартами потребують сучасних підходів до аналізу особливостей та методик оцінювання педагогічних технологій.

Метою педагогічних досліджень в цьому напрямі є розробка, апробація, впровадження в повсякденну практику і розповсюдження новітніх педагогічних технологій усіх типів.

 Крім того, розвиток сучасних педагогічних технологій тісно пов’язаний з гуманізацією суспільства та освіти як його важливої складової.

На зміну окремим формам і методам активного навчання та виховання, що розділяють навчальний процес на окремі частини, прийшли системні педагогічні технології в цілому та технології навчання зокрема. За таких умов кожному безпосередньому учаснику освітнього процесу для опанування секретів викладання і учіння бажано володіти трьома мовами: рідною мовою, мовою науки та мовою технології, розглядаючи їх як основи професійної діяльності.

Сам термін «технологія» походить від грецьких слів techne (мистецтво, ремесло, наука) і logos (поняття, учення). За допомогою технології інтелектуальна інформація перекладається мовою практичних рішень, адже технологія – це і способи діяльності, і форми участі в ній. Поняття ж «педагогічна технологія» – більш ємке, ніж «технологія навчання», тому що він включає в себе ще й виховний аспект, пов’язаний з формуванням і розвитком особистісних якостей учнів.

Сучасні технології в освіті розглядаються як засіб, за допомогою якого може бути реалізована нова освітня програма, оскільки тенденції розвитку педагогічних технологій в Україні на сучасному етапі безпосередньо пов’язані з освітніми реформами, які сприяють самоактуалізації і самореалізації особистості, підвищенню рівня її компетентності.

Я, як учитель-практик, можу з упевненістю сказати, що новий Держстандарт, який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходів, направлений на розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої культури, комунікативної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Це, насамперед, зміна у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі.

Слова К.Д.Ушинського про те, що «учитель… може виховувати і навчати доти, доки сам працює над своїм вихованням й освітою» говорять самі за себе. Тому і не стоїмо на місці, а йдемо вперед разом із новітніми технологіями навчання.

Для мене особисто роль інтерактивних методів навчання, зокрема у викладанні української мови та літератури у 5-му класі, інструмент, що дозволяє значно урізноманітнювати достатньо однотипну форму пізнання оточуючої дійсності.

На допомогу вчителю є багато методів, прийомів, розроблено багато структур побудови уроку, але учитель-творець гармонійно поєднує ремесло і творчість, поетичність мови, нестандартність роботи, талант у спілкуванні з дітьми, артистизм.

Так у своїй роботі з п’ятикласниками  керуюсь  правилом, запозиченим із китайської притчі : «Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дай зробити – і я зрозумію!» Ніколи не боятися давати учням робити щось нове для них, шукати ту зернину істини, яка стане ключовою у здобутті знань.

На уроках у 5-му  використовую досить ефективний метод для вивчення і закріплення матеріалу «Ромашку Блума», яка складається із 6 запитань:

- прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу;

- уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів?»;

- інтерпретуючі запитання (пояснюючі);

- оцінювальні запитання (порівняння);

- творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі?»;

- практичні запитання – «Як ми можемо?», «Як би вчинили?»

Саме такий спосіб опитування дозволяє учням самостійно мислити, збагачувати свій світогляд; панує індивідуальна майстерність, у міру вдосконалення якої росте, розвивається «колективна творчість», «колективна майстерність», концентрованим виразом якої і є технологія. Тому  педагогам корисно вивчити і порівняти діяльність, засновану на індивідуальній майстерності, з діяльністю, заснованою на технології. А розробка сучасних педагогічних технологій має вестися відповідно до наступних принципів:

-   принцип цілісності технології, що представляє дидактичну систему;

-    принцип відтворюваності технології в конкретному педагогічному середовищі для досягнення поставлених цілей.

У нашому випадку це засвоєння і відтворення програмового матеріалу, який, в свою чергу, можна оформити у вигляді таблиці Донни Огл «ЗХД» (Знаю – Хочу знати – Дізнаюся)

ПІБ

ПОСАДА

НАЗВА ЗАКЛАДУ

НАЗВА СТАТТІ

Короткова Інна Іванівна

 

вчитель української мови та літератури Новостародубська загальноосвітня школа I-III ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області

Ефективне використання елементів сучасних методів навчання у процесі викладання української мови та літератури в рамках  ДСТУ  у 5 класі

21 Комментарии

Add a Comment
  1. Проблеми,висвітелні автором в статті,надзвичайно актуальні.Елементи сучасних методів,що використовуються автором в процесі викладання української мови і літератури в 5-их класах можуть стати універсальними та з успіхом використовуватися і у викладанні іноземної мови.Адже принцип “Навчаючи учня,навчи його мислити і творити самостійно” є базовим у навчанні будь-якого навчального предмету.
    Вираз “Foreign languages should not be taught,they should be learnt” перегукується з ідеєю,що пропагується автором.

  2. Погоджуюся з автором у тому, що в “чистому” вигляді застосування педагогічної технології далеко не завжли може показати очікувані і бажані результати. В усякому разі учитель обов,язково поєднує її, інтерпретує з індивідуальною майстерністю, пристосовує до власного творчого майданчика. Неможливо, наприклад, сперечатися із тим, що сучасний п,ятикласник далеко не ідеальний (часто-густо не має сформованих навичок та умінь)і заготовлені методи не спрацьовують (та щей не раз!). І тоді – тільки талант, вигадка, терпіння і настирвість зможуть врятувати ситуацію. Істинно поєднання ремесла (звучить, як поєднання стамески із деревом)і творчості. А скільки не знайдено шляхів, не відкрито дверей, не достукано до сердець? Вибрана не та технологія?

  3. Шановна Інно Іванівно. Матеріал, який Ви презентуєте, без сумніву, заслуговує на увагу. Проте в методиці викладання літератури бажано не застосовувати поняття “інтерактивні технології”. В українській освіті зовсім інший педагогічний арсенал, у порівнянні з американською (методи, прийоми, види і форми). Якщо мова йде про уроки літератури, то методи є такі: – репродуктивний (на сучасному етапі викладання літератури визначається як репродуктивно-творчий), – метод творчого читання, – метод евристичної бесіди (пошуковий), дослідницький. Сумніви викликають і запитання. У методиці викладання літератури вони інші. Оцінювальні запитання не спрямовані на порівняння. Запитання творчого характеру, яке Ви зазначаєте “Як ви думаєте, що відбудеться далі”, не відображає характер творчості. Варто було б розмежувати застосування елементів сучасних видів навчання, але не методів, окремо на уроках мови та на уроках літератури.

  4. Матеріал, викладений у статті, актуальний. Погоджуюся, що головне: навчити учня самостійно мислити і творити.

  5. Інно Іванівно, дякую за цікаву статтю! Розділяю Ваші погляди стосовно гармонійного поєднання ремесла і творчості, нестандартності роботи вчителя, а також використання новітніх технологій навчання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


× сім = 42


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання