Рекомендації для вчителів-словесників щодо реалізації державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти

Сьогодні освіта України переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. З 2013 року до 2019 року будемо працювати за двома стандартами (чинним та новим Державним стандартом базової й старшої шкільної освіти), так як запровадження здійснюватиметься поступово, розпочинаючи з 5 класу. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, декілька років тому. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст.

...

Основні державні документи зазначають: «стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу». У Законі України «Про загальну середню освіти» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні».

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти:

– забезпечує створення єдиного освітнього простору;

– посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;

– забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;

– приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;

– створює умови для диференційованого навчання тощо.

Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. У новому стандарті дається більш ґрунтовний перелік і визначення основних понять компетентнісно орієнтованого підходу, який визначається одним із основних підходів до навчання, разом із діяльнісним та особистісно-орієнтованим.

Зупинимось на розділі «Характеристика освітніх галузей», зокрема порівняємо освітню галузь «Мова і література».

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти уточнює мету вивчення цієї галузі у порівнянні зі стандартом 2004 року: окрім того, що метою освітньої галузі “Мови і літератури” є формування «комунікативної та літературної компетентності» та її складових, як було зазначено в попередньому документі, він акцентує увагу на розвитку особистості учня, формуванні в нього мовленнєвої і читацької культури, … гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій, тобто підкреслюється також виховний та розвивальний потенціал цієї галузі.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а до літературного — українська література, світова література і літератури національних меншин. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Державна мова посідає особливе місце серед навчальних дисциплін: вона є не лише предметом вивчення, а й способом засвоєння інших навчальних предметів. У проекті програми з української мови зміщено акценти: важливим є не сам процес здобування знань і формування умінь і навичок, а й вміння учнів застосовувати у практичній щоденній діяльності набуті знання.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента нового Держстандарту є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. (Змістовими лініями мовного компонента чинного Держстандарту 2004 р. є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).

Для реалізації основних положень Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти рекомендуємо філологам літературу для опрацювання.

  1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів : Світ, 2003. – 434 с.
  2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. – Львів, 2003. – 268 с.
  3. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення. – Вінниця. – Нова книга, 2003. – 472 с.
  4. Єрмоленко С. Я. Мова і мовознавчий світогляд : [монографія], С. Я. Єрмоленко. – К. : НДІУ, 2007. – 444 с.
  5. Кононенко В. І. Рідне слово : підручник для шкіл із поглибленим вивченням української мови, ліцеїв, гімназій, колегіумів. – К.: Богдана, 2001. – 303 с.
  6. Ющук І. П. Мова наша українська. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2001. – 145 с.

Еще нет отзывов

Оставить комментарий


Ваш email адрес не будет показан на сайте.

Ваш URL будет показан.
(Заменить прерывания строк на <br />)
(Имя, email и сайт)
(Разрешить пользователям посылать вам сообщения (ваш email не отображается).)