Хмурівські читання

Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання)

Активізація розумової діяльності учнів шляхом використання сучасних форм і методів

Автор в своїй роботі  розкриває  актуальність використання  сучасних , ефективних форм і методів роботи  на уроках  історії.  Дає аналіз  окремих  форм роботи, акцентує увагу на використанні  ігрових методів при формуванні знань  програмових вимог  з предметів суспільно-гуманітарних дисциплін.

Активізація розумової діяльності учнівСучасна історична освіта спрямована на виховання всебічно розвиненої особистості, тому основне завдання вивчення історії в школі – підготувати учнів до життя, навчити їх правильно діяти в реальних життєвих ситуаціях. Нова    програма з історії націлює на те, що головне в навчанні – вміння. аналізувати навчальний матеріал, досліджувати, самостійно здобувати знання.

Філософ Дістервег сказав: « Поганий вчитель подає істину, гарний – вчить її знаходити».[ 8]  Тому викладання історії в школі вимагає від учителя сьогодні творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу, перенесення акценту викладання на цілеспрямоване навчання, тобто на визначення структури і змісту навчально-пізнавальної діяльності учня.

Досвід показує, що монологічні підходи у висвітленні історичного матеріалу уже не стимулюють учнів до активного сприйняття понятійного апарату, не розвивають історичне мислення та уяву, не прищеплюють навички роботи з додатковою літературою, документами та краєзнавчими  матеріалами.

Сьогоднішнім учням потрібен зовсім інший темп викладання: потрібні ділові і рольові ігри, проблемні групи, різні активні форми навчання,які вже давно успішно застосовуються в багатьох країнах світу.

Для розв’язання цієї проблеми у своїй практиці вчителі використовують активні методи навчання, які спрямовані на стимулювання самостійної діяльності, на формування компетентності самоосвіти та саморозвитку.

Використання активних форм і методів при вивченні суспільних предметів буде мати тільки тоді результат, коли їх буде продумано  і відібрано не для одного уроку, а для цілого розділу або теми. Тому, при підготовці  до уроків, вчителем вивчається в першу чергу вимоги програми, зміст параграфів та розділів підручника.  Такий підхід дозволяє відібрати головне, визначити основні поняття, факти, хронологію, пов’язавши їх з подіями не тільки певної держави, але також дає можливість системно показати синхронність історичного процесу.

Після того, як був ретельно відібраний матеріал, вчитель приступає до  вибору методів його вивчення на уроці. Досвід показує, що вони мають відповідати таким принципам:

 1) вчитель є рівноцінним партнером спілкування; 2) учні є такими ж рівноцінними партнерами.

Планувати уроки потрібно так, щоб учні мали можливість самостійного пошуку у набутті нових знань.  за допомогою інноваційних методів вони формують уміння та навички класифікувати й узагальнювати матеріал, робити висновки, давати об’єктивні оцінки історичним подіям.

Одними із типів уроків, які сприяють активному засвоєнню знань є урок-семінар, урок-рольова гра, урок-подорож, урок-гра «Що? Де? Коли?», урок-брейн-ринг, урок-вікторина, урок-КВК, міні-вистави  тощо. Викликають зацікавлення учнів, особливо в молодших класах такі форми роботи, як “Розумова розминка” ,“Що було, те було”, “Темна конячка”, “Детектив”, “Плутанка” та ін.  Використання елементів гри підвищує пізнавальні інтереси учнів, розвиває історичне мислення, самостійність, колективізм, активізує пасивних.

Особливо активним є вибір нових активних методів навчання історії в старших класах. Адже старшокласники – це сформовані (зі своїм типом мислення, бачення життя) особистості і для роботи з ними вже не підходять ті методи, які апробовані у середніх класах. Як свідчить особистий досвід, найефективніше перевірити знання фактів, понять, хронології вдається на уроці типу “Брейн-ринг”.  У  класі формується  дві команди по 6 учасників. Вони займають місце за столами з червоною і зеленою скатертинами. Вболівальники групуються навколо них. Час на обдумування – 1 хв. Відповідає та команда, яка перша подала звуковий сигнал. Питання І та ІІ типу оцінюються 1балом, а питання фіналу – 2 балами.  За результатами гри можна зробити висновок щодо рівня підготовки учнів з даної теми, їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення.

Такі уроки цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему,знайти найбільш вдале рішення. Вони активізують пізнавальні можливості школярів, виховують почуття колективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності.

Отже, як бачимо, ігри вже зайняли своє місце в методиці викладання суспільних предметів. Використання ігрових моментів може бути складовою певного етапу уроку або самостійним етапом, або окремим уроком. Досвід показує, що з великим зацікавленням учні розв’язують і складають  історичні кросворди, чайнворди, ребуси, головоломки, вікторини.

Одна з найпоширеніших інтерактивних форм роботи під час вивчення історії є семінар (особливо в старших класах), який сприяє формуванню  в учнів навичок самостійної роботи з науковими джерелами, дозволяє оптимально враховувати їхні індивідуальні здібності й нахили. Готуючи старшокласників до семінару,слід повідомляти тему, мету і завдання, формулювати основні й додаткові питання з теми,рекомендувати літературу.

Підготовка доповідей та повідомлень входить до переліку основних умінь школярів. Однак не секрет, що такі виступи викликають певні труднощі в учнів, вимагають від них великої пошукової роботи. Протягом уроку –семінару учні вчаться точно формулювати свою точку зору, логічно розмірковувати, добирати докази, керувати своїми емоціями, бути толерантними до позиції інших. Готуючись до семінару, старшокласники, як правило, зіштовхуються з такими проблемами: як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її якнайбільше зрозумілою; яким чином розподілити матеріал доповіді; як використати наявні факти та аргументи. Тому пропонуємо рекомендації доповідачам:

 а) виступ має бути коротким та чітким;

б) завдання доповідача –переконати слухачів, довести свої головні тези;

в) для вирішення поставленої мети добре продумати структуру виступу.

            Такі поради дозволять учням замислитися не тільки над змістом, а й формою виступу. Протягом уроку – семінару учні наводять розмірковування (докази, анти-докази), які стають формами відстоювання позицій, поглядів.

Проблема заняття оголошується завчасно. Діти розподіляються (умовно) на такі групи: проблемна, що забезпечує підготовку усних  висловлювань, дослідницька (пошукова) – це безпосередньо доповідачі та 2-3 асистенти, котрі допомагають у доборі літератури; та опонуючи – моделює свої запитання за темою доповіді, усно рецензує їх, доповнює новими положеннями та аргументами.  Під час підготовки консультую учнів, допомагаю їм спланувати самостійну роботу.

Використовую в практиці своєї роботи таку інтерактивну форму проведення уроку як дискусія. Тема визначається заздалегідь. Учням, поділеним на дві команди, пропоную ключову тезу, яка передає зміст навчального матеріалу. Наприклад, вивчаючи тему “Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького”, пропоную ситуацію вибору і аргументації:

а) Одні історики вважають, що об’єктивних умов для існування української держави в 1648-1654 рр. через розчленування України і входження її деяких регіонів до складу іноземних держав не було.

б) Інші дослідники твердять, ніби за часів визвольної війни Українська держава почала формуватися. Але так зване “возз’єднання” об’єктивно припинило цей процес.

в) Треті запевняють, що Богдан Хмельницький створив окреме державне утворення із своєрідним суспільним устроєм, яке після 1654 р. входило майже 150 років на правах автономії до складу Російської імперії.

Запитання:то чи є аргументи і які на користь існування Української держави за часів Богдана Хмельницького”.

Так, учні не просто запам’ятовують матеріал, вони аналізують його,набуваючи знань, вчаться дискутувати, формують історичне мислення.  Теми дискусійних питань можуть бути різними, але перевагу надаю тим, які містять протиріччя, що створює проблемну ситуацію.

Вивчаючи тему “Кирило-Мефодіївське братство”, проводжу урок у формі філософського дослідження. Для глибокого розуміння   учнями програми братчиків, використовую Біблію, зокрема Євангеліє від Матвія. Ставлю перед учнями проблемні питання.

Такі уроки навчають учнів самостійно шукати розв’язання проблемних дискусійних питань, забезпечують своєчасну підтримку всім учасникам дискусії, створюють атмосферу, яка виключає в учнів почуття невпевненості або дискомфорту. Надаю перевагу тим запитанням, котрі допомагають розвивати історичне мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, ведуть до пошуку та аналізу.

Отже, використання активних форм і методів навчальної роботи активізує  розумову діяльність школярів, сприяє зацікавленню навчальним предметом,розвиває історичне мислення, вміння та навички, допомагає проявити особисте “Я”.

ПІБ ПОСАДА НАЗВА ЗАКЛАДУ НАЗВА СТАТТІ
Чернецька   Ніна   Миколаївна вчитель історії  Шамраївська  загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.  Ульяновської районної ради   Кіровоградської   області Активізація розумової діяльності учнів  шляхом використання сучасних форм і методів

Використані джерела:

1.ДемиденкоТ.шляхи і засоби мотивації пізнавальної діяльності школярів на уроках історії./Т.Демиденко// Іст.та прав.-2013,-№6,-с.2-5.

2.Мисан В.Сучасний урок історії:навчально-методичний посібник./В.Мисан .- к.: «шкільний світ»,2010.-120 с.

3.Грищенко. А. Роль шкільного учителя в процесі формування інформаційної компетентності у старшокласників./А.грищенко//Іст.в шк.-2013,-№9.-с.7.

4. Островерхова H. Аналіз уроку за новітніми технологіями./H.М.Островерхова – K.: « шкільний світ»,2012.-120 с.

5.Баханов K.Практичні аспекти організації ігрової діяльності учнів на уроках історії./K.О.Баханов.- X.: «Основа»,2013.-96 с.

6.Баханов K.Ігри у навчанні історії в школі./K.О.Баханов.-X.: «Основа»,2013.-96с.

7.Баханов K.Організація процесу навчання історії./K.О.Баханов //Іст.та прав.-2014-№4-5,12,13-14.

8.Дістервег А.Всі афоризми автора:[електронний ресурс].-Режим доступу:http//www.aforizm-pro.ru.

27 Комментарии

Add a Comment
  1. Пінгбек: writeaessay

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять × 8 =


Хмурівські читання Обласна науково-практична Інтернет-конференція ( Х Хмурівські читання) © 2014 Інтернет-журнал "Електронні засоби навчання" - Електронні засоби навчання