Issue time09:44:00, от Кафедра Email 955 просмотров
Рубрики: Матеріали до практичних занять

Эксперимент состоит из четырех серий, в каждой испытуемый должен определить наличие или отсутствие у него качеств, свойственных определенным типам темперамента. Испытуемый дает положительный ответ, если считает, что качество, указанное в вопросе, у него четко выражено. Количество качеств а каждой серии - 20.

Вложения:

Issue time09:36:00, от Кафедра Email 730 просмотров
Рубрики: Матеріали до практичних занять

Ниже приведен полный список так называемых "психологических голограмм". Некоторые из них приведены здесь в несколько измененном виде по отношению к той форме, в которой они были употреблены в основном тексте. Это делает их самостоятельными смысловыми единицами. Суть "психологических голограмм" состоит не только в сжатом изложении непривычного видения той или иной проблемы, но и в пробуждении человека к размышлению по значимому для него поводу. "Психологические голограммы" обладают несколькими свойствами. Во-первых, при ознакомлении с ними возникающие у читателя мысли, чувства и даже действия часто выходят за пределы содержания "психологической голограммы": читателю открывается несколько специфичное, свойственное только ему, смысловое измерение. К тому же, некоторые люди без полного понимания их содержания обнаруживают влияние "голограмм" на свои поступки. Во-вторых, опыт их использования в психотерапевтических группах показывает, что определенный интерес для участников представляет возможность поделиться друг с другом своей собственной интерпретацией "голограмм".

Как использовать данный материал? Для некоторых достаточно прочитать их, выделяя те из них, которые, что называется "бросаются в глаза". Другим достаточно вспомнить о них еще раз после этого обнаружить, что голограмма становиться банальной: в ней вдруг пропадает элемент новизны. Вместе с этим, некоторые из читателей могут обнаружить, что одной или несколькими проблемами в их жизни стало меньше.

Кто-то вдруг начинал сочинять свои собственные "психологические голограммы". Ну, а кому-то просто понравилось употреблять их в своем общении. Сфера психотерапевтического действия данного материала пока полностью не очерчена исследователями. В этом направлении идут специальные исследования.

Вложения:

Issue time09:43:00, от Кафедра Email 6362 просмотров
Рубрики: Методичні матеріали

МатеріАли до фразеологічного словника Кіровоградщини
(фразеологізми, які містять компонент-ТОПонім)
Олена ВІКТОРІНА (Кіровоград, Україна)

Пропонована праця продовжує цикл публікацій автора, присвячених дослідженню фразеологізмів степових і суміжних говірок Середнього Дніпро-Бузького межиріччя, які функціонують на території сучасної Кіровоградщини. У статті подано 150 фразеологізмів з компонентом-топонімом. Усі вони відсутні у “Словнику фразеологізмів української мови”. Охарактеризовано основні принципи структури лексикографічних статей.

Ключові слова: степові і суміжні говірки Дніпро-Бузького межиріччя; лексикографічна стаття; паспортизація; фразеологізми, які містять компонент-топонім.

The article continues the authors publications devoted to the steppe and adjacent proverbs of Dnipro-Buz’kiy interfluve that function at the present Kirovohrad territory. The material for the ‘Kirovohrad phraseological vocabulary’ was collected and systematized. 150 phraseologisms with toponyms were given in the article. The main structure principles of lexicographic articles were characterized.

Key words: steppe and sociable dialects of the Dnipro-Buz’kiy interfluve,  phraseologisms with toponyms, lexicographic articles, passport system.

Вивчення фраземного складу говірок залишається актуальною проблемою сучасного українського мовознавства. Значну кількість фразеологізмів деяких регіонів зафіксовано в діалектних словниках Г. Аркушиним (Аркушин), Н. Вархолом (ВархІвч), Г. Доброльожею (Доброльожа), А. Івченком (ВархІвч), В. Ужченком (ФСГД), Д. Ужченком (ФСГД), В. Чабаненком (Чабаненко) та ін.

Проте в українській діалектології відсутні цілісні дослідження фразеологізмів у степових і суміжних говірках Середнього Дніпро-Бузького межиріччя (межі сучасної Кіровоградщини). Певній частині цих мовних знаків присвячено авторські праці (Вікторіна1; Вікторіна2 та ін.).

Географічні терміни говірок зазначеної території вивчали В. Горпинич [2 та ін.], Т. Громко [3 та ін.], (СНГТК), О. Заінчковська [4 та ін.], В. Лобода [2 та ін.], В. Лучик [5; 6 та ін.], (СНГТК), Л. Масенко [2 та ін.], Т. Поляруш (СНГТК).

Мета пропонованої розвідки – зафіксувати і лексикографічно зберегти фразеологізми, які містять компонент-топонім у степових і суміжних говірках Дніпро-Бузького межиріччя (на матеріалі Кіровоградщини).

Страницы: 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Issue time09:33:00, от Кафедра Email 5177 просмотров
Рубрики: Без рубрики

Матеріли до фразеологічного словника Кіровоградщини (орнітофразеологізми)
Олена ВІКТОРІНА (Кіровоград, Україна)

Пропонована праця продовжує цикл публікацій автора, присвячених дослідженню фразеологізмів степових і суміжних говірок Середнього Дніпро-Бузького межиріччя, які функціонують на території сучасної Кіровоградщини. У статті подано 150 орнітофразеологізмів з наявними фонетичними, морфологічними, лексичними дублетами, полісемією. Всі вони відсутні у “Словнику фразеологізмів української мови”. Охарактеризовано основні принципи структури лексикографічних статей.

The article continues the authors publications devoted to the steppe and adjacent proverbs of Dnipro-Buz’kiy interfluve that function at the present Kirovohrad territory. The material for the ‘Kirovohrad phraseological vocabulary’ was collected and systematized. 150 ornothophraselogisms with phonetic, morphologic, lexical doublets, polysemy were given in the article. The main structure principles of lexicographic articles were characterized.

Дослідження фразеології українських говірок є одним з найактуальніших завдань сучасної української діалектології. Вітчизняними мовознавцями частково зібрано і лексикографічно оформлено значну кількість матеріалу. Г. Аркушин і Г. Доброльожа досліджували фразеологію в поліських говірках (Аркушин та ін.; Доброльожа1; Доброльожа2 та ін.), Н. Вархол і А. Івченко – у лемківських Східної Словаччини (ВархІвч та ін.), В. Ужченко й Д. Ужченко – у східнослобожанських і степових Донбасу (ФСГД та ін.), В. Чабаненко – у нижньонаддніпрянських (Чабаненко та ін.) та ін.

Але в українській діалектології не так багато праць, де об’єктом дослідження виступають говірки Середнього Дніпро-Бузького межиріччя і суміжні (межі сучасної Кіровоградщини).

Насамперед слід назвати дослідників географічної термінології – Т. Громко, В. Лучика, Т. Поляруш [4 та ін.], (СНГТК). Авторський матеріал медичної та лікувально-магічної тематики також містить значну кількість фразеологізмів [3 та ін.], (Вікторіна1). Дослідженню безпосередньо цих мовних знаків присвячено останні авторські розвідки (Вікторіна2; Вікторіна3 та ін.).

Орнітофразеологізми українських говірок також були як об’єктом окремих досліджень, так і у складі зоофразеологізмів [2; 5; 6; 7 та ін.].

Страницы: 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9

Issue time09:28:00, от Кафедра Email 2781 просмотров
Рубрики: Методичні матеріали

Матеріали з книги-альбому  Кабацюри Ліни, Піддубного Сергія
«Весь рід наш крутенький»
Зберігається    авторський   правопис.
Крутенська говірка

У людській мові зафіксовано філософію життя його носіїв. В ній вірування, культура, традиції та звичаї народу. В ній закодовано позивні, завдяки яким, навіть не усвідомлюючи того, ми маємо постійний зв'язок з нашими пращурами – древніми творцями своєї мови. По ній можна визначити вік нації і головні віхи її розвитку.

Глибоко українське село Крутеньке відрізняється серед інших особливою говіркою. Якщо ви десь почули, що рушник чи сорочку треба поставити на лавку, а не положити, знайте, ця людина з наших країв. Бо в гордому Крутенькому навіть хворого не ложать на лікарняне ліжко, а кладуть. Все інше у них стоїть. Вони ніколи ні перед ким не гнулися, ні перед ким не падали на коліна, і лягали, а точніше падали, хіба що на полі бою, якщо їх діставала куля чи стріла ворога.

В мові крутян також відсутнє м'яке „ра". Вони кажуть: кучеравий, бурак, радно. Комусь, може, це смішно, але мешканці Крутенького знають, що вони є носіями дуже древнього українського говору, мабуть, ще з епохи Пер во святителя Рам і батька Ора, від імені яких і зберігають ці архетипи. Та і пояснення щодо походження цих слів логічніші. Наприклад, одна жінка, яка все життя просапала буряки в колгоспі, так тлумачила назву цього коренеплоду: „бо раком не один день треба простояти над ними, щоб виростити та зібрати". А порадок (порядок) – з того самого ряду, що й віра, правда, право, порада та Україна – раду давати, лад наводити. Буран (бур'ян) – бо ранить посіви, додає клопоту людям...

Страницы: 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6

Коло наукових інтересів

Вікторіна Олена Миколаївна

Проблеми семантики діалектної і просторічної лексики та фразеології, діалектні особливості степових і суміжних говірок Середнього Дніпро-Бузького межиріччя (межі сучасної Кіровоградщини), українська лексикографія та фразеографія, методичні аспекти формування культури мовлення школярів.

Октябрь 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 << <   > >>
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Поиск

Статистика блогу

timso.koippo.kr.ua

tel:(0522)32-24-78
Powered by b2evolution