Солярні міфи – це міфи, головним персонажем яких є сонце. У науковій літературі, зокрема в працях В. Манхардта та інших представників міфологічної школи ХІХ століття, солярними називаються також міфи, в яких у героя або героїні виявляються солярні риси, тобто риси, схожі з ознаками сонця. Солярні міфи відносять до загальної групи астральних міфів. Аналіз літературознавчих джерел засвідчує, що не у всіх літературах сонце займає основне місце, як приміром, у міфах і казках Австралії та Полінезії. Тому думка дослідника В. Шмідта щодо сонця, як верховного божества може бути спростованою, як і солярна теорія міфопоетичної школи ХІХ століття.

...

Міфологічна школа початку ХХ століття, розкриваючи образ сонця в солярних міфах, подає його крізь призму лунарних (в окремих літературах народів світу сонце й місяць ідуть поряд як брат і сестра або два брати, рідше як батько й дочка або мати й син) та інших астральних міфів. Така тенденція прослідковується у міфах Стародавнього Сходу, зокрема в міфах шумерів, бог сонця Уту – син бога луни (божество жіночого роду) Нанни займає спочатку підпорядковане положення. У австралійських міфах солярні міфи відіграють значно меншу роль, ніж міфи про веселку. Це обумовлюється тим, що спочатку сонце було людиною з пахвами, що світяться. Таку людину не приймали в племені, тому „закинули” її на небо (одна із версій). Відтак людина стала жити в небі. Коли вона піднімала руку, земля освітлювалася, коли опускала, лягаючи спати, світло зникало.

Найбільш архаїчною формою солярних міфів є так звані близнюкові міфи, в яких сонце і місяць, як от Ішоко і Хайне в Танзанії чи Мерімен та Ігуан в Австралії, є братами, де Хайне та Мерімен є молодшими братами-Місяцями і слухаються старших братів Ішоко й Ігуана (Сонце) та виконують їхні доручення.

У низці архаїчних солярних міфів, зокрема, у сибірських народів, сонце, як і місяць, є жінкою. Поряд із Сонцем завжди знаходяться помічники – звірі й птахи, а найчастіше діти, які і запалюють світло (молодший син Дилача – Сонця-жінки у евенків). Універсальним образом, який зустрічається у багатьох народів, і насамперед в українського, є образ дочки Сонця, яка виконує вказівки батька. Так, у грузинській казці герой-чередник викрадає дочку сонця, що купається в річці. Згодом викрадає у самого Сонця золотого цапа, заздалегідь спустошивши райський сад. Мотив дочки сонця в індоєвропейській міфології та в окремих міфологічних традиціях (давньоіндійській, грецькій, балтійській) виникає поряд із братом Місяцем.

В архаїчних солярних міфах розповідається про виникнення сонця або про знищення зайвих сонць (у міфах народів нижнього Амура та Сахаліну герой стріляє з лука та знищує зайві сонця, які могли б спалити землю. До архаїчних міфів належать також міфи про викрадення та повернення сонця. Такими є міфи Півночі. У хетському міфі про Сонце Великий Океан, посварившись із подружжям Небом і Землею, забирає до себе їхнього сина Сонце. У хуритському солярному міфі Срібло своєю довгою рукою знімає з неба Сонце і Місяць, які просять не вбивати їх.

В окремих міфах сонце виступає сліпим, оскільки віддало свої очі для порятунку своїх дітей. Зокрема такі міфи існують у народів Центральної Америки. Архаїчними є також уявлення про можливість зупинити сонце. Низка міфів розповідає про близнят Сонце і Грозу.

Культ бога Сонця зростає у Давньосхідній міфології. У шумерському епосі Уту (сонце) спочатку є героєм, який зрубує міфологічне дерево та перемагає чудовиськ. У пізніших версіях Уту здійснює інші подвиги, але не сам. За подвиги його й оголошують Верховним божеством. У акадській міфології бог сонця Шамаш виконує роль справедливого судді людей, за що йому надається право всевишньої волі.

У циклі єгипетських солярних міфів говориться про народження незвичайної дитини в обладунку із золотим шолом на голові, яка відразу стає воїном та б’ється із силами зла – змією, крокодилом, драконом Апопом. За здійсненні подвиги плем’я призначає воїна своїм вождем. Згодом він стає відомим як бог Сонця Ра. Відтак у міфології Єгипту й Азії сонце є єдиним царем Всесвіту, Верховним богом. Про це свідчить єгипетський гімн, складений у XV столітті до н. е., який прославляє сонце, називаючи його „Одним єдиним” та хетський гімн „Моє сонячне божество”. У давні часи Сонцю відводиться місце як творцю усього живого – звірів, птахів, рослинності, навіть і людей. Так, у хетському гімні сонцю вихваляється світило, яке судить людину, собаку, свиню, домашніх тварин і польових звірів. Цього давнього періоду виникають міфи про те, що сонце виїжджає на колісниці, запряженій кіньми (чотири або шість). Образ колісниці виникає у пізніші часи та пов’язаний з винаходом колісного воза, хоча уподібнення сонця до колеса відноситься до більш ранніх часів. Саме з цих часів з’являються міфи про сонце як колесо або диск. Інколи сонячне божество пов’язують із божеством грози. Так, в індуїстській міфології зокрема у „Риґведі”, згідно з дослідженнями Ж. Дюмезеля, показано протиборство двох могутніх божеств – Індри (бога грози) і Сурії (вед. surya, „сонце”, бога сонця). У їхньому двоборстві Індра перемагає, придбавши одне із коліс колісниці Сурії. В інших індуїстських (ведійських) міфах у боротьбу між Індрою та Сурією вступає бог Арджуна (вед. arjuna, „срібло”, бог Срібло). Цей мотив є аналогом хуритського міфу про боротьбу Срібла із Сонцем. У „Риґведі” також зображена битва Карни – сина Сурії з Арджуною. Міфологічні мотиви, що зображують Сонце як Верховне божество, правителя Всесвіту з одного боку, а з іншого пов’язують існування Сонця з металами, насамперед зі сріблом, характерні і для міфів Північної Америки. Так, появу Сонця індіанці, зокрема інки, пояснюють як занурення міді у вогонь.

Можна зазначити, що бог Сонця був верховним божеством в єгипетській, скандинавській та інших міфологіях, у міфології ацтеків. В індійській, індуїстській, грецькій, римській та інших міфологіях сонячне божество не являлося верховним, а стало визнаватися як Верховне завдяки певним здобуткам (у військовій справі, ремеслах тощо).

Еще нет отзывов

Оставить комментарий


Ваш email адрес не будет показан на сайте.

Ваш URL будет показан.
(Заменить прерывания строк на <br />)
(Имя, email и сайт)
(Разрешить пользователям посылать вам сообщения (ваш email не отображается).)