Матеріли до фразеологічного словника Кіровоградщини (Фітофразеологізми)

Олена ВІКТОРІНА (Кіровоград, Україна)

У розвідці зібрано матеріал для Фразеологічного словника Кіровоградщини. Подано 100 фітофразеологізмів, відсутніх у «Фразеологічному словнику української мови». Охарактеризовано основні принципи структури лексикографічних статей.

The article deals with the phraseological vocabulary of the Kirovohrad region. A hundred phytophraseologisms that are absent in the “Ukrainian phraseological vocabulary” were analyzed in the article under consideration. The main structure principles of the lexicographic articles were defined.

Вивчення фраземного складу говірок залишається актуальною проблемою сучасного українського мовознавства. Як зазначають дослідники східнослобожанських і степових говірок Донбасу В. Ужченко і Д. Ужченко, «актуальним завданням сучасної лінгвістики є виявлення національно-культурної специфіки окремої мови, особливостей світобачення, світорозуміння й вербального реагування на навколишню дійсність, у тій чи іншій мірі реалізованих в ареальних фразеологічних стереотипах» (ФСГД, 11).

...

Фразеологізми деяких українських говірок уже зібрано й опубліковано в лексикографічних джерелах (Аркушин; ВархІвч; Доброльожа1; Доброльожа2; ФСГД; Чабаненко та ін.).

Однак у говірках Кіровоградщини цю проблематику ніхто не досліджував. Говірки зазначеної території аналізувалися на матеріалі географічної [3; СНГТК та ін.] і медичної лексик [2; Вікторіна та ін.]. Як їхня складова частина фіксувалися і фразеологічні одиниці. Таким чином, Т. Громко, В. Лучиком, Т. Поляруш (СНГТК) і О. Вікторіною (Вікторіна) було зафіксовано частину сталих сполук говірок цього регіону.

Фітофразеологізми українських говорів також були об’єктом дослідження [4; 5 та ін.].

Мета цієї розвідки – зафіксувати і лексикографічно зберегти розмаїття фітофразеологізмів говірок Кіровоградщини з наявними фонетичними, морфологічними, лексичними дублетами, полісемією.

Пропонований матеріал – один з етапів роботи над Фразеологічним словником Кіровоградщини.

Під терміном фразеологізм розуміємо “нарізно оформлений, але семантично цілісний і синтаксично неподільний мовний знак” [1: 770].

Серед фітокомпонентів виступають конкретні іменники на позначення родових назв рослин (бур’ян, дерево тощо); місця, в якому перебуває велика їх кількість і яке безпосередньо з них складається (ліс, поле тощо); складники рослини (гудина, гіляка, кора тощо); окремі види і сорти рослин (кропива, соняшник, цибуля тощо); назви плодів (банан, лимон, часник тощо); назви грибів (бліда поганка, мухомор, печериця тощо).

Пропонований матеріал має таку структуру: 1) фітокомпонент; 2) фразема; 3) її семантика (при наявності декількох значень усі зафіксовано окремо з відповідною нумерацією і паспортизацією); 4) скорочена назва населеного пункту, де її зафіксовано; 5) якщо фразеологізм зафіксовано у більшості досліджуваних населених пунктів, то замість їх переліку вказано ремарку «весь ареал». Щоб запобігти повторенню того самого матеріалу, у статтях з аналогічним значенням уведено систему посилань, у випадку повної синонімії значення вказано лише у тому фразеологізмові, який за алфавітом зафіксовано першим, а в інших застосовано ремарку «т. с., що…».

До пропонованого матеріалу не увійшли фраземи, наявні у «Фразеологічному словнику української мови» (ФСУМ).

АПЕЛЬСИНИ ĭак свиен’а в апел’синах зі сл. розбирається, понімає ‘зовсім не розуміє’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Олдр Олдр р-ну; м. Крв).

бадилина ĭак бадиелина ў пол’і ‘одинока людина’ (с. Кзр Знм р-ну).

БАНАН (Звиен’аĭте), банан’іў (ў нас) (с’одн’і) неима ‘говориться, коли людина відмовляється від чогось в надії отримати щось краще, якісніше, смачніше’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

БАНАНИ Повеит’агаĭ банани з вух ‘говорять людині, яка щось недочула’ (м. Крв).

белькота Беил’коти обĭістис’а ‘внаслідок негативних внутрішніх або зовнішніх чинників (нервового зриву, істерії тощо) мати неадекватну реакцію на подразники, втратити контроль над своєю поведінкою, робити безглузді вчинки’ (сс. Адж, В. Бйр, О-Ксг, м. Крв Крв р-ну; сс. Збк, Кцв смт Онф Онф р-ну; с. Стп Уст р-ну; с. Рвн Нвк р-ну; сс. Нвр, Трп, м. Знм Знм р-ну; сс. Ссв, Плт Кмп р-ну).

БЕРЕЗИ Неима дурних, п˙ішли беирези шчитат’ ‘відповідь на невигідну пропозицію’ (сс. Рзд, Ссв Кмп р-ну; с. Пдл Олв р-ну).

БИЛиНА Худиĭ ĭак биелина ‘дуже худа, вимучена, змарніла людина’ (сс. Мрв, Гбв Кмп р-ну; с. Рщх, м. Ббр Ббр р-ну; с. Улн Олй р-ну; сс. Рвн, Глд Нвк р-ну).

БЛІДА ПОГАНКА ĭак бл’іда поганка ‘жінка, яка внаслідок хвороби, утоми, безсоння тощо має блідий колір обличчя ’ (м. Крв; м. Олдр Олдр р-ну).

БУГИЛА Бугиели обĭістис’а ‘т. с., що Беил’коти обĭістис’а’ (с. Пдл Олв р-ну).

БУРяК Крашче рукоĭу деиржац’:а за теплу циц’ку ĭак за мерзлиĭ бур˙ак ‘легше робити дояркою ніж сапальницею’ (с. Пдл Олв р-ну).

Поморхлиĭ, ĭак печеиниĭ бур˙ак ‘який сильно зморщився, зсохся (про частини тіла, шкіру тощо)’ (с. Жвт Уст р-ну).

бур’ян ĭак бурĭан сеирет пол’а ‘нічого не вміє, ледача дитина’ (м. Олдр Олдр р-ну).

ĭак з бурĭану зі сл. вискочив, вистрибнув ‘невихована людина’ (м. Крв; м. Олдр Олдр р-ну; с. Пдл Олв р-ну).

бур’янець Хоч поганиĭ бурĭанец’, а затиешок ĭе ‘краще жити з яким-небудь чоловіком, аніж самій’ (м. Крв).

бур’янина ĭак бурĭанина 1. ‘т. с., що ĭак бадиелина ў пол’і’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв); 2. ‘нікому не потрібна’ (с. Пдл Олв р-ну).

ВЕРБА Веирба в одному м˙ісц’і виросте ‘говорять людині, яка довго купається’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

ВИШЕНЬКИ В˙іднесли у виешеин’ки ‘т. с., що Понесли у виешеин’ки’ (с. Глн Свт р-ну; с. Дмн, смт Нвк Нвк р-ну; с. Інг Уст р-ну; с. Чтв, м. Знм Знм р-ну; с. Чрв, смт Кмп Кмп р-ну).

Понесли у виешеин’ки ‘помер’ (весь ареал).

ВУЗДИКА Зацв˙іла ĭак вуздика ‘хворобливо схуднути, змарніти внаслідок тяжкої праці, хвороби, переживань тощо’ (с. Пдл Олв р-ну; с. Якм Млв р-ну).

ГАРБУЗИ Позн’імаĭ вареник˙іў з гарбуз’іў ‘тебе обдурюють’ (м. Олдр Олдр р-ну).

ГИЛЯКА ĭіх пов˙іс’ на одн’іĭ гил’ац’і, то один одного неи пеиреиважат‘один не кращий за іншого; варті один одного’ (с. Пнк Нвм р-ну; с. Кзр Знм р-ну; с. Тшк Дбрв р-ну; сс. Пдл, Бвт Олв р-ну).

ĭак гил’ака ‘дуже велика людина’ (м. Крв).

ГИЧКА ĭак гичка ‘хвора дитина’ (с. Пдл Олв р-ну).

ГІЛя́КА На г˙іл’аку почеипитис’а ‘закінчити життя через повішання’ (сс. Лпн, Тшк Дбрв р-ну; с. Чмр Гйв р-ну; с. Жрв Глв р-ну).

ГОРОШиНА ĭак горошина ‘дрібна картопля’ (м. Олдр Олдр р-ну).

Таке ĭак горошина ‘невелика ґулька округлої форми на тілі людини’ (сс. Цбл, Єгр Знм р-ну; с. Шрв Олй р-ну; с. Ппв, смт Пвл Онф р-ну; м. Крв).

ГРЕЧКА Хоч гречку с’іĭ ‘дуже брудні вуха’ (м. Крв; с. Пдл Олв р-ну).

ГРИБОЧОК ĭак гриебочок ‘свіжий, тугий, повненький’ (с. Пдл Олв р-ну).

ГРУША Должеин ĭак маĭ груш ‘має дуже багато боргів’ (м. Крв; с. Тшк Дбрв р-ну; с. Бвт Олв р-ну; с. Пдл Олв р-ну).

Сушеина груша ‘дуже худа людина’ (м. Олдр Олдр р-ну).

ГРУШКА Грушка-миенушка ‘щось нетривале, швидкоплинне’ (с. Пдл Олв р-ну).

ГуДИНА Скрутило ĭак стару гудиену ‘сильно хворіти; мати багато або декілька хвороб’ (с. Жкч Гйв р-ну; с. Длф Улн р-ну).

ДЕРЕВО Бол’іĭе ĭак скриепуче дереиво ‘людина, яка часто хворіє’ (с. Пнк Нвм р-ну).

Скриепуче дереиво доўго жиеве ‘хворобливі люди живуть довше, а здорові помирають несподівано швидко’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

ДУБ Дуб – дереиво крепке ‘дурень’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

З дуба ўпаў ‘т. с., що Дуб – дереиво крепке’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв; с. Пнк Нвм р-ну).

Наче з дуба ўпаў ‘дивакувата людина’ (м. Крв; с. Кзр Знм р-ну).

Н’і ў дуб ногоĭў ‘зовсім не розуміти’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

КАБАК Голова ĭак кабак 1. ‘сильно болить’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв); 2. ‘позбавлена можливості думати (внаслідок утоми, безсоння тощо)’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

КАКТУС Поц’ілуĭ меине з розб˙ігу, я за кактусом сиежу 1. ‘відповідь на невигідну пропозицію’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв); 2. ‘про особу, яка має нерозчесане, розпатлане волосся, погану зачіску’ (с. Пдл Олв р-ну).

КАПУСТА Капусту рубати жарг., ‘заробляти гроші’ (весь ареал).

У капуст’і (знаĭшли, зловили, сп˙іĭмали, лежаў(ла), б˙ігаў(ла)) ‘відповідь на запитання дитини де її узяли’ (весь ареал).

КАРТОПЛЯ В˙ід картопл’і т’іл’ки воротн’ічок стоĭіт’ ‘необхідно у їжу вживати калорійні продукти, вітаміни’ (с. Пдл Олв р-ну).

Дурниĭ, дурниĭ, а шкварки з картопл’і виеколупуĭе ‘нерозумна людина не робить дій, які б їй зашкодили’ (смт Звл Гйв р-ну).

КОРА Руки – неимоў дубова кора ‘з потрісканою, зашкарублою, грубою шкірою’ (с. Кнж Нвм р-ну; сс. Мрн, Лзв Млв р-ну).

КОРНІ Пускат’ корн’і ‘робити певні дії, щоб мати право перебувати десь’ (весь ареал).

КРОПИВА ĭак голиĭ ў кропив˙і ‘переживати великий сором’ (м. Крв).

ЛИКО Ликом зўĭазано ‘очевидна брехня’ (м. Олдр Олдр р-ну).

лимОнЖоўтиĭ ĭак лиемон ‘людина, має нездоровий колір обличчя’ (весь ареал).

ĭак лиемон’іў обĭіўс’а ‘усім незадоволений’ (м. Олдр Олдр р-ну).

ЛИСТ Треимт’іти ĭак осиковиĭ лист 1. ‘сильне тремтіння, пов’язане з переляком, нервовим збудженням, переохолодженням тощо’ (сс. Єлс, Пдл Олв р-ну; с. Млн, смт Онф Онф р-ну; сс. Озр, Адт Свт р-ну); 2. ‘дуже сильно замерзнути’ (сс. Лбм, Пдл, смт Олв Олв р-ну; с. Нвр, м. Знм Знм р-ну; с. Озр, м. Свт Свт р-ну; с. Ссв, смт Кмп Кмп р-ну); 3. ‘сильний переляк’ (сс. Глд, Дмн, Рвн, смт Нвк Нвк р-ну; с. Плт, смт Кмп Кмп р-ну; с. Інг, смт Уст Уст р-ну; сс. Кцв, Ппв Онф р-ну).

ЛІС Глухо ĭак ў л’ісу 1. ‘скрутна ситуація’ (м. Олдр Олдр р-ну); 2. ‘дуже тихо’ (с. Пдл, смт Олв Олв р-ну; м. Крв).

З л’ісу вискочиў 1. ‘невихована людина’ (с. Кнж Нвм р-ну; с. Мрн Млв р-ну); 2. ‘т. с., що ﺍНаче з дуба ўпаў’ (с. Пдл, смт Олв Олв р-ну; м. Крв).

Наука ў л’іс неи ĭде ‘знадобиться все, що колись учив’ (с. Пдл, смт Олв Олв р-ну; м. Крв).

Неима дурних, ў л’іс поўт’ікали ‘т. с., що Неима дурних, п˙ішли беирези шчиитат’’ (с. Фдр Крв р-ну).

Неима дурних, п˙ішли л’іс б˙ілити ‘т. с., що Неима дурних, п˙ішли беирези шчитат’’ (с. Пдл Олв р-ну).

Неи ори неи ў л’іс’і і ў л’іс’і неи ори ‘не кричи’ (с. Пдл Олв р-ну).

Неи першиĭ раз ў л’іс ходиў ‘людина, яка має в чомусь досвід’ (м. Олдр Олдр р-ну).

Три дн’і л’ісом, три дн’і полем ‘дуже довго, далеко’ (м. Олдр Олдр р-ну).

Хоч би п˙ід л’ісом побачити ‘сильне бажання побачити когось хоча б здалеку’ (с. Пдл Олв р-ну).

ЛОЗА Доўга лоза ‘дитяча гра; один гравець нагинається, упершись руками собі в коліна, інші розганяються і перестрибують через нього’ (с. Пдл, смт Олв Олв р-ну).

ЛОЗИНА Лозина плаче (по кому) ‘буде битий (говориться переважно дитині)’ (с. Пдл Олв р-ну).

ĭак лозина ‘високий’ (с. Пдл Олв р-ну).

ЛОПУХ ĭак к˙із’ак п˙ід лопухом ‘поганий’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Олдр Олдр р-ну).

ЛОПУХИ Вуха ĭак лопухи ‘великі’ (м. Олдр Олдр р-ну).

МУХОМОР ĭак мухомор поганиĭ ‘неприємна людина’ (м. Олдр Олдр р-ну).

ПАЛИЧКА Бридко ĭ двома палиечками ўз’ати ‘дуже негарна людина’ (с. Пдл Олв р-ну).

Гидко двома палиечками ўз’ати ‘т. с., що Бридко ĭ двома палиечками ўз’ати’ (м. Крв).

ПЕНЬОК Неи пеин’ок, а низ’ко зрубане дереиво ‘говорять у відповідь на ображання словом «пеньок»’ (с. Пдл Олв р-ну).

ПЕРЕЦЬ ĭак перцем дес вимазали ‘бігає як навіжений’ (м. Олдр Олдр р-ну; с. Длф Улн р-ну; с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

Хворому серц’у г˙ірко ĭ без перц’у ‘хворій людині не до вередувань’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

печериця ĭак пеичеириц’а ‘малорухома людина’ (с. Пдл Олв р-ну).

ПОГАНКА ĭак поганка ‘т. с., що ĭак бл’іда поганка’ (м. Крв).

ПОМІДОРИ ĭак кислих пом˙ідор˙ів наĭівс’а (обĭівс’а) ‘т. с., що ĭак лиемон’ів обĭіўс’а’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

Коли пом˙ідори будут’ по пĭат’ коп˙іĭок 1. ‘дуже довго’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв); 2. ‘ніколи’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

На Кудик’іну гору косит’ пом˙ідори ‘Відповідь на питання «Куди йдеш?», коли не хочуть признаватися’ (весь ареал).

На Кудик’іну гору по зелен’і пом˙ідори ‘т. с., що На Кудик’іну гору косит’ пом˙ідори’ (весь ареал).

На Кудик’іну гору по пом˙ідори ‘т. с., що На Кудик’іну гору косит’ пом˙ідори’ (весь ареал).

Проĭшла л’убоў, завĭали пом˙ідори ‘кінець відносин’ (весь ареал).

Проĭшла л’убоў, завĭали пом˙ідори, калош˙і жмут’ і нам с тобоĭ н’е по пут’і ‘т. с., що Проĭшла л’убоў, завĭали пом˙ідори’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

ОВОЧ Жити овочем ‘безтурботно’ (с. Глд, смт Нвк Нвк р-ну; с. Плт, смт Кмп Кмп р-ну; сс. Кцв, Ппв Онф р-ну; м. Крв).

ОСИКА Треимт’іти ĭак осика ў неигоду 1. ‘те саме, що Треимт’іти ĭак осиковиĭ лист 1’ (сс. Хщв, Тжн, м. Гйв Гйв р-ну; с. Длф Улн р-ну; с. Йсп Влш р-ну); 2. ‘те саме, що Треимт’іти ĭак осиковиĭ лист 2’ (сс.  Гнн, Ндл, смт Нвр Нвр р-ну; с. Грз, смт Глв Глв р-ну); 3. ‘те саме, що Треимт’іти ĭак осиковиĭ лист 3’ (с. Бзн, смт Влш Влш р-ну).

РЕП’ЯХ Реипĭах˙іў нахватац’:а ‘т. с., що Треимт’іти ĭак осиковиĭ лист 3’ (м. Олдр Олдр р-ну).

РОЗА ĭак маĭс’ка роза зі сл. цвіте, зацвіла 1. ‘дуже гарна (про жінку)’ (весь ареал); 2. ‘дуже погана (про жінку)’ (весь ареал).

ĭак роза в окт’абр˙і-м˙іс’ац’і (ў ноĭабр˙і, ў д’ікабр˙і) зі сл. цвіте, зацвіла 1. ‘т. с., що ĭак маĭс’ка роза 1’ (весь ареал); 2. ‘т. с., що ĭак маĭс’ка роза 2’ (весь ареал).

РОМАШКА Зробит’ с какашки ромашку 1. ‘з нічого щось гарне’ (м. Крв); 2. ‘нічого гарного з нічого не вийде’ (м. Крв).

СЛИВИ ĭак у сливах ‘т. с., що ĭак голиĭ ў кропив˙і’ (м. Крв; с. Кзр Знм р-ну).

СОНЯШНИК На сон’ашнику (на соĭашнику) ‘нема на чому приїхати; пішки’ (с. Пдл Олв р-ну).

На сон’ашнику (на соĭашнику) верхи ‘т. с., що На сон’ашнику (на соĭашнику)’ (с. Пдл Олв р-ну).

СОСНА ĭак с сосни ўпаў ‘т. с., що Дуб – дерево крепке’ (м. Олдр Олдр р-ну).

ĭак оп сосну удареиниĭ ‘т. с., що Дуб – дерево крепке’ (м. Олдр Олдр р-ну).

СТЕП Вол’ному вол’а – дурному степ ‘право вільного вибору у діях’ (с. Пдл Олв р-ну).

Вол’ному вол’а – скаженому степ ‘т. с., що ﺍВол’ному вол’а – дурному степ’ (м. Олдр Олдр р-ну).

ТРАВА ĭак трава при дороз’і ‘т. с., що ĭак бурĭанина 1’ (м. Крв; с. Кзр Знм р-ну).

Мох, трава і Гапка крива ‘велика кількість когось або чогось’ (с. Тшк Дбрв р-ну; с. Пдл Олв р-ну).

Опустит’ нишче трави ‘сильно принизити’ (м. Крв).

ЦИБУЛЯ Бутиел’ вотки, два метри сала, три р˙атки цибул’і 1. ‘нісенітниця’ (с. Пдл Олв р-ну); 2. ‘пити багато горілки’ (м. Крв).

Л’убит’, ĭак циебул’у п˙ісл’а чаĭу ‘не любить’ (с. Пдл Олв р-ну).

Ц’ілуĭ ф˙ікус, поливаĭ бабус’у ‘т. с., що ﺍБутиел’ вотки, два метри сала, три р˙атки цибул’і 1’ (м. Гйв).

ЧАСНИК ĭак часнику не ĭів – душа не смерд’ітиме ‘невинна людина не боїться покарання’ (с. Пдл Олв р-ну; м. Крв).

Ми свідомі того, що пропонований матеріал далеко не досконалий щодо повноти фактажу. Перспективним убачаємо подальший збір і дослідження як фітофразеологізмів, так й інших.

Список назв обстежених населених пунктів
та їх
ніх умовних скорочень

с. Аджамка Кіровоградського р-ну – с. Адж Крв р-ну; с. Аудиторівка Світловодського р-ну – с. Адт Свт р-ну; м. Бобринець Бобринецького р-ну – м. Ббр Ббр р-ну; с. Бовтишка Олександрівського р-ну – с. Бвт Олв р-ну; с. Бузниковате Вільшанського р-ну – с. Бзн Влш р-ну; с. Високі Байраки Кіровоградського р-ну – с. В. Бйр Крв р-ну; смт Вільшанка Вільшанського р-ну – смт Влш Влш р-ну; м. Гайворон Гайворонівського р-ну – м. Гйв Гйв р-ну; с. Ганнівка Новоархангельського р-ну – с. Гнн Нвр р-ну; с. Глинськ Світловодського р-ну – с. Глн Свт р-ну; с. Глодоси Новоукраїнського р-ну – с. Глд Нвк р-ну; смт Голованівськ Голованіського р-ну – смт Глв Глв р-ну; с. Грузьке Голованіського р-ну – с. Грз Глв р-ну; с. Губівка Компаніївського р-ну – с. Гбв Кмп р-ну; с. Дельфінове Ульянівського р-ну – с. Длф Улн р-ну; с. Димине Новоукраїнського р-ну – с. Дмн Нвк р-ну; с. Єградківка Знам’янського р-ну – с. Єгр Знм р-ну; с. Єлисаветградка Олександрівського р-ну – с. Єлс Олв р-ну; с. Жакчик Гайворонівського р-ну – с. Жкч Гйв р-ну; с. Жовтневе Устинівського р-ну – с. Жвт Уст р-ну; с. Журавлинка Голованіського р-ну – с. Жрв Глв р-ну; смт Завалля Гайворонівського р-ну – смт Звл Гйв р-ну; с. Зибкове Онуфріївського р-ну – с. Збк Онф р-ну; м. Знам’янка Знам’янського р-ну – м. Знм Знм р-ну; с. Інгульське Устинівського р-ну – с. Інг Уст р-ну; с. Йосипівка Вільшанського р-ну – с. Йсп Влш р-ну; с. Казарня Знам’янського р-ну – с. Кзр Знм р-ну; с. Каніж Новомиргородського р-ну – с. Кнж Нвм р-ну; м. Кіровоград – м. Крв; смт Компаніївка Компаніївського р-ну – смт Кмп Кмп р-ну; с. Куцеволівка Онуфріївського р-ну – с. Кцв Онф р-ну; с. Липняжка Добровеличківського р-ну – с. Лпн Дбрв р-ну; с. Лозуватка Маловисківського р-ну – с. Лзв Млв р-ну; с. Любомирка Олександрівського р-ну – с. Лбм Олв р-ну; с. Млинок Онуфріївського р-ну – с. Млн Онф р-ну; с. Мар’янівка Маловисківського р-ну – с. Мрн Млв р-ну; с. Надлак Новоархангельського р-ну – с. Ндл Нвр р-ну; с. Новороманівка Знам’янського р-ну – с. Нвр Знм р-ну; м. Новоукраїнка Новоукраїнського р-ну – смт Нвр Нвр р-ну; с. Озера Світловодського р-ну – с. Озр Свт р-ну; смт Олександрівка Олександрівського р-ну – смт Олв Олв р-ну; м. Олександрія Олександрійського р-ну – м. Олдр Олдр р-ну; с. Олено-Косогорівка Кіровоградського р-ну – с. О-Ксг Крв р-ну; смт Онуфріївка Онуфріївського р-ну – смт Онф Онф р-ну; смт Павлиш Онуфріївського р-ну – смт Пвл Онф р-ну; с. Пенькіно Новомиргородського р-ну – с. Пнк Нвм р-ну; с. Підлісне Олександрівського р-ну – с. Пдл Олв р-ну; с. Полтавка Компаніївського р-ну – с. Плт Кмп р-ну; с. Попівка Онуфріївського р-ну – с. Ппв Онф р-ну; с. Рівне Новоукраїнського р-ну – с. Рвн Нвк р-ну; с. Рощахівка Бобринецького р-ну – с. Рщх Ббр р-ну; с. Сасівка Компаніївського р-ну – с. Ссв Кмп р-ну; м. Світловодськ Світловодського р-ну – м. Свт Свт р-ну; с. Степанівка Устинівського р-ну – с. Стп Уст р-ну; с. Таужне Гайворонівського р-ну – с. Тжн Гйв р-ну; с. Тишківка Добровеличківського р-ну – с. Тшк Дбрв р-ну; с. Трепівка Знам’янського р-ну – с. Трп Знм р-ну; с. Ульянівка Олександрійського р-ну – с. Улн Олй р-ну; смт Устинівка Устинівського р-ну – смт Уст Уст р-ну; с. Федорівка Кіровоградського р-ну – с. Фдр Крв р-ну; с. Хащувате Гайворонівського р-ну – с. Хщв Гйв р-ну; с. Цибулеве Знам’янського р-ну – с. Цбл Знм р-ну; с. Чемерпіль Гайворонівського р-ну – с. Чмр Гйв р-ну; с. Червоновершка Компаніївського р-ну – с. Чрв Кмп р-ну; с. Чутівка Знам’янського р-ну – с. Чтв Знм р-ну; с. Шаровка Олександрійського р-ну – с. Шрв Олй р-ну; с. Якимівка Маловисківського р-ну – с. Якм Млв р-ну.

Джерела:

Аркушин – Аркушин Г. Сказав, як два зв’язав : Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині [уклад. : Г. Л. Аркушин]. – Луцьк-Люблін, 2003. («Фразеологія». – С. 76 – 133).

ВархІвч – Вархол Н. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини [уклад. : Н. Вархол, А. Івченко. – Братислава, 1990. – 160 с.

Вікторіна – Вікторіна О. М. Словник лексики та фразеології народної медицини й лікувальної магії Кіровоградщини [уклад. : О. М. Вікторіна]. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2006. – 436 с.

Доброльожа1 – Доброльожа Г. Ідеографічний словник поліських народних порівнянь з компоративними об’єктами – назвами тварин [уклад. : Доброльожа]. – К., 1997. – 53 с.

Доброльожа2 – Доброльожа Г. Красне слово – як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій. – Житомир, 2003.

СНГТК – Громко Т. В. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини [уклад. : Т. В. Громко, В. В. Лучик, Т. І. Поляруш]. – К., – Кіровоград : РВГІЦ КДПУ, 1999. – 224 с.

ФСГД – Ужченко В. Д. Фразеологічний словник східно-слобожанських і степових говірок Донбасу [уклад. : В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко]. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 348 с.

ФСУМ – Фразеологічний словник української мови [уклад. В. М. Білоноженко та ін.]. – К. : Наук. думка, 1999. – 984 с.

Чабаненко – Чабаненко В. А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини [уклад. В. А. Чабаненко]. – Запоріжжя, 2001. – 200 с.

Література

  1. Алефіренко М. Ф. Фразеологізм / М. Ф. Алефіренко // Українська мова : Енциклопедія / редкол. В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во “Укр. енцикл.” ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 770 – 772.
  2. Вікторіна О. М. Лексика народної медицини і лікувальної магії у степових говірках Дніпро-Бузького межиріччя : у 2-х Т.: дис. … канд. филол. наук : 10.02.01 / Вікторіна Олена Миколаївна. – Кіровоград, 2009. – 611 с.
  3. Громко Т. В. Семантичні особливості народної географічної термінології Центральної України / Громко Т. В. – Кіровоград, 2000. – 172 с.
  4. Мельник Л. В. Фітофразеологія східнослобожанських і степових говірок / Л. В. Мельник // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. – Луганськ : Альма-матер, 2007. – Вип. 15. – С. 5 – 10.
  5. Толстая С. Из полесской обрядовой лексики: нашлось дитя / С. Толстая // Український діалектологічний збірник / Відп. ред. П. Грищенко. – Кн. 3. – К., 1997. – С. 287 – 292.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Олена Вікторіна – доцент кафедри гуманітарних і соціальних дисциплін Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки.

Наукові інтереси: проблеми семантики діалектної і просторічної лексики та фразеології, діалектні особливості говірок Кіровоградщини.

Отзыв ожидает одобрения модератора

Эта запись имеет 7 отзывов, ожидающих модерации...

Оставить комментарий


Ваш email адрес не будет показан на сайте.

Ваш URL будет показан.
(Заменить прерывания строк на <br />)
(Имя, email и сайт)
(Разрешить пользователям посылать вам сообщения (ваш email не отображается).)